Ухвала суду № 76393770, 12.09.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/1227/18 Провадження № 1-кп/304/146/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

за участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

прокурора - Андришина О.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2 -

адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

представників персоналу органу пробації -

Пехи Є.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у порядку ч. 3 ст. 315 КПК України клопотання прокурора відділу прокуратури Закарпатської області відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, Голови Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, депутата Перечинської районної ради VІІ скликання, раніше не судимого,

про продовження строку тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

До Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт від 31 серпня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070000000204 від 14 липня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України.

Ухвалою від 04 вересня 2018 року вказане кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Андришин О.В. заявив клопотання про вирішення питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Крім того, в порядку ст. 54 КПК України відмовився від захисника Шкорки І.М., який був призначений для захисту його прав ухвалою Перечинського районного суду від 12 вересня 2018 року. В подальшому, дана відмова була прийнята судом. Крім того, обвинувачений просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, передбачений КПК України, що узгоджується із клопотанням його захисника - адвоката Качайла А.І., що приєднане до матеріалів кримінального провадження.

Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_1 підтримали клопотання прокурора та зазначили, що дії обвинуваченого спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, необхідні для розгляду клопотання прокурора, суд приходить до наступного висновку.

Згідно статті 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 176 цього Кодексу запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Зокрема, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що 14 липня 2018 року матеріали досудового розслідування за повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070000000204; 23 серпня 2018 року обвинуваченого ОСОБА_4 повідомлено про зміну (уточнення) раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 липня 2018 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 11 вересня 2018 року, який в подальшому ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 серпня 2018 року було продовжено в межах строків досудового розслідування, а саме по 14 вересня 2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справах «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства»), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для незастосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, навпаки з матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів та за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 10 років.

Отже, заслухавши учасників судового засідання, а також враховуючи те, що майже всі обставини, зазначені при винесенні ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2018 року (а. с. 155-162) про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати і по даний час, обвинувачений перебуваючи на волі може ухилятися від явки до суду та виконання процесуальних рішень, а також враховуючи свій соціальний статус та колишню займану посаду в органах державної влади має істотні можливості перешкоджати встановленню істини у справі, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 необхідно продовжити до 60 (шістдесяти) днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 194, 196, 197, 199, 314-316, 331, 369 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора - задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити строк тримання під вартою до 11 листопада 2018 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду згідно ч. 2 ст. 392 КПК України окремому оскарженню від судового рішення, передбаченого частиною першою вказаної статті, не підлягає.

Головуючий: Чепурнов В. О.