Рішення № 76394230, 06.09.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1590/18

Провадження № 2/309/1237/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Раковці Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Хуст цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 державної нотаріальної контори

про скасування заповіту подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про скасування заповіту подружжя. Посилається на те, що 07.02.2007 р. вони з дружиною ОСОБА_3 склали заповіт, відповідно до якого заповіли належне їм на праві спільної сумісної власності майно: житлову квартиру АДРЕСА_1, садовий будинок №41 та прилеглу до нього земельну ділянку, площею 0,09 га, що розташовані в м. Хуст по вул. Зарічна, синам ОСОБА_4 та ОСОБА_5

10.09.2009 р. помер син ОСОБА_4, 26.11.2016 р. – дружина позивача. Позивач фактично прийняв спадщину, однак позбавлений можливості розпоряджатися спадковим майном в силу ст.1243 ЦК України. Син ОСОБА_5 подав заяву про те, що не заперечує проти скасування заповіту.

Відповідно до ст.1243 ч.3 ЦК України за життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Однак, право на відмову передбачено за життя подружжя, а після смерті одного з них, другий не має права скасувати заповіт у встановленому нотаріальному порядку. Враховуючи те, що один із спадкоємців помер, інший не заперечує проти скасування заповіту, вважає, що заповіт підлягає скасуванню.

Просить суд скасувати заповіт подружжя, складений 07.02.2007 р. ним та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом за реєстровим №2-343.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився. Подав суду заяву, в якій просить провести розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом вручення судової повістки. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв’язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

07.02.2007 року подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складено заповіт, відповідно до якого вони заповіли майно, належне їм на праві спільної сумісної власності: квартиру АДРЕСА_2 сину ОСОБА_4, садовий будинок №41 та прилеглу до нього земельну ділянку площею 0,09 га, що розташовані у м. Хуст по вул. Зарічна – сину ОСОБА_5 Заповіт посвідчено державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_6 07.02.2007 року, зареєстровано в реєстрі за №2-343.

Спадкоємець ОСОБА_4 помер 06.09.2009 року, дружина позивача ОСОБА_3 – 26.11.2016 року.

Статтею 1243 ЦК України визначено, що подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до одного з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті. За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Інший спадкоємець майна за заповітом ОСОБА_5 подав заяву, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_2 РНО ОСОБА_7 15.05.2017 р., якою не заперечив проти скасування заповіту, складеного ОСОБА_1 та ОСОБА_3 07.02.2007 року /а.с.8/.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч.4 ст.25 ЦК України).

У відповідності до ч.2 ст.203, ч.3 ст.215 ЦК України особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визначний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

На підставі наведеного, враховуючи те, що один зі спадкоємців майна за заповітом подружжя помер, інший не заперечив проти скасування заповіту, в позасудовому порядку скасувати заповіт подружжя немає у зв’язку зі смертю одного з них, суд приходить до висновку, що вимога позивача ОСОБА_1 про скасування заповіту подружжя є законною та обґрунтованою, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 247, 263-265 ЦПК України, ст. 203, 215, 216, 1243 ЦК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Скасувати заповіт подружжя, складений 07.02.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори за реєстровим №2-343.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: ОСОБА_8

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_8