Ухвала суду № 76391753, 28.08.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/2417/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

28.08.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Вотьканича Ф.А., Феєра І.С., Собослоя Г.Г., з участю секретаря Чейпеш С.І., прокурора Дорошевича Р.Р., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Бочкора І.В., розглянувши провадження за апеляційною скаргою прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури на ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08 серпня 2018 року, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області у кримінальному провадженні №12018070080000819 від 07 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовлено та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на 60 днів.

ВСТАНОВИВ :

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 07 серпня 2018 року, близько 00 години 20 хвилин, знаходячись неподалік цілодобового магазину «Тюльпан», розташованого по вул. Тюльпанів №74 «А» в м. Виноградів, Виноградівського району разом з ОСОБА_3 розпочали між собою сварку через невиконані особисті майнові зобов`язання. Під час сварки ОСОБА_1 взяв в праву руку кухонний ніж, який завжди носив в собою в кишені та діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_3, 1992 року народження, та наніс удар вістрям ножа в область нижньої третини лівого стегна. Від вказаного удару ножем ОСОБА_3 впав на землю.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани лівого стегна з пошкодженням магістральних судин. Геморагічний, гіповолемічний шок ІІІ ступеня, з якими був доставлений до реанімаційного відділення Виноградівської районної лікарні. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02 годині 05 хвилин помер в реанімаційному відділення Виноградівської районної лікарні.

07.08.2018 року відомості про дане кримінальне правопорушення, внесено до ЄРДР за № 12018070080000819 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Ухвала слідчого судді вмотивована тим, що прокурором та слідчим не доведено, що підозрюваний якимось чином буде впливати на потерпілу та свідків та те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався,

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Просить врахувати, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, тобто тяжкий злочин, який полягає в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, з врахуванням даних про особу підозрюваного, який ніде не працює, не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного джерела доходів, негативно характеризується за місцем проживання, є недостатнім. Крім того, підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання може переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, тому застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту чи застави будуть недостатньо ефективними порівняно із взяттям під варту.

Заслухавши пояснення прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Бочкора І.В., які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши надані матеріали та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був опитаний підозрюваний ОСОБА_1, який визнав свою вину в інкримінованому йому діянні, вислухана думка прокурора, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Як обґрунтовано зазначив в ухвалі слідчий суддя, слідчим та прокурором достатньо не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України не є визначальною при обранні запобіжного заходу та, без наявності доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не може свідчити про те, що підозрюваний має намір ухилятись від органів досудового розслідування. Про відсутність реальних ризиків ухилення підозрюваного від слідства та суду підтвердив і прокурор в ході апеляційного розгляду. Під час розгляду апеляційної скарги колегія суддів, зокрема, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, який є особою раніше не судимою, має постійне місце проживання, не заперечує свою причетність до вчинення злочину, поведінку підозрюваного після скоєного діяння, в тому числі його спроби надати медичну допомогу потерпілому, матеріальну допомогу потерпілій ОСОБА_4 на поховання сина, а також той факт, що дії підозрюваного полягали у нанесенні тілесного ушкодження не по життєво-важливому органу. При прийнятті рішення апеляційний суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 від явки до органів досудового розслідування з часу постановлення ухвали слідчого судді не ухилявся, з'явився до апеляційного суду на першу вимогу, тобто застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 характеризується негативно матеріалами провадження не підтверджені, а згідно довідки з місця проживання ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, характеризується посередньо, проживає разом з батьками, за характером спокійний не конфліктний, з сусідами знаходиться в добросусідських відносинах.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, характеризуючих даних про його особу, як такого, що раніше не судимий, має постійне місце проживання, де проживає разом з батьками обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора прокуратури Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Дорошевича Р.Р. - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08 серпня 2018 року про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: