Рішення № 76392662, 03.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м.Житомир справа № 806/2965/18

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова О. Г.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю:

представника позивача Кінзерської Н.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 36 952,45 грн.,

встановив:

Головного управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкової заборгованості в сумі 36 952,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача утворилась заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості. У зв'язку із несплатою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 визначеного грошового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, вказане грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Наголошує, що на момент звернення із позовом до суду відповідач має податковий борг у загальному розмірі 36 952,45 грн., який відповідачем у добровільному порядку погашено не було.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання у справі на 12.07.2018 о 12:20.

12 липня 2018 року в судовому засіданні вказана справа не слухалась, у зв'язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи (а.с.27). Наступне судове засідання призначено на 20.08.2018 о 10:00.

В підготовче судове засідання, призначене на 20.08.2018 прибули представник позивача та відповідач. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 закрито підготовче провадження у справі та здійснено перехід до розгляду справи по суті 03.09.2018 о 10:40, про що засвідчено секретарем судового засідання в протоколі судового засідання (а.с.46-18).

В судове засідання призначене на 03.09.2018 прибули представник позивача та відповідач.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Пояснив, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки частково сплачений у сумі 829,56 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

ОСОБА_2 як платник податків перебувала на податковому обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Податковими повідомленнями-рішеннями Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області № 24-50 від 24.10.2016, № 25-50 від 24.10.2017 та №26-50 від 24.10.2017 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Сума податкового боргу відповідача становить 36 952,45 грн, що підтверджується зведеним розрахунком (а.с.8).

У зв'язку із не сплатою грошового зобов'язання у встановлені Податковим кодексом України граничні строки, податкове зобов'язання у розмірі набуло статусу податкового боргу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня,

Відповідно до пп.20.1.24 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки.

Головне управління ДФС у Житомирській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, підпорядковується ДФС України та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Житомирської області. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює, в тому числі, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не зарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, звертаються до суду у випадках передбачених законодавством.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).

Отже, за загальним правилом, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України).

У відповідності до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Так, позивачем сформовано податкові повідомлення-рішення № 24-50 від 24.10.2016, № 25-50 від 24.10.2017 та №26-50 від 24.10.2017, якими відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власники об'єктів нежитлової нерухомості та орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік.

Вказані податкові повідомлення-рішення було надіслано відповідачу за податковою адресою останнього та вручено 01.11.2017.

Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до підпункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На виконання вказаних норм та з метою погашення податкової заборгованості позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу від 26.12.2017 №423-50, яка була повернута поштовою службою, тобто за нормами податкового законодавства вважається врученою (а.с.20). У судовому засіданні відповідач наголосив, що суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ним частково сплачено в сумі 829,56 грн, про що свідчить копія платіжного доручення №176 від 20.12.2017(а.с.43).

В свою чергу, представник позивача в судовому засіданні пояснила, що податковий борг у загальному розмірі 36 952,45 грн. виставлений позивачу з врахуванням сплаченої ним 829,56 грн. та враховані у сплату відповідно до податкового повідомлення-рішення №24-50 від 24.10.2017, яке виставлене на загальну суму 12 740,99 грн.

Вищевказані обставини підтверджуються наданими представником позивача розрахунком (а.с. 53-54).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості в сумі 36 952,45 грн виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до повного погашення вказаного податкового боргу.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Податковий борг ОСОБА_2 підтверджений наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Заборгованості в розмірі 36 952,45 грн відповідачем в судовому засіданні визнана.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не присуджуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003. ЄДРПОУ 39459195) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1. РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Головного управління ДФС у Житомирській області податкову заборгованість у розмірі 36 952,45 грн (тридцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні сорок п'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 11 вересня 2018 року

Головуючий суддя О.Г. Попова