Ухвала суду № 76394129, 27.08.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1332/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

27.08.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

Вотьканича Ф.А. (головуючого), Собослоя Г. Г., Феєра І. С.,

при секретарі Хмельовській В. С.,

з участю прокурора Гайовича П. І.,

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження №11-сс/777/389/18 за апеляційною скаргою прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Гайовича П.І. на ухвалу слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Фазана Д.Д. про накладення арешту на майно, а саме: автомобіль марки «МАN» синього кольору, з державним номерним знаком «НОМЕР_2», із причепом з державним номерним знаком «НОМЕР_3», на якому знаходився екскаватор марки «JCB JS130W», із заводським номером НОМЕР_4, 1999 року випуску, та автомобіль марки «МАN» синього кольору, з державним номерним знаком «НОМЕР_5», із причепом з державним номерним знаком «НОМЕР_6», на якому знаходився екскаватор марки «JСВ JS160W» жовтого кольору, код УКТЗЕД «8429590000», із заводським номером «НОМЕР_7», 2004 року випуску.

З клопотання вбачається, що воно заявлене в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 28.07.2018 за № 12018070140000627.

Ухвала слідчого судді вмотивована тим, що в клопотанні не зазначено про наявність жодного ризику, передбаченого абзацом 2 частини 1 ст.170 КПК України, який вказував би на необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Також у клопотанні відсутні посилання на обставини, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, а також розпорядження майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, у підтвердження чого не приєднано будь-яких доказів і до матеріалів клопотання. Зі змісту клопотання вбачається, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, належить третім особам, які не являються учасниками кримінального провадження, у зв'язку з чим, накладення арешту на вказане майно може призвести до негативних наслідків для власників вказаного майна. Порушуючи питання про арешт тимчасово вилученого автомобіля марки «МАN» синього кольору, з державним номерним знаком «НОМЕР_5», із причепом з державним номерним знаком «НОМЕР_6», слідчий додав до клопотання протокол огляду автомобіля, який на момент огляду, був припаркований на узбіччі автодороги "Мукачево-Рогатин-Львів навпроти АЗС "WOG", що по вул. Грушевського в смт. В.Бичків, Рахівського району, Закарпатської області, і при цьому, як убачається з указаного протоколу огляду, автомобіль поміщено на територію консервного заводу, однак, слідчим не додано до клопотання жодного документу про підставність поміщення (вилучення) майна (дозвіл власника, законного користувача, особи , у володінні якої перебуває майно). Також до матеріалів клопотання не долучено відомостей про повідомлення ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яким належать автомобілі, на які слідчий просить накласти арешт, про існування прийнятих щодо їх майна рішень в межах кримінального провадження та про розгляд клопотання про арешт майна в суді, у зв'язку з чим, вирішення клопотання по суті без повідомлення вказаних осіб може призвести до порушення конституційних прав власників майна. Окрім того, слідчим при проведенні огляду та вилученні майна не було дотримано вимог ч. 2 ст. 234 та ч. 3 ст. 233 КПК України, а також порушено вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України при зверненні до слідчого судді з клопотання про арешт майна.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене 27.07.2018 у ході проведення огляду консервного заводу за адресою смт. В. Бичків, вул. Репегівська, 244, Рахівського району. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки під час розгляду клопотання слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства, а викладені в ухвалі висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. При цьому, зазначає, що викладені в судовому рішенні мотиви не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами та суперечать висновкам, зробленим у резолютивній частині цього рішення. Стверджує, що слідчим суддею не надано правової оцінки доданим до клопотання доказам - довідці з Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області про те, що колісний екскаватор JCB JS30W, зареєстрований за гр. ОСОБА_4, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4, постанові слідчого про визнання речовими доказами вилучених транспортних засобі, заяві начальника консервного заводу ОСОБА_9 на згоду щодо проведення огляду на території вказаного заводу. Також посилається на те, що слідчий суддя не спростував викладені в клопотанні слідчого доводи, обмежившись лише зазначенням про те, що слідчий у судовому засіданні не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, не надав документів та інших матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, не зазначив про наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 ст. 170 КПК України. Разом із тим, посилається на те, що вилучені транспортні засоби є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим, незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту, може призвести до їх зникнення, втрати або пошкодження, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що в свою чергу свідчить про те, що вказане майно є доказом злочину.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Гайовича П. І., який підтримав апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_4, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи клопотання про арешт майна та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Колегія суддів вважає, що слідчим та прокурором при зверненні з клопотанням, а слідчим суддею при його розгляді, вимоги вищевказаних норм Кримінального процесуального кодексу України не були дотримані.

Зі змісту поданих клопотання та апеляційної скарги вбачається, що в таких міститься прохання про накладення арешту на автомобіль марки «МАN» синього кольору, з державним номерним знаком «НОМЕР_2», із причепом з державним номерним знаком «НОМЕР_3», на якому знаходився екскаватор марки «JCB JS130W», із заводським номером НОМЕР_4, 1999 року випуску, та автомобіль марки «МАN» синього кольору, з державним номерним знаком «НОМЕР_5», із причепом з державним номерним знаком «НОМЕР_6», на якому знаходився екскаватор марки «JСВ JS160W» жовтого кольору, код УКТЗЕД «8429590000», із заводським номером «НОМЕР_7», 2004 року випуску.

Однак, як убачається зі змісту сформованих слідчим та прокурором вимог, не зрозумілим є те, чи слідчий та прокурор просять накласти арешт і на екскаватори марки «JCB JS130W», із заводським номером НОМЕР_4, 1999 року випуску, та марки «JСВ JS160W» жовтого кольору, код УКТЗЕД «8429590000», із заводським номером «НОМЕР_7», 2004 року випуску, чи лише на автомобілі із причепами, на яких вказані екскаватори знаходилися, що в свою чергу свідчить про неконкретність вимог клопотання та, відповідно, й апеляційної скарги, а також невідповідність клопотання вимогам п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України.

Крім того, з матеріалів провадження убачається, що в порушення вимог, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 172 КПК України, до клопотання не додано документів чи їх копій у підтвердження доводів клопотання про те, що автомобіль марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_2, та причеп до нього з д. н. з. НОМЕР_3 належать на праві власності ОСОБА_7, а екскаватори марки «JCB JS130W» та «JСВ JS160W» - ОСОБА_4. При цьому, до клопотання додано копії документів, частина з яких є нечитабельними (а. с. 41-43, 44-48).

Указане, на переконання колегії суддів, свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, на що не звернув уваги слідчий суддя при його розгляді, у зв'язку із чим, прийшов до передчасного висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання прокурора на підставі викладених у мотивувальній частині ухвали обставин, що у свою чергу свідчить про те, що слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не можна визнати законним та обгрунтованим.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

З урахуванням наведених вище недоліків, положень ч. 3 ст. 172 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне клопотання повернути прокурору для їх усунення, у зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги про накладення арешту на вищевказане майно, задоволенню не підлягають.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час розгляду судової справи прокурор не заявляв клопотань про приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б підтверджували обґрунтованість доводів поданого ним клопотання чи могли б істотно вплинути на вищевказані висновки апеляційного суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.172, 407 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Гайовича П. І. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2018 року скасувати.

Клопотання старшого слідчого Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Фазана Д.Д. про накладення арешту на майно - автомобіль марки «МАN» синього кольору, з державним номерним знаком «НОМЕР_2», із причепом з державним номерним знаком «НОМЕР_3», на якому знаходився екскаватор марки «JCB JS130W», із заводським номером НОМЕР_4, 1999 року випуску, та автомобіль марки «МАN» синього кольору, з державним номерним знаком «НОМЕР_5», із причепом з державним номерним знаком «НОМЕР_6», на якому знаходився екскаватор марки «JСВ JS160W» жовтого кольору, код УКТЗЕД «8429590000», із заводським номером «НОМЕР_7», 2004 року випуску, у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 28.07.2018 за № 12018070140000627, - повернути процесуальному прокурору Гайовичу П. І..

Встановити строк - 72 години з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків, пов'язаних з невідповідністю клопотання вимогам ст.171 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: