Рішення № 76396341, 11.09.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6824/17

Провадження № 2/361/702/18

11.09.2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 вересня 2018 р. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді - Селезньової Т.В., при секретарі – Коваль А.В., розглянувши в судовому засіданні в місті Бровари без участі сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту № 014-406-КА від 06.11.2007 р., в загальній сумі 8047,04 доларів США, що еквівалентно 213940,08 грн. за курсом НБУ станом на 11.10.2017 р. 1 долар США – 26,5861 грн., в тому числі заборгованість за кредитом 3925,89 доларів США, за відсотками – 2464,15 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 1063,92 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення відсотків – 593,08 доларів США, мотивуючи тим, що позивач видав відповідачу кредит, відповідач кредит отримав, але допустив прострочення в платежах згідно графіку, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість по тілу кредиту, по сплаті відсотків; крім того позивач просив стягнути пеню за несвоєчасне повернення кредиту і відсотків.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позов, за змістом якого зазначив, що позовні вимоги не підтверджені належними доказами, зокрема на підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем долучені копія договору кредиту № 014-406-КА від 06.11.2007 р., копія договору про внесення змін № 1 від 03.09.2014 р. до Договору кредиту № 014-406-КА від 06.11.2007 р., які не засвідчені належним чином з порушенням п.5.26, п. 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно – розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, відповідно до вимог яких: відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом»; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів і прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Крім того, підпис відповідальної особи, яка засвідчує копію скріплюється печаткою організації. Всім вищезазначеним вимогам подані позивачем копії документів не відповідають. Крім того, позивачем не подано жодного первинного документа бухгалтерського обліку, на підтвердження викладених у позовній заяві обставин стосовно виконання сторонами умов кредитного договору щодо надання і погашення кредиту, і який давав би можливість перевірити правильність наданого розрахунку заборгованості, в тому числі і стосовно дотримання строків позовної давності за вимогами про стягнення тіла кредиту, неустойки та пені. Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості, який підписаний представником позивача, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не є доказом на підтвердження розміру позовних вимог. Крім того, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що заборгованість за тілом кредиту станом на 06.11.2014р. складається із сум щомісячних прострочених платежів з 10.01.2014 р. по 10.11.2014 р. строк позовної давності за якими станом на момент пред'явлення позову сплив; заборгованість за відсотками розрахована за період з 06.11.2007р. по 06.11.2014р. також пред'явлена до стягнення після закінчення строку позовної давності; розрахунок пені, на думку відповідача, також здійснено поза межами однорічного строку позовної давності.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що факт видачі та отримання відповідачем кредиту підтверджується заявою на видачу готівки, факт укладення договору кредиту і договору про внесення змін до договору кредиту, а також факт їх наявності у відповідача підтверджується його підписами у договорах, а також тривалим виконанням умов як договору кредиту так і договору про внесення змін до нього. Щодо тверджень відповідача про необґрунтованість розрахунку заборгованості позивач зазначив, що правильність розрахунку відповідачем не спростована жодними доказами, свого розрахунку відповідач не подав, а тому його ствердження є безпідставними. Щодо засвідчення копій договорів у відповідності до ДСТУ 4163-2003, зокрема, щодо проставлення печатки, позивач зазначив, що з 19.07.2017р. набрав чинності Закон № 1982 VIII про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, яким було скасовано обов'язкове використання печаток на документах. До відповіді на відзив позивачем долучені засвідчені ним копії договору кредиту і договору про внесення змін, заяви на видачу готівки, а також розрахунок заборгованості. З приводу позовної давності позивач пояснив, що позовну давність він не пропустив, оскільки борг визнавався відповідачем, а також враховуючи укладення додаткової угоди та строк дії договору і строк повернення кредиту.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутності не подали.

У зв'язку з відсутністю підстав для відкладення судового засідання чи оголошення перерви згідно ст. 223 ЦПК України, судом ухвалено розглянути справу у відсутності сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

З договору кредиту № 014-406-КА на купівлю автотранспортних засобів вбачається, що 06.11.2007 між АКБСР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу (позичальнику) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти у розмірі 30320,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 12,30 % річних, з порядком погашення згідно графіка погашення заборгованості до 10 числа кожного місяця, з кінцевим строком повернення до 05.11.2014 р. для оплати придбаного автомобіля марки KIA Sorento, 2007 р.в. згідно з договором купівлі – продажу № 489 від 02.11.2007 р. (пп.1.1, 1.2 договору). Згідно п. 3.3.9 позичальник зобов’язався своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими санкціями. Пунктом 7.3 передбачено, що договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

