Рішення № 76383491, 27.08.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1240/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого нерухомого майна,

встановив:

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі – позивач, УДАБІ) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не завляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 (далі – третя особа), у якому просить: прийняти рішення про приведення у первісний стан об'єкта за адресою: м. Олешки, вул. Шевченка, 208, шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва; судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, 09 червня 2017 року на адресу УДАБІ від Олешківської міської ради надійшло звернення за № 58-я/2-10, у якому вказувалося на порушення відповідачем містобудівного законодавства при зведенні сараю для утримання худоби, за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Шевченка, 208. На підставі п. 7 Порядку, затвердженого постановою Кабміну від 23 травня 2011 року № 553 та звернення Олешківської міської ради, позивачем видано наказ від 07 липня 2017 року № 171-п та направлення від 07 липня 2017 року № 201 для здійснення позапланової перевірки споруди, збудованої позивачем за адресою: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Шевченка, 208 щодо дотримання суб’єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. За результатами проведення перевірки складено Акт від 21 липня 2017 року № 201, яким зафіксовано, що відповідачем за вказаною адресою виконано роботи по будівництву господарської споруди без набуття права на виконання будівельних робіт, що підтверджується відсутністю будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Крім того, земельна ділянка не відведена відповідачу у власність або у користування. 08 серпня 2017 року позивачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, згідно якого відповідач був зобов’язаний: привести об’єкт будівництва у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства в термін до 08 жовтня 2017 року; у разів неможливості здійснення наведеного, привести земельну ділянку у первісний стан в термін до 08 листопада 2017 року; про виконання припису повідомити УДАБІ до 09 жовтня 2017 року. При цьому, 08 серпня 2017 року відносно відповідача складено Протокол № 27 про адміністративне правопорушення, яким останнього повідомлено про дату, час і місце розгляду справи щодо відповідного правопорушення. Постановою УДАБІ від 14 серпня 2017 року за № 1021-01-51/86 відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф. Постанова в судовому порядку не оскаржувалася, штраф сплачено у день винесення наведеної постанови, що свідчить про визнання відповідачем своєї вини у здійсненні адміністративного правопорушення. В подальшому, на підставі виданих УДАБІ: припису від 08 серпня 2017 року, наказу від 29 січня 2018 року № 20-п та направлення від 29 січня 2018 року № 20, позивачем проведено позапланову перевірку на об’єкті будівництва за адресою: Херсонська обл., м.Олешки, вул. Шевченка, 208 щодо виконання вимог припису УДАБІ, складеного 08 серпня 2017 року. За результатами перевірки складено Акт від 01 лютого 2017 року № 20, яким зафіксовано той факт, що відповідачем не виконано вимоги зазначеного припису. Так як УДАБІ використано всі передбачені чинним законодавством заходи, спрямовані на усунення виявлених правопорушень, а також враховуючи приписи ст. 376 Цивільного кодексу України та ігнорування відповідачем законних вимог суб’єкта владних повноважень, позивач просить суд знести об’єкт самочинного будівництва та привести земельну ділянку за відповідною адресою у первісний стан.

Ухвалою від 27 червня 2018 року вирішено видікрити по справі загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 14 серпня 2018 року. Наведеною ухвалою відповідача зобов’язано подати до суду відзив протягом п’ятнадцятиденного строку з моменту відповідної ухвали.

10 липня 2018 року позивач отримав ухвалу про відкриття провадження по даній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

01 серпня 2018 року ОСОБА_2 до суду подано письмові пояснення.

Згідно змісту поданого пояснення, ОСОБА_2 є сусідом відповідача та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 стверджує, що відповідач зі своєю дружиною утримують на своєму подвір’ї велику рогату худобу із допущенням грубих порушень санітарних, протипожежних та будівельних норм. Вказана худоба розміщується в господарській будівлі (сараї), яка розташована на межі із домоволодінням позивача (менше 3-х метрів до його будинку) і зведена самовільно та без дотримання вимог щодо відстані до жилого будинку позивача по вул. Шевченка, 206. На переконання ОСОБА_2, наведеними діями відповідач порушує право третьої особи на вільне користування своїм майном (нерухомістю, земельною ділянкою). З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 повністю підтримує позовні вимоги УДАБІ, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства України і спрямовані на забезпечення його неухильного виконання.

14 серпня 2018 року підготовче провадження у справі вирішено закрити та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 27 серпня 2018 року.

27 серпня 2018 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач та третя особа не з’явилися у судове засідання, однак були належним чином повідомленні про дату час і місце його проведення, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Станом на 27 серпня 2018 року відзив на позовну заяву до суду не надходив.

З урахуванням наведених обставин та положень ч. 9 ст. 205 та ч. 6 ст. 162 КАС України, суд приймає рішення про розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та пояснення третьої особи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що керуючись п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно – будівельного контролю, що визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабміну від 23 травня 2011 року № 553 та на підставі звернення Олешківської міської ради від 09 червня 2017 року № 58-я/2-10, позивачем видано наказ від 07 липня 2017 року № 171-п та направлення від 07 липня 2017 року № 201 для проведення позапланової перевірки господарської будівлі, збудованої позивачем за адресою: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Шевченка, 208 на предмет дотримання суб’єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 21 липня 2017 року № 201, яким зафіксовано, що відповідачем за вказаною адресою виконано роботи по будівництву господарської споруди (сараю для рогатої худоби) без набуття права на виконання будівельних робіт, що підтверджується відсутністю будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Крім того, перевіркою встановлено, що земельна ділянка (на якій збудована наведена споруда), не відведена відповідачу у власність або у користування.

08 серпня 2017 року позивачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, згідно якого відповідач був зобов’язаний:

- привести об’єкт будівництва у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства в термін до 08 жовтня 2017 року;

- у разів неможливості приведення об’єкта до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, привести земельну ділянку у первісний стан в термін до 08 листопада 2017 року;

- про виконання припису повідомити УДАБІ до 09 жовтня 2017 року.

08 серпня 2017 року відносно відповідача складено Протокол № 27 про адміністративне правопорушення, яким останнього повідомлено про дату, час і місце розгляду справи щодо вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Постановою УДАБІ від 14 серпня 2017 року за № 1021-01-51/86 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф. Постанова в судовому порядку не оскаржувалася, штраф сплачено у день винесення наведеної постанови.

В подальшому, на підставі виданих УДАБІ: припису від 08 серпня 2017 року, наказу від 29 січня 2018 року № 20-п «Про проведення позапланової перевірки» та направлення від 29 січня 2018 року № 20, позивачем проведено другу позапланову перевірку на господарської будівлі за адресою: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Шевченка, 208 щодо виконання вимог припису УДАБІ, складеного 08 серпня 2017 року.

За результатами перевірки складено Акт від 01 лютого 2017 року № 20, яким зафіксовано той факт, що відповідачем не виконано вимоги зазначеного припису.

УДАБІ стверджує, що використано всі передбачені чинним законодавством заходи, спрямовані на усунення виявлених правопорушень, тому враховуючи ігнорування відповідачем законних вимог суб’єкта владних повноважень, позивач просить суд знести об’єкт самочинного будівництва та привести земельну ділянку за відповідною адресою у первісний стан.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 названого Закону, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553 в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок № 533).

Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

- структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

- Держархбудінспекцією.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва (п.2 Порядку № 553).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п.5 Порядку № 553).

Відповідно до п. 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є між іншим: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Як вже встановлено судом, перевірка споруди відповідача, правомірність побудови, якої є предметом розгляду даної справи, проведена на підставі звернення Олешківської міської ради від 09 червня 2017 року, та згідно виданих ДАБІ наказу від 07 липня 2017 року № 171-п та направлення від 07 липня 2017 року № 201.

З наведеного вбачається, що позивачем не порушено порядку проведення позапланової перевірки, встановленого чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством.

Відповідно до пунктів 11, 12 Порядку № 533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають широке коло повноважень.

Зокрема, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, між іншим, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

За результатами перевірки посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки (п.16).

Проведена позивачем перевірка оформлена Актом від 21 липня 2017 року № 201, зі змісту якого вбачається, що відповідачем за адресою: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Шевченка, 208, виконано роботи по будівництву господарської споруди (сараю для рогатої худоби) без набуття права на виконання будівельних робіт, що підтверджується відсутністю будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Більше того, земельна ділянка (на якій збудована споруда), не відведена відповідачу у власність або у користування.

Згідно приписів ст. 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (ч. 1). Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (ч. 2). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання (ч. 3). Інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об'єкта, замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) (ч. 6).

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч. 7 ст. 34 Закону № 3038).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, в Акті від 21 липня 2017 року позивачем зафіксовано факт самочинного будівництва, здійсненого відповідачем.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Порядку № 553).

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису (абз. 1 ч. 1 ст. 38 Закону № 3038).

На виконання наведених положень законодавства, 08 серпня 2017 року позивачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, згідно якого відповідач був зобов’язаний: привести об’єкт будівництва у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства в термін до 08 жовтня 2017 року; у разі неможливості приведення об’єкта до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, привести земельну ділянку у первісний стан в термін до 08 листопада 2017 року; про виконання припису повідомити УДАБІ до 09 жовтня 2017 року. Того ж дня відносно відповідача складено Протокол № 27 про адміністративне правопорушення, яким ОСОБА_1 повідомлено про дату, час і місце розгляду справи щодо вчиненого ним адміністративного правопорушення (підпис ОСОБА_1 на копії протоколу та припису свідчить на користь висновку про те, що останній отримав другий примірник означених процесуальних документів 08 серпня 2017 року та був ознайомлений з їх змістом).

На підставі протоколу складається постанова про накладення на порушника штрафу (п. 22 Порядку № 553).

14 серпня 2017 року позивачем складено постанову за № 1021-01-51/86, якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 4250,00 грн. (ОСОБА_1 отримав копію відповідного документа 14 серпня 2017 року, що підтверджується його підписом на відповідній постанові). Суд зауважує на тому, що матеріали справи не містять відомостей, що свідчать про оскарження відповідачем наведеної постанови в судовому порядку. Штраф сплачено відповідачем у день винесення наведеної постанови (підтверджується квитанцією від 14 серпня 2017 року, наявною в матеріалах справи).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 не заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, тобто підтверджує факт самочинного будівництва.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів (п. 23 Порядку № 553).

На виконання наведеної норми, та на підставі виданих УДАБІ: припису від 08 серпня 2017 року, наказу від 29 січня 2018 року № 20-п «Про проведення позапланової перевірки» та направлення від 29 січня 2018 року № 20, позивачем проведено другу позапланову перевірку на об’єкті будівництва за адресою: Херсонська обл., м.Олешки, вул. Шевченка, 208 щодо виконання відповідачем вимог припису УДАБІ, складеного 08 серпня 2017 року.

За результатами перевірки УДАБІ складено Акт від 01 лютого 2017 року № 20, яким зафіксовано факт невиконання відповідачем вимог зазначеного припису у встановлений органом державної влади строк.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням (абз. 2 ч. 1 ст. 38 Закону №3038).

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво (ч. 2 ст. 38 Закону № 3038).

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (ч. 7 ст. 376 ЦК України).

Таким чином, з урахуванням наведеного та письмових доказів, які містяться в матеріалах даної справи, суд доходить висновку про свідоме порушення відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, при цьому суд вказує на повне ігнорування відповідачем приписів та рішень УДАБІ щодо оформлення дозвільних документів на проведення будівельних робіт, зупинення підготовчих та будівельних робіт, тим самим, ухиляється від виконання законних вимог органу державної влади.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (правовий режим самочинного будівництва)» знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Згідно встановлених судом обставин вбачається, що позивачем використано всі передбачені законодавством України заходи реагування та притягнення винної особи до відповідальності, проте вжиті УДАБІ заходи не призвели до усунення відповідачем порушень містобудівного законодавства, виявлених під час проведення перевірок.

Враховуючи викладене та положення ч. 2 ст. 38 Закону № 3038, ч. 7 ст. 376 ЦК України, суд приймає рішення про необхідність знесення самочинного будівництва за адресою: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Шевченка, 208, допущеного ОСОБА_1 за його рахунок.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі “Федорченко та Лозенко проти України”, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість, позивач, який є суб’єктом владних повноважень довів протиправність оскаржуваної бездіяльності відповідача щодо усунення виявлених суб’єктом владних повноважень порушень містобудівного законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що має бути задоволеним у повному обсязі.

Відшкодування судового збору в даному випадку не здійснюється (ст. 139 КАС України).

Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 37471912, 73003, м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69) до ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Шевченка, 208), за участю третьої особи, яка не завляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2, 75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Шевченка, 206) про знесення самочинно збудованого нерухомого майна, задовольнити повністю.

Зобов’язати ОСОБА_1 привести у первісний стан об’єкт за адресою: м. Олешки, вул. Шевченка, 208, шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва та приведення у первісний стан.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 6.1