Рішення № 76386219, 04.09.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1488/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,

за участю:

представників позивача - Клімантович Н.Й., Михалкіної М.О.,

представника відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олешківська вільниця" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.07.2018 року № 0068761201,

встановив:

30 липня 2018 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Олешківська вільниця" (далі - позивач, ТОВ "Олешківська вільниця") до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.07.2018 року № 0068761201.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що на підставі акту камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ "ОЛЕШКІВСЬКА ВІЛЬНИЦЯ" від 18 червня 2018 року №1959/21-22-12-01/34660173, прийнято податкове повідомлення-рішення №0068761201 від 10 липня 2018 року. Спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 16021,18 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України податкових накладних на суму ПДВ 32042,37 грн. Позивач стверджує, що податкова накладна № 6 від 30 червня 2017 року була надіслана для реєстрації 13 липня 2017 року.

Просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.07.2018 року № 0068761201, яке винесене ГУ ДФС У Херсонській області, АРК та м. Севастополі.

Ухвалою від 01.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 15 серпня 2018 року на 14 год. 00 хв.

15 серпня 2018 року розгляд справи відкладено на 03.09.2018 року.

Відповідач 31 серпня 2018 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає з таких підстав. За результатами аналізу ІС "Архів електронної звітності" підсистема "Реєстр податкових накладних" та податкової звітності з податку на додану вартість встановлено відсутність реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, а саме: ЄДРПОУ покупця 39975682, ТОВ "Алкоресурси", червень 2017, сума ПДВ 32042,37 грн. З наведеного відповідач робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

03.09.2018 року розгляд справи відкладено на 04.09.2018 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п. 75.1 ст.75, ст.76 ПК України посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ "ОЛЕШКІВСЬКА ВІЛЬНИЦЯ" за червень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт "Про результати камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ "ОЛЕШКІВСЬКА ВІЛЬНИЦЯ" (34660173) за червень 2017 року" №1959/21-22-12-01/34660173 від 18 червня 2018 року. Висновком акту перевірки є встановлення факту відсутності реєстрації податкових накладних за період червень 2017 року на суму 32042,37 грн.

Висновки акту перевірки №1959/21-22-12-01/34660173 від 18 червня 2018 року стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0068761201 від 10 липня 2018 року про застосування до ТОВ "ОЛЕШКІВСЬКА ВІЛЬНИЦЯ" штрафу в розмірі 16021,18 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України податкових накладних на суму ПДВ 32042,37 грн.

Позивач стверджує, що податкова накладна №6 від 30 червня 2017 року зареєстрована 13 липня 2017 року.

13 липня 2017 року о 14 год. 10 хв. податкова накладна № 6 від 30 червня 2017 року одержана Державною фіскальною службою, результати контролю - не містить помилок.

Листом ТОВ "Центр Інформаційних Технологій" № 27 від 28 лютого 2018 року позивача повідомлено, що податкова накладна № 6 від 30 червня 2017 року доставлена до ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку через систему М.Е.DОС 13 липня 2017 року, ім'я файлу 210300346601173J1201009100000000110620172103.ХМL.

24 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з листом № 001, в якому просив повідомити про причини відсутності у товариства квитанції про прийняття податкової накладної № 6 від 30 червня 2017 року.

Позивач зазначає, що відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна вважається прийнятою 13 липня 2017 року, а тому спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає ознакам правомірності.

Не погодившись зі спірним податковим повідомленням-рішенням та позицією податкового органу, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу є одним з принципів податкового законодавства (пп.4.1.2 п.4 ст.4 ПК України).

Платник податків має право реалізовувати через електронний кабінет права та обов'язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв'язку (пп. 17.1.14. п.17.1 ст.17 ПК України).

В свою чергу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (пп. 21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України); не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп. 21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України).

Електронний кабінет створюється та функціонує за принципом спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними (п.42-1.1 ст.42-1 ПК України).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом:

реєстрації, коригування податкових накладних / розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

перегляду в режимі реального часу інформації про податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;

доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від'ємників, передбачених пунктом 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу, в режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердження податкових накладних, складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови у їх реєстрації;

забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу, у тому числі рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо;

взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та сертифікатів відкритого ключа їхніх електронних цифрових підписів та/або печатки (за наявності), зняття з обліку (у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному Митним кодексом України), переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;

отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису;

забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених цим Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв'язку (п.42-1.2 ст.42 ПК України).

Платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв'язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного підпису з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету… Єдиною підставою для відмови у проходженні ідентифікації платника податків в електронному кабінеті є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа (п.42-1.5 ст.42-1 ПК України).

З урахуванням наведених норм, позивач є користувачем електронного кабінету з відповідними правами.

Преамбула до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачає, що цей Закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів (ст.2 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відносини, пов'язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про державну таємницю", "Про телекомунікації", "Про обов'язковий примірник документів", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.3 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу (ч.1 ст.11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Таким чином, позивач належним чином надіслав податкову накладну на адресу податкового органу, а останній належним чином отримав цю накладну, як це зазначено в звіті про відправку електронного документа (а.с. 19).

Наказом Міністерства фінансів України 06 червня 2017 року N 557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок №557).

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом (п.11 розділу ІІ Порядку №557).

Цієї позиції дотримується податковий орган.

Втім слід звернутись до спеціальної норми для даних правовідносин, а саме п.201.10 ст.201 ПК України.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.201.10 ст.201 ПК України).

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Суд застосовує насамперед норми ПК України, яких в даному конкретному випадку цілком достатньо для однозначної оцінки спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного відповідач ухилився від виконання своїх прямих обов'язків, передбачених не Порядком №557, а ПК України, який є спеціальним для спірних правовідносин.

Тобто посадові особи податкового органу діяли в супереч пп. 21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України.

Після вирішення питання стосовно процесу розгляду податковим органом податкової накладної №6 від 30 червня 2017 року, суд констатує, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, оскільки ним застосовано штрафну санкцію за не існуюче порушення.

З урахуванням встановленої протиправної бездіяльності податкового органу, яка виявилась в тривалому ненаданні відповіді стосовно податкової накладної, суд вважає, що відсутність такої накладної в ЄРПН є прямим наслідком протиправної бездіяльності відповідача.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість в судовому засіданні встановлено протиправність дій відповідача, які створили ситуацію, оформлену податковим органом як податкове правопорушення .

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.07.2018 року № 0068761201, яке винесене ГУ ДФС У Херсонській області, АРК та м. Севастополі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 вересня 2018 р.

Суддя Варняк С.О.

кат. 8.3.3