Рішення № 76388343, 30.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 р. Справа№805/4965/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,

за участі: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - Кудлаєнко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі - ГУ Держпраці) із позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці від 29 травня 2018 року № ДЦ246/539/АВ/ТД-ФС.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 25 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 12 липня 2018 року відкладено підготовче судове засідання та задоволено клопотання Позивача про виклик свідків.

Усною ухвалою суду від 20 серпня 2018 року закінчено підготовче провадження у справі та за погодженням із сторонами вирішено у цей же день розпочати розгляд справи по суті.

До судового засідання, призначеного на 30 серпня 2018 року сторони з'явилися. Позивач позов підтримав, відповідач проти задоволення позову заперечував.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

ОСОБА_1 зазначає, що проведеною ГУ Держпраці перевіркою встановлено неоформлення Позивачем трудових договорів з своїми працівниками, за що оскаржуваною постановою застосовані штрафні санкції.

Позов обґрунтований тим, що відповідні працівники були працевлаштовані належним чином, про що свідчать накази про прийняття на роботу, трудові договори, докази нарахування заробітної плати, табелі обліку робочого часу, тощо.

У позові також зазначено, що пояснення, надані Позивачем під час інспекційного відвідування (у яких визнано факт порушень), надані в стані стресу та хворобливого стану.

Також Позивач зазначає про неможливість застосування штрафних санкцій за результатами проведення інспекційного відвідування, вказуючи про необхідність здійснення перевірки.

Крім цього, Позивач посилається на грубу поведінку працівників ГУ Держпраці при проведенні інспекційного відвідування, яка не відповідає вимогам поведінки державних службовців.

ГУ Держпраці надало до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити.

Зазначають, що інспекційне відвідування здійснене на підставі та у порядку, визначеному законодавством, а факт допущення Позивачем до роботи працівників без укладення трудових договорів підтверджується численними доказами, в тому числі поясненнями самої ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 проживає за адресою: 84100, АДРЕСА_1 Зареєстрована як фізична особа - підприємець з 26 липня 1995 року. РНОКПП - НОМЕР_1. Здійснює безпосередньо господарську діяльність за наступними адресами: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Центральна, буд. 16 та 22-А (магазини одягу).

ГУ Держпраці зареєстроване за адресою: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82, код ЄДРПОУ 39790445.

23 квітня 2018 року на адресу ГУ Держпраці надійшло звернення заявника, направлене на урядову гарячу лінію, у якому зазначалося про здійснення ОСОБА_4 господарської діяльності з використанням праці офіційно не оформлених працівників.

Наказом ГУ Держпраці від 05 травня 2018 року № 435 вирішено провести інспекційне відвідування суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність за адресами: м. Слов'янськ, вул. Центральна, буд. 16, 27 та 22-А.

Згідно з направленням від 07 травня 2018 року № 268/042/15-14-12 інспекційне відвідування заплановано з 08 травня 2018 року тривалістю 2 робочих дні.

08 травня 2018 року працівники ГУ Держпраці з'явилися за відповідними адресами, відібрали пояснення у Позивача з приводу використання в роботі праці неоформлених працівників.

Як встановлено судом, Позивач не змогла назвати прізвища осіб, які виконували певну роботу у магазинах, зазначивши, що вони знаходяться на стажуванні та підтвердивши, як усно так і письмово, що трудові договори або цивільно-правові угоди з ними не укладалися.

На письмову вимогу про надання документів щодо працевлаштування відповідних осіб 10 травня 2018 року Позивачем надано трудові договори з наступними особами: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також накази про прийняття їх на роботу, що датовані травнем 2018 року (до початку інспекційного відвідування).

Судом також встановлено, що станом на момент інспекційного відвідування не повідомлено орган фіскальної служби про працевлаштування відповідних осіб.

Таке повідомлення подано до Слов'янської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області 08 травня 2018 року. В повідомленні вказано, що накази про прийняття на роботу перелічених вище 8 осіб датовані 08 травня 2018 року, а дата початку їх роботи - 10 травня 2018 року.

За результатами інспекційного відвідування складено акт від 10 травня 2018 року № ДЦ246/539/АВ.

У акті зафіксовано, що під час відвідування виявлено використання Позивачем праці осіб, з якими не оформлені трудові відносини, а також неповідомлення органу фіскальної служби про укладення трудових договорів.

Згідно з протоколом розгляду справи про адміністративне порушення № 04-17-17/0101 від 29 травня 2018 року, Позивач була присутня на відповідному засіданні, з виявленими порушеннями не погодилась.

Постановою ГУ Держпраці від від 29 травня 2018 року № ДЦ246/539/АВ/ТД-ФС до Позивача застосовано штраф у розмірі 893 520 грн, передбачений абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Судом допитані в якості свідків наступні особи: ОСОБА_13 (бухгалтер), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (працівники магазинів).

Вказані особи повідомили суду обставини, аналогічні тим, що надала в своїх поясненнях Позивач, зокрема, що на момент інспекційного відвідування з ними вже були укладені трудові договори (у період з 02 по 07 травня 2018 року).

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Відповідно до преамбули Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877) він визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини другої статті 2 цього ж Закону його дія не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообовязкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Таким чином, органи Держпраці згідно із загальним правилом частини четвертої статті 2 Закону № 877 здійснюють державний нагляд (контроль) в порядку, визначеному цим Законом.

Водночас, зі змісту Положення про Державну службу України з питань праці вбачається, що остання здійснює повноваження не лише щодо контролю за додержанням законодавства про працю, а і щодо охорони праці, промислової безпеки, тощо.

На переконання суду Закон № 877, хоч і регулює окремі питання діяльності Держпраці, проте не поширюється на відносини щодо здійснення останньою нагляду за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Таким чином, відносини роботодавця з найманими працівниками щодо виконання останніми трудових функцій не є господарськими.

Це означає, що Закон № 877, який унормовує порядок контролю за господарською діяльністю, не поширює свою дію на відносини у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю унормовано однойменним Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку, він визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - обєкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Порядок не передбачає проведення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю), які передбачені Законом № 877.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Суд не приймає до уваги посилання Позивача на те, що штраф може бути застосований лише за результатами перевірки, з огляду на наведений аналіз положень Закону № 877 та Порядку № 295.

Зокрема, законодавцем не передбачено такої форми контролю за додержанням законодавства про працю як перевірка. Словосполучення «акта про виявлення під час перевірки», що міститься у пункті 2 Порядку № 509, на переконання суду, включає і акт, складений за результатами інспекційного відвідування.

Вирішуючи питання про обґрунтованість застосування відповідного стягнення, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Судом встановлено, що порушення, за яке застосовано штраф, підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1, наданими під час інспекційного відвідування, а також її усними поясненнями, що зафіксовані працівниками ГУ Держпраці під час відвідування на відео.

Крім того, про відсутність на момент інспекційного відвідування укладених трудових договорів з працівниками свідчить і повідомлення про прийняття працівників на роботу, подане Позивачем до Слов'янської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області 08 травня 2018 року. Зокрема, в повідомленні вказано, що накази про прийняття на роботу відповідних 8 осіб датовані 08 травня 2018 року, а дата початку їх роботи - 10 травня 2018 року.

Суд критично ставиться до доказів, наданих Позивачем 10 травня 2018 року та до суду, оскільки вони суперечать первинним поясненням ОСОБА_1, а у суду немає підстав вважати такі пояснення неправдивими.

Посилання Позивача на свій хворобливий стан під час надання пояснень не приймаються до уваги, з огляду на те, що судом досліджено відеозапис відібрання таких пояснень. З відеозапису видно, що ОСОБА_1В під час написання пояснень знаходиться в нормальному стані та усно підтверджує факт використання праці неоформлених працівників.

Водночас, надані Позивачем в якості доказів протилежного трудові договори вбачаються такими, що складені після інспекційного відвідування та оформлені «заднім числом» задля уникнення відповідальності з вчинене порушення.

Показання свідків суд також оцінює критично, враховуючи, що вказані особи знаходяться у безпосередніх трудових відносинах із ОСОБА_1, тому, в певній мірі, є залежними від неї.

Посилання Позивача на грубу поведінку працівників ГУ Держпраці під час проведення інспекційного відвідування не приймаються до уваги, оскільки спростовуються відеозаписом цього відвідування.

З наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (84100, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82, код ЄДРПОУ 39790445) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Вступна та резолютивна частини рішення складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 серпня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 вересня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.