З заяви на видачу готівки № ав/4200018 від 06.11.2007 р. встановлено, що ОСОБА_1 отримано 30320,00 доларів США, що еквівалентно 153116,00 грн., зміст операції видача кредиту на придбання авто згідно договору 014-406-КА від 06.11.2007 р. ОСОБА_1, пред'явлений документ – паспорт серія СК № 646510, виданий Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області 11.11.1997 р., дата народження 24.07.1960 р., заява підписана отримувачем, контролером і касиром банку.

01 березня 2010 р. між АКБСР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору кредиту № 014-406-КА від 06.11.2007 р., якою з лютого 2010 року внесено зміни у графік погашення основного боргу.

03 вересня 2014 року між ПАТ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін № 1 до Договору кредиту № 014-406-КА від 06.11.2007 р., відповідно до умов якого сторони погодили, що станом на день укладення договору заборгованість за договором кредиту складає: 6064,15 доларів США – заборгованість за кредитом; 884,13 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом 884,13 доларів США (пп.2.1,2.2 договору про внесення змін №1).

Відповідно до п.3.1 договору про внесення змін № 1 сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до умов кредитування, які викладені в Договорі кредиту (з урахуванням усіх змін і доповнень до нього), зокрема, сторони погодили, що погашення залишку заборгованості позичальника за кредитом в сумі 4851,32 доларів США здійснюється у наступному порядку: заборгованість в сумі 1455,40 доларів США має бути погашена до 03.09.2014 р.; заборгованість в сумі 1455,40 доларів США – до 31.10.2014 р.; заборгованість в сумі 1940,55 доларів США до 04.11.2014 р. .

Відповідно до п.3.2 погашення залишку заборгованості позичальника за кредитом 1212,83 доларів США здійснюється позичальником одним платежем 05.11.2014 р.

Відповідно до п.3.3 погашення заборгованості позичальника за процентами в сумі, зазначеній в п.2.2 цього договору, здійснюється позичальником одним платежем 05.11.2014 р.

Згідно із п.3.4 встановлено процентну ставку за користування кредитом 1% річних до 04.11.2014 р.

Відповідно до п.3.5 сплата строкових процентів за користування кредитом, які нараховуються з 03.09.2014 р., здійснюються в загальному порядку, передбаченому договором.

Також 03.09.2014 р. між ПАТ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін № 1 до Договору кредиту № 014-406-КА від 06.11.2007 р., відповідно до умов якого сторони домовились, що заборгованість в сумі 1455,40 доларів США має бути погашена до 03.09.2014р., заборгованість 1455,40 доларів США – до 31.10.2014 р., заборгованість в сумі 1940,52 доларів США до 04.11.2014 р. в наступній черговості з рахунку № 26203000743699: прострочена заборгованість за кредитом, строкова заборгованість за кредитом, прострочена заборгованість за процентами, строкова заборгованість за процентами, пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, інші штрафні санкції.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 14.06.2010р. змінено назву кредитора на ПАТ «Укрсоцбанк». Той факт, що позивач є належним, відповідач не оспорив.

Факт укладення кредитного договору і прийняття позичальником всіх умов його кредитування підтверджується наявністю підписів відповідача у договорі кредиту, договорах про внесення змін до договору кредиту, заяві на видачу готівки.

З наданого розрахунку заборгованості видно, що позичальник допустив прострочення в платежах по поверненню кредиту, по сплаті відсотків, станом на 11.10.2017р. заборгованість наступна: 3925,89 доларів США, що еквівалентно 104374,43 грн, – заборгованість за кредитом; 2464,15 доларів США, що еквівалентно 65512,34 грн., – заборгованість за відсотками; 1063,92 доларів США, що еквівалентно 28285,57 доларів США, - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 593,08 доларів США, що еквівалентно 15767,73 грн., - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

Згідно ст.627 ЦК - сторони є вільними в укладанні договору. Згідно ст.638, ст..639 ЦК – якщо сторони досягли домовленості і уклали договір, в якому передбачені певні зобов’язання, то вони мають виконуватись і вважатись такими, що момент домовленості настав. Згідно ч.1ст.631 ЦК- строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки у відповідності з договором. Згідно ч.4 ст.631 ЦК - збіг строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Згідно ст.1048, ч.1 ст.1054 ЦК – позикодавець має право на одержання від позичальника процентів на умовах договору. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.615 ЦК - не припустима одностороння відмова від зобов’язання. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, надав позивачу кредит. Відповідач не подав заперечень проти цього і не оспорив договір кредиту, додаткові угоди про внесення змін , не оспорив факту отримання кредиту на вказаних умовах і в указаному розмірі, зустрічних позовних вимог про визнання зазначених договорів, або окремих його положень недійсними, не пред'явив.

Відповідач (позичальник) свої зобов’язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах, в тому числі заборгованість за кредитом, за відсотками.

Відповідач не оспорює сам факт, що у нього виникла заборгованість по платежам і що він допустив прострочення в платежах.

Відповідач не визнав поданий позивачем розрахунок заборгованості, посилаючись на те, що він складений представником позивача шляхом простих арифметичних розрахунків. Разом з тим, свого розрахунку відповідачем не надано, доказів на спростування викладених у розрахунку заборгованості відомостей щодо періоду утворення заборгованості, розміру заборгованості, алгоритму нарахувань тіла кредиту, відсотків, пені, і їх невідповідність умовам договору і графіку погашення заборгованості, відповідачем також суду не надано. Відповідач не спростував і не вказував на те, що існують інші, не враховані у наданому позивачем розрахунку платежі. Суд зазначає, що висновки суду не можуть ґрунтуватися лише на припущеннях, всі обставини, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами. Суд не вбачає підстав не приймати до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості із зазначених позивачем підстав та враховуючи, що поданий розрахунок заборгованості відповідачем жодними доказами не спростований. Тому при вставлені певних обставин у даній справі суд виходить з відомостей про оплати, наведених у даному розрахунку.

Відповідач просить застосувати позовну давність і відмовити у позові про стягнення заборгованості як за тілом кредиту та відсотками, так і за вимогами про стягнення пені з причини пропуску позивачем строку позовної давності.

З цього приводу суд дійшов таких висновків:

Згідно ст..256 ЦК України, - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст..257 ЦК - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ст..258 ЦК - для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, зокрема позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст.258). Згідно ст..259 ЦК - позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що 03.09.2014р. між сторонами був укладений Договір про внесення змін №1 до Договору кредиту, підписанням якого ОСОБА_1 визнала наявність заборгованості за договором кредиту станом на момент підписання договору, і визнана нею заборгованість становила: за кредитом 6064,15 доларів США, за відсотками 884,13 доларів США.

Підписанням даного договору відповідачка перервала перебіг строку позовної давності за вимогами щодо прострочених нею чергових платежів як за тілом кредиту так і за відсотками, і іншими складовими грошового зобов'язання, що виникло на підставі договору кредиту, які нараховані до 03.09.2014р.

Умовами Договору про внесення змін № 1 від 03.09.2014 р. до Договору кредиту передбачено, що укладенням даного договору позичальник (відповідач) зобов'язалась погасити заборгованість за кредитом в сумі 1455,40 доларів США до 03.09.2014 р.; заборгованість в сумі 1455,40 доларів США – до 31.10.2014 р.; заборгованість в сумі 1940,55 доларів США до 04.11.2014 р., залишок заборгованості за кредитом 1212,83 доларів США погасити одним платежем 05.11.2014 р.

З розрахунку заборгованості видно, що 03.09.2014 р. на виконання умов договору про внесення змін відповідачка сплатила обумовлену договором суму 1455,40 доларів США.

31 жовтня 2014 року заборгованість у сумі 1455,40 доларів США відповідачка не сплатила, і тому з 01.11.2014р. дана заборгованість стала простроченою.

03 листопада 2014 року відповідач сплатила 682,86 доларів США, чим перервала строк позовної давності за черговим платежем 31.10.2014р., визнавши вказаний борг і частково його оплативши. З даної дати 3.11.2014р. розпочав перебіг строк позовної давності щодо простроченої суми (1455,40доларів мінус 682,86доларів).

Згідно відбитку печатки поштового відділення, даний позов поданий позивачем 02.11.2017 р., тобто у межах трирічного строку позовної давності за вимогами про стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту.

Платіж, який мав би бути здійснений відповідачем 04.11.2014 р. у сумі 1940, 55 доларів США і платіж, який мав би бути здійснений 05.11.2014 р. у сумі 1212,83 доларів США, відповідачка не сплатила. Таким чином , на 06.11.2014 р. за відповідачкою утворилась заборгованість за тілом кредиту 3925,89 доларів США, яка з 06.11.2014 р. стала простроченою і по ній розпочав перебіг строк позовної давності.

