Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.01.10р.Справа № 17/310-09
За позовом Приватного підприємства "Альфа-Сервіс", м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "Аріс-Франзоль", м. Дніпропетровськ
про стягнення 46 273 грн. 38 коп.
за зустрічним позовом Приватного підприємства "Аріс-Франзоль", м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "Альфа-Сервіс", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору № 01/06 від 01.06.08р.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: Зайвий А.О., довір. б/н від 05.01.10р.;
Кравченко А.О., директор, рішення від 14.11.08 р.;
від відповідача: Труфанова О.С., довір. № 04/01 від 04.01.09р.
Суть спору:
Приватне підприємство "Альфа-Сервіс" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства "Аріс-Франзоль" (надалі –відповідач) заборгованість за надані охоронні послуги у загальній сумі 46 273 грн. 38 коп. та судові витрати по справі.
12.01.2010 року позивач клопотанням № 58/1 уточнив позовні вимоги, внаслідок часткової сплати відповідачем суми заборгованості та здійснення перерахунку розміру штрафних санкцій, внаслідок чого просить господарський суд стягнути з відповідача суму 24 637 грн. 54 коп. основного боргу, 2 463 грн. 75 коп. штрафу за прострочку сплати охоронних послуг, 450 грн. 04 коп. 3% річних, 3 420 грн. 56 грн. пені, а всього 30 971 грн. 89 коп. заборгованості з тих же підстав.
Відповідач проти позову заперечує повністю. У відзиві на позов вказує на те, що спірний договір № 01/06 від 01.06.08р. укладений не з позивачем, а приватним підприємством "СБ-Гюрза". Також, розрахунок 3% річних та пені здійснений без зазначення періоду для такого розрахунку, що унеможливлює перевірку правильності їх нарахування.
Разом з тим, 03.12.09р. ПП "Аріс-Франзоль" звернулося до господарського суду з зустрічним позовом до ПП "Альфа-Сервіс", у якому просить:
- визнати недійсним договір № 01/06 від 01.06.2008 року на охорону об’єкта, підписаний ПП "Аріс-Франзоль" та ПП "Альфа-Сервіс".
Приватне підприємство "Альфа-Сервіс" (відповідач за зустрічним позовом) проти заявлених зустрічних вимог заперечує повністю. У відзиві на зустрічний позов вказує на те, що спірний договір було підписано директором ПП "Альфа-Сервіс" –Попелишкіним С.В., а печатка ПП "СБ-Гюрза" була поставлена на спірному договорі помилково, так як в той же час Попелешкін С.В. був директором і ПП "СБ-Гюрза". Крім того, матеріалами справи підтверджується фактичне надання охоронних послуг та прийняття їх позивачем за зустрічним позовом без зауважень, при цьому часткову оплату наданих послуг останній здійснював саме на підставі спірного договору.
Ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.09р. строк вирішення спору продовжено до 23.01.10р.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.01.10р. по 20.01.10р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
Позивачем у період з 01 квітня 2009 року по 12 серпня 2009 року були наданні відповідачу послуги з охорони об’єкту, які були прийняті останнім без заперечень на загальну суму 29 637 грн. 54 коп., що підтверджується двосторонніми актами здачі-прийняття робіт (а.с. 11-15) за підписом та відбитком печатки ПП "Арис-Франзоль".
Згідно наявного в матеріалах справи акта звірки взаєморозрахунків станом на 14.08.09р. відповідачем було частково оплачено спірні послуги у сумі 1 500 грн. 00 коп., в зв’язку із чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 28 137 грн. 54 коп.
Встановлено, що позивачем 14.08.09р. вручено відповідачу особисто під розпис претензію № 11/1 від 14.08.09р. (а.с. 17), з вимогою сплатити вказану вище суму основного боргу в місячний термін, тобто до 14.09.09р.
В той же час, з банківських виписок доданих до матеріалів вбачається часткова оплата ПП "Арис-Франзоль", до подачі позову до суду, вартості наданих позивачем за первісним позовом охоронних послуг за квітень 2009 року у сумі 1 500 грн. 00 коп. (оплата 28.08.09р.) та 2 000 грн. 00 коп. (оплата 16.09.09р.).
Внаслідок чого, у відповідача утворилась перед ПП "Альфа-Сервіс" заборгованість за надані послуги у спірному періоді на загальну суму 24 637 грн. 54 коп., яка на час розгляду спору відповідачем не сплачена.
Суд вважає за необхідне частково задовольнити первісний позов, а зустрічний позов задовольнити повністю з таких підстав.
Як зазначалось вище, між позивачем та відповідачем за первісним позовом було підписано акти здачі-прийняття робіт за період 5 (п’ять) місяців з 01.04.2009 року по 12.08.2009 року.
Приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При цьому, 14.08.2009 року ПП "Аріс-Франзоль" особисто під розпис вручено претензію № 11/1 з вимогою сплатити вартість наданих охоронних послуг у місячний термін, в силу положень ст. 7 Господарського кодексу України, яка була залишена останнім без відповіді та повної оплати боргу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Таким чином, в силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача за первісним позовом виникло зобов’язання по оплаті позивачу наданих послуг з охорони об’єкта.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 1 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
На підставі викладеного вище, суд дійшов обґрунтованого висновку про фактичне надання ПП "Альфа-Сервіс" охоронних послуг ПП "Аріс-Франзоль" у спірний період та часткову оплату відповідачем вартості наданих послуг у сумі 5 000 грн. 00 коп., тому визнає розмір заборгованості у сумі 24 637 грн. 54 коп. підтвердженим належними доказами, а отже таким, що задовольняються.
Щодо зустрічних позовних вимог ПП "Аріс-Франзоль" господарський суд зазначає наступне.
Проведений аналіз матеріалів справи і положень чинного законодавства дозволяє стверджувати про те, що договір № 01/06 від 01.06.08р. на охорону об’єкту, з боку позивача, скріплений печаткою приватного підприємства "СБ-Гюрза", а доказів існування господарських відносин у ПП "Аріс-Франзоль" з названим вище приватним підприємством надано не було.
При цьому, суд погоджується з твердженням позивача за зустрічним позовом про те, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою (ч. 5 ст. 216 ЦК України).
Згідно вимогам ч. 2 ст. 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Окрім того, відповідно до п. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зважаючи на те, що необхідною умовою для дійсності та правомірності укладення спірного договору (правочину) № 01/06 на надання послуг з охорони об’єкту є дотримання цілої низки обов’язкових положень Цивільного кодексу України та приписів Господарського кодексу України, чого здійснено сторонами не було, господарський суд зустрічні позовні вимоги позивача про визнання договору № 01/06 від 01.06.08р. на охорону об’єкту визнає такими, що відповідають дійсним обставинам справи та правомірними, а відповідні заперечення відповідача по зустрічному позову, з врахуванням вищевикладеного –цілком безпідставними та спростованими (не підтвердженими) матеріалами справи.
Водночас, з огляду на викладені обставини та враховуючи визнання господарським судом укладеного між сторонами по справі правочину –договору № 01/06 на охорону об’єкту від 10.06.08р. –недійсним, на сам перед відображає необґрунтованість та вказує на безпідставність нарахування позивачем за первісним позовом розміру пені та суми штрафу за прострочення оплати охоронних послуг.
Проте, згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Матеріали справи вказують на те, що претензія № 1/11 від 14.08.09р. є фактичною вимогою сплати ПП "Аріс-Франзоль" вартості отриманих охоронних послуг, в місячний строк, де останній (граничний) строк платежу припадає на 14.09.2009 р.
Таким чином, нарахований позивачем за первісним позовом розмір 3% річних за прострочення грошових зобов’язань, в силу положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягає зменшенню, де враховуючи граничний строк оплати (14.09.09р.) та загальну суму основного боргу у період з 14.09.09р. по 16.09.09р. (26 637 грн. 54 коп.), а у період з 16.09.09р. по 11.01.10р. (24 637 грн. 54 коп.), тобто після перерахунку визнається судом у сумі 241 грн. 31 коп.
В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
За правилами встановленими ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, відповідач по первісному позову неналежним чином виконав свої (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати наданих на його прохання охоронних послуг, чим порушив умови та положення вищевказаних приписів діючого законодавства, тому позовні вимоги Приватного підприємства "Альфа-Сервіс" підлягають частковому задоволенню в сумі 24 637 грн. 54 коп. основного боргу та 241 грн. 31 коп. 3% річних, як такі, що обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.
Щодо решти первісних позовних вимог, то, у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, що здійснено не було.
Судові витрати у справі по первісному позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а за зустрічним позовом на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Аріс-Франзоль” (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 100; ЄДРПОУ 13459088) на користь Приватного підприємства „Альфа-Серфіс” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 10Г, кв. 64, ЄДРПОУ 30346233) суму 24 637 грн. 54 коп. (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять сім грн. 54 коп.) основного боргу, 241 грн. 31 коп. (двісті сорок одну грн. 31 коп.) 3% річних, 248 грн. 78 коп. (двісті сорок вісім грн. 78 коп.) державного мита, 126 грн. 88 коп. (сто двадцять шість грн. 88 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог за первісним позовом –відмовити.
Зустрічний позов задовольнити повністю.
Визнати договір № 01/06 від 01.06.2008 року укладений між Приватним підприємством „Альфа-Серфіс” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 10Г, кв. 64, ЄДРПОУ 30346233) та Приватним підприємством „Аріс-Франзоль” (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 100; ЄДРПОУ 13459088) на охорону об’єкта недійсним.
Стягнути з Приватного підприємства „Альфа-Серфіс” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 10Г, кв. 64, ЄДРПОУ 30346233) на користь Приватного підприємства „Аріс-Франзоль” (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 100; ЄДРПОУ 13459088) суму 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяА.В. Суховаров Рішення підписано –21.01.10р.
Судове рішення № 7638710, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 25.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/310-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: