Постанова № 76394284, 06.09.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/13081/15-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Джуга С.Д., Собослой Г.Г.,

секретарі: Чучка Н.В.,

за участі представника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 07 травня 2018 року (Головуюча - Шепетко І.О.) за поданням Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3 за межі України,

В С Т А Н О В И Л А:

Старший державний виконавець Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області звернувся в суд з поданням, яке мотивовано тим, що на виконанні в Ужгородському районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області знаходиться зведене виконавче провадження ЗВП №52789378 по виконанню: виконавчого листа №304/1409/15-ц, виданого 19.01.2016 року Перечинським районним судом Закарпатської області; виконавчого листа №308/1308/15-ц, виданого 15.03.2016 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 загальної суми боргу в розмірі 141 988,12 грн. З часу відкриття виконавчих проваджень боржником на депозитний рахунок відділу в рахунок погашення заборгованості сплачено суму в розмірі 3900,00 грн. Таким чином, боржник ухиляється від виконання своїх зобов'язань. Рішення, на даний час, боржником не виконане, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено. Оскільки божник ухиляється від виконання рішення суду, державний виконавець просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07 травня 2018 року в задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції адвокат ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення рішення про задоволення цього подання.

Заслухавши суддю-доповідача, представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що на виконанні в Ужгородському районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області знаходиться зведене виконавче провадження ЗВП №52789378 по виконанню: виконавчого листа №304/1409/15-ц, виданого 19.01.2016 року Перечинським районним судом Закарпатської області; виконавчого листа №308/1308/15-ц, виданого 15.03.2016 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 загальної суми боргу в розмірі 141 988,12 грн.

22.02.2016 року та 18.05.2016 року на виконання до Ужгородського РВ ДВС надійшли виконавчі листи разом із заявою представника стягувача про відкриття виконавчого провадження.

22.02.2016 року по ВП № 50267825 та 20.05.2016 року по ВИ № 51160644, керуючись ст.ст. 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень. Постановою про відкриття ВП № 50267825 від 22.02.2016 року боржнику було надано строк для самостійного виконання судового рішення до 29.02.2016 року та постановою про відкриття ВП № 51160644 від 20.05.2016 року боржнику було надано строк для самостійного виконання судового рішення до 27.05.2016 року. По ВП № 50267825 від 22.02.2016 року етапом на 29.02.2016 року, боржником рішення суду не виконано, та не надано жодних пояснень та підтверджень про намір його виконання. Аналогічна ситуація і по ВП № 51160644 від 20.05.2016 року.

22.02.2016 року державним виконавцем керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та направлено боржнику і відповідним реєструючим установам для відома та виконання.

Виконавцем на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією з повідомленням надсилалися виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_3 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Листом від 18.08.2016 року № 10-276/16 державним виконавцем призначено проведення виконавчих дій на 25.08.2016 року на 15:30 год к.ч., копію листа надіслано сторонам виконавчого провадження.

25.08.2016 року державним виконавцем для забезпечення виконання судових рішень було здійснено виїзд по місцю виконання для проведення опису та арешту майна боржника, однак боржника ОСОБА_3, не виявилось вдома, зі слів сестри ОСОБА_5 її брат не проживає за адресою вказаною у виконавчому документі, не проживає на протязі 11 років, про що складено відповідний акт державного виконавця у присутності понятих, державного виконавця Ужгородського РВ ДВС, представника стягувача та сестри брата.

29.08.2016 року за № 10-252/16 державним виконавцем надіслано запит до Ратовецької сільської ради стосовно громадянина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, а саме: чи зареєстрований він за вищевказаною адресою та чи проживає фактично.

29.08.2016 року на адресу Ужгородського РВ ДВС надійшов лист за № 324 від 29.08.2016 року від Ратівецької сільської ради про те, що ОСОБА_3 згідно даних, які містяться у господарському обліку зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, фактичне місце проживання невідомо.

Одночасно 29.08.2016 року за № 10-252/16 державним виконавцем надіслано запит до Сюртівської сільської ради стосовно громадянина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, а саме: підтвердити факт фактичного проживання боржника за вказаною адресою.

29.08.2016 року на адресу Ужгородського РВ ДВС надійшов лист за № 1330/02-28 від 29.08.2016 року від Сюртівської сільської ради про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 із батьками, без реєстрації.

Листом від 29.08.2016 року № 10-276/16/6455 державним виконавцем призначено проведення виконавчих дій на 06.09.2016 року на 15:00 год к.ч., копію листа надіслано сторонам виконавчого провадження. Боржник отримав листа про проведення виконавчих дій, про що свідчить повідомлення про вручення.

06.09.2016 року державним виконавцем для забезпечення виконання

судових рішень було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 для

проведення опису та арешту майна боржника, однак боржника ОСОБА_3 не

виявилось вдома, за вищевказаною адресою знаходився батько боржника, який

відмовив впустити державного виконавця для перевірки майнового стану

боржника за його фактичним місцем проживання, у зв'язку з чим порушив вимоги п.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: «державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право безперешкодно входити до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд...», про що було складено відповідний акт державного виконавця у присутності понятих, державного виконавця Ужгородського РВ ДВС та представника стягувача.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 15.02.2017 року по справі № 308/13081/15-ц дозволено примусове проникнення до будинку боржника.

16.02.2017року № 1582 державним виконавцем призначено виконавчі дії за

адресою боржника на 27.02.2017 року.

27.02.2017 року та 10.01.2018 року згідно постанови опису й арешту майна державним виконавцем описано й арештовано майно боржника.

13.12.2017 року державним виконавцем для встановлення майнового стану боржника керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» направлено запити до ДПС України, ПФ України.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 26.04.2018 р. зареєстровано обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна ОСОБА_3, актуальні відомості про наявність право власності на нерухоме майно відсутні.

Згідно витягу №55538091 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна наявне обтяження у вигляді арешту рухомого майна від 18.12.2017 року.

Згідно відповіді №1032057112 від 13.12.2017 року від ГІФУ, щодо отримання боржником, які отримують пенсію - інформацію не знайдено.

Згідно відповіді №1032074686 від 13.12.2017 року від ГІФУ, щодо отримання боржником, які працюють за трудовим та цивільно правовими договорами, доходів - інформацію не знайдено.

Згідно відповіді №1032106486 від 14.12.2017 року від ДФС України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями встановлено, що платник з таким податковим номером на обліку в органах ДПС не перебуває.

Згідно відповіді №1032095244 від 14.12.2017 року від ДФС, щодо отримання боржником, які працюють за трудовим та цивільно-правовими договорами, доходів - інформацію не знайдено.

Будь-яке майно на яке може бути звернено стягнення, у боржника відсутнє, що підтверджується відповідними довідками.

З часу відкриття виконавчих проваджень боржником 17.03.2017 року на депозитний рахунок відділу в рахунок погашення заборгованості сплачено суму в розмірі 3900,00 гривень. Таким чином, боржник від виконання своїх зобов'язань ухиляється.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями пре стягнення періодичних платежів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду та в'їзду в Україну» невиконання рішення суду є підставою для заборони виїзду з України.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Таким чином, колегія приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення такого подання.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382,384 ЦПК України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 07 травня 2018 року скасувати.

Подання Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3 за межі України задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон з вилученням паспорта для виїзду громадянина України за кордон ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.09. 2018 року.

Головуючий

Судді