Подавши позов до суду 2.11.2017р., позивач вказаний строк позовної давності за даною вимогою не пропустив.

Дана заборгованість позичальником не погашена, і підлягає стягненню на користь позивача, підстав для звільнення відповідача від сплати даної заборгованості немає. Підстав для відмови у позові за пропуском строку позовної даності нема.

Щодо перебігу позовної давності за вимогою про стягнення відсотків за користування кредитом, то суд встановив наступне:

Умовами Договору про внесення змін № 1 від 03.09.2014р. до Договору кредиту передбачено, що укладенням даного договору позичальник (відповідач) зобов'язалась погасити заборгованість за відсотками за користування кредитом, яка утворилась до 03.09.2014 р., у сумі 884,13 доларів США одним платежем 05.11.2014р.

З розрахунку заборгованості видно, що дана заборгованість за відсотками у визначений договором строк 05.11.2014р. відповідачем не сплачена.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за відсотками у даній сумі 884,13 доларів США пред'явлена у межах строку позовної давності і підлягає стягненню на користь позивача.

Умовами Договору про внесення змін № 1 від 03.09.2014 р. до Договору кредиту, зокрема п. 3.4 передбачено, що нарахування відсотків за користування кредитом з 3.09.2014р. і до 04.11.2014р. здійснюється за ставкою 1 % річних; відсотки сплачуються на умовах договору кредиту, і відповідно після 4.11.2014р. відновлюється передбачена договором кредиту відсоткова ставка.

Згідно умов договору кредиту № 014-406-КА від 06.11.2007 р., зокрема п.2.4.1, передбачено, що сплата відсотків здійснюється з 1 по 10 число місяця наступного за звітним.

З таблиці погашення відсотків видно, що 10.09.2014 р. відповідачкою сплачено 0,60 доларів США в рахунок погашення відсотків, у жовтні 2014 року відсотки не сплачені, 03.11.2014 р. відповідачкою сплачено 4,14 доларів США в рахунок погашення відсотків за ставкою 1 % річних, тобто відсотки за користування кредитними коштами з 03 вересня по 10 вересня 2014 року відповідачкою сплачені, відсотки за користування кредитом з 11 вересня 2014 року по 09 жовтня 2014 року та за період з 10 жовтня по 02 листопада 2014 року відповідачем не сплачені, нараховані відсотки за вказаний період сплачені відповідачкою 03.11.2014 р. шляхом внесення платежу у розмірі 4,14 доларів США.

Таким чином строк позовної давності за нарахованими відсотками за період з 11.09.2014 р. по 01.11.2014 р. не пропущений. Дані відсотки підлягають стягненню. У вказаний період відсотки розраховані за ставкою 1% річних, тобто згідно умов додаткової угоди (договору про внесення змін до договору кредиту). Відсотки після вказаної дати розраховані за ставкою, передбаченою у договорі кредиту, і загальна сума відсотків за користування кредитом за період станом на день проведення розрахунку перед поданням позову до суду, становить 2464,15 доларів США. Дана сума відповідачем не погашена, її розмір не оспорений, суд визнає нарахування відсотків таким, що відпоює умовам договору. Дана сума заборгованості по відсоткам також підлягає стягненню з відповідача. підстав для відмови у позові в цій частині нема, так само відсутні підстави для зменшення даної суми заборгованості.

Щодо пені, то суд виходить з наступного:

Згідно ч.1 ст..611 ЦК – у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені умовами договору або законом, зокрема сплата неустойки (п.3). Згідно ст.549 ЦК – неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи інше майно, котре боржник зобов’язаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, яка обчислюється в процентах від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ст..550 ЦК право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, спричинених невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. Згідно ст.617 ЦК- особа, що порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, невиконання зобов’язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п.4.1 договору кредиту у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, а також строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.

Враховуючи, що відповідач порушив строки виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, допустив прострочення у платежах, суд вважає, що, в даному випадку, позивач має право вимагати сплати неустойки відповідно до умов договору. Умови договору в даній частині не суперечать закону, що передбачає неустойку як засіб забезпечення зобов’язання.

З розрахунку пені за несвоєчасне повернення кредиту встановлено, що пеня нарахована за період з 11.10.2016 р. по 10.10.2017 р.

Так за період з 11.10.2016 р. по 27.10.2016 р., кількість днів прострочення 17, суму, що береться для розрахунку 3925,89 доларів США, подвоєна облікова ставка НБУ – 30, нараховано пені у валюті кредиту 55,62 доларів США, курс 26,586183, еквівалент у гривні 1478,72 грн.

Вимоги про стягнення пені за вказаний період пред'явлені з пропуском строку позовної давності 1 рік, враховуючи, що позов подано 2.11.2017р., і не підлягають стягненню з відповідача, тому в даній частині у позові слід відмовити.

За період з 27.10.2016 р. по 13.04.2017 р., кількість днів прострочення 168, суму, що береться для розрахунку 3925,89 доларів США, подвоєна облікова ставка НБУ – 28, розмір пені у валюті кредиту 512,98 доларів США, курс 26,586183, еквівалент у гривні 13638,18 грн.

Вимоги про стягнення за період з 27.10.2016 р. по 01.11.2016 р., тобто за шість днів вказаного періоду нарахування пені пред'явлені з пропуском строку позовної давності 1 рік, і не підлягають стягненню з відповідача, тому в даній частині у позові слід відмовити.

З відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 02.11.2016р. по 13.04.2017р., тобто за 162 дні, за подвоєною обліковою ставкою 28, розмір пені у валюті кредиту 494,66 доларів США, за курсом 26,586183, складає 13151,12 грн.; за період з 14.04.2017р. по 25.05.2017 р., тобто за 42 дні, за подвоєною обліковою ставкою 26, розмір пені у валюті кредиту 119,09 доларів США, за курсом 26,586183, складає 3166,15 грн.; за період з 26.05.2017 р. по 10.10.2017 р., тобто за 138 дні, за подвоєною обліковою ставкою 25, розмір пені у валюті кредиту 376,23 доларів США, за курсом 26,586183, складає 10002,52 грн.

З розрахунку пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом встановлено, що пеня нарахована за період з 11.10.2016 р. по 10.10.2017 р. у розмірі 593, 08 доларів США, що еквівалентно 15767,73 грн.

Пеня за період з 11.10.2016 р. по 01.11.2016 р. нарахована поза межами строку позовної давності 1 рік, і не підлягає стягненню з відповідача, тому в даній частині у позові слід відмовити.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом за період з 02.11.2016 р. по 10.10.2017 р. у розмірі 557,98 доларів США, що еквівалентно 14834,56 грн.

Пеня має нараховуватись у національній валюті. При переведенні сум у гривню, позивач застосував курс валют 26,586183. Відповідач проти застосування даного курсу не заперечив, у подальшому позивач не збільшував позовні вимоги у зв’язку з підвищенням курсу валюти. Тому при розрахунках пені суд застосовує саме такий курс.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 02.11.2016р. по 10.10.2017р. у сумі 26319,79грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом за період з 02.11.2016р. по 10.10.2017р. у 14834,56грн.

Відповідач не представив суду наявності у нього підстав для звільнення від неустойки, сам факт прострочення ним грошових зобов’язань за даним договором, вважається достатнім доказом того, що умови договору не виконані з вини позичальника.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено 3209,10 грн. Позов задоволено на 98%. Тому відшкодуванню підлягають судові витрати на 98%, що становить 3144,91грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 256-259, 526, 549, 550, 611, 613,615, 625, 627, 629, 631, 638,639, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 263-265, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 (Київська область, м. Бровари, вул. Приймаченко Марії, 5) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м.Київ, вул. Ковпака,29, ідентифікаційний код 00039019) за договором кредиту № 014-406-КА від 06.11.2007р. та за договором про внесення змін № 1 договору кредиту № 014-406-КА від 06.11.2007р. заборгованість за кредитом 3925,89 доларів США; заборгованість за відсотками – 2464,15 доларів США, всього за зобов'язаннями у іноземній валюті стягнути 6390,04 доларів США (шість тисяч триста дев'яносто доларів 04 центи); стягнути пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 02.11.2016 р. по 10.10.2017 р. у сумі 26319,79 грн.; пеню за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом за період з 02.11.2016 р. по 10.10.2017 р. у 14834,56 грн., витрати по сплаті судового збору 3144,91 грн, всього стягнути за зобов'язаннями у національній валюті 44299 (сорок чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. 26 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через суд першої інстанції, який розглянув справу.

Суддя Т.В. Селезньова