Рішення № 7640074, 25.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.01.10 р. Справа № 4/308

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача Гаврилко О.В. директор за наказом від 16.06.09р. № 1-к,

від відповідача не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „НАТАЛІ-СЕРВІС” м. Донецьк

до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк

про стягнення 54000,45грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 54000,45грн., з яких: 44086,26грн. - заборгованість, 8113,30грн. інфляційні витрати, 1800,89грн. 3%річних.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір №01/08-0021с від 01.08.2008р., видаткову накладну №РН-00798 від 01.08.2008р. на суму 44086,26грн., по який отриманий товар відповідачем, рахунок-фактуру №СФ-000798 від 01.08.2008р. на суму 44086,26грн., який виставлений відповідачу для оплати, вимоги про оплату товару, які направляли відповідачу.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1500,00грн. витрат на послуги адвоката. В підтвердження надав угоду №11/01 від 05.11.2009р., яка укладена між позивачем та адвокатом ОСОБА_3, рахунок-фактуру №65 від 14.12.2009р. на суму 1500,00грн. та докази його оплати, акт здачі-прийняття послуг №11/01-1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 24.12.2008р.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був неодноразово повідомлений замовленою поштою.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 082367 вбачається, що станом на 19.01.2010р. фізична особа підприємець ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1, реєстраційний НОМЕР_2. Саме за цією адресою були направлені ухвали суду, в яких повідомлено про час і місце судових засідань.

З урахуванням строку вирішення спору, встановленого у статті 69 ГПК України, господарський суд неодноразово відкладав розгляд справи за відсутністю відповідача на підставі п.п.1,3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги достатність документів для вирішення даного спору без одержання відзиву на позов від відповідача та неявки його в судове засідання, господарський суд не позбавлений права вирішити спір на підставі ст. 75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „НАТАЛІ-СЕРВІС” м. Донецьк та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (реєстраційний НОМЕР_2) підписаний договір купівлі-продажу №01/08-0021с від 01.08.2008р., в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобовязання поставити відповідачу товар, якість та кількість якого визначаються у рахунка-фактурах або у додатках, які підтверджені сертифікатами відповідності (якості) товару (п. п. 1, 2 договору), а відповідач оплатити товар у вигляді 100% попередньої оплати до моменту відвантаження товару зі складу продавця або за взаємною згодою сторін з відстроченням платежу до 5 банківських днів (п. 5.1 договору).

2

Таким чином, сторонами в договорі передбачений альтернативний порядок оплати товару

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем на виконання умов договору виставлений відповідачу рахунок-фактура №СФ-000798 від 01.08.2008р. на суму 44086,26грн.

В цьому рахунку визначені конкретні найменування товару, його кількість, ціна та загальна сума.

Відповідачем особисто отриманий товар по видатковій накладній №РН-00798 від 01.08.2008р. на загальну суму 44086,26грн., що свідчить його підпис на накладній та особиста печатка підприємця.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до предявлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не предявлялося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Відповідачем, в порушення умов договору, товар не оплачений, тому позивач з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу вимоги про оплату отриманого ним товару, які останнім залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, неоплаченим залишився товар на загальну суму 44086,26грн..

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його не оплати у встановлені договором строки відповідачем, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 44086,26грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 8113,30грн. інфляційних витрат, 1800,89грн. 3%річних.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного: відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобовязань у відносинах субєктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобовязання, тобто прострочення у виконанні зобовязання сплатити гроші, є не лише обовязок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 8113,30грн. інфляційних витрат, 1800,89грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в наступних розмірах, а саме: 3% річних частково в сумі 1792,22грн., оскільки позивачем не враховано при нарахуванні річних, що відстрочення платежу складає 5 банківських днів, а не календарних, інфляційні витрати в повному обсязі, оскільки вони розраховані позивачем в межах, які не суперечать діючому законодавству.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1500,00грн. витрат на послуги адвоката.

В підтвердження надав угоду №11/01 від 05.11.2009р., яка укладена між позивачем та адвокатом ОСОБА_3, рахунок-фактуру №65 від 14.12.2009р. на суму 1500,00грн. та докази його оплати, акт здачі-прийняття послуг №11/01-1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 24.12.2008р.

Що стосується цієї вимоги позивача, суд дійшов наступного:

3

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Господарський суд виходить з того, що саме реальна, тобто фактично здійснена на момент розгляду справи оплата за юридичні послуги є необхідною умовою стягнення цих сум з іншої сторони, так як стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом можу бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 підписана угода №11/01 від 05.11.2009р. У відповідності з п. 1 договору адвокат бере на себе зобовязання бути представником позивача по господарській справі про стягнення заборгованості з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк, а саме: вести перемови з боржником щодо досудового врегулювання спору та складання позовної заяви.

Позивач зобовязався сплатити адвокату винагороду в розмірі 1500,00гн.(п. 3 договору).

Позивачем надані докази того, що контрагент по вищезазначеному договору є саме адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю), докази оплати послуг (розрахункову квитанцію №598281 на суму 1500,00грн.), а також доведений факт надання юридичних послуг.

Враховуючи, що адвокат не представляв інтереси позивача в суді як вимагали умови договору, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 1500,00грн. витрат за послуги адвоката частково, зменшуючи суму витрат на 50%.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати.

На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 44,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „НАТАЛІ-СЕРВІС” м. Донецьк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк про стягнення 54000,45грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НАТАЛІ-СЕРВІС” м. Донецьк-83054, вул. Поліграфічна, 1 (поштова адреса: 83049, м. Донецьк, вул. Лебединського, 7б), ЄДРПОУ 33454474 заборгованість в сумі 44086,26грн., 8113,30грн. інфляційні витрати, 1792,22грн. 3%річних, 750,00грн. витрат на послуги адвоката, 539,92грн. державного мита та 235,96грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя