Рішення № 76383971, 10.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018Справа № 910/8622/18за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

до Фізичної особи-підприємця Родіонова Дмитра Олександровича

про стягнення 5217,44 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Родіонова Дмитра Олександровича про стягнення 5217,44 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що 14.03.2017 уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано порушення ПКЕЕ Фізичною особою-підприємцем Родіоновим Дмитром Олександровичем, про що складено відповідний акт №048263 та виставлено рахунок за самовільно спожиту електроенергію, однак сума боргу протягом встановлено строку відповідачем сплачена не була. Враховуючи це, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу, що становить 5217,44 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки у справі №910/8622/18 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, зважаючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, праву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи, встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2017 уповноваженими представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було зафіксовано самовільне підключення струмоприймачів Фізичною особою-підприємцем Родіоновим Дмитром Олександровичем (далі - відповідач) до електричної мережі енергопередавальної організації з метою безоблікового споживання електроенергії за адресою: м. Київ, проспект Науки, 17/15, про що було складено відповідний акт про порушення №048263.

Як вбачається з матеріалів заяви, відповідно до п.2.2 Статуту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", затвердженого 22.12.2017 року загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" товариство створене на підставі рішення позачергових Загальних зборів ПАТ "Київенерго" від 13.11.2017 про реорганізацію ПАТ "Київенерго" шляхом виділу з нього товариства та передачі йому частини майна, прав та обов'язків ПАТ "Київенерго".

Згідно з п. 2.3 Статуту ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі", копія якого наявна в матеріалах справи, товариство є правонаступником ПАТ "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов'язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов'язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з п. 4.2 Статуту предметом діяльності товариства є в тому числі: розподілення (передача (розподіл) місцевими (локальними) електричними мережами) електричної енергії.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" зареєстровано в реєстрі 16.02.2018 та є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

06.04.2017 відбулось засідання комісії позивача з розгляду акта про порушення №048263 від 14.03.2017, оформлене протоколом № 581 від 06.04.2017.

Відповідно до протоколу № 581 комісією було прийнято рішення про нарахування за актом №048263 від 14.03.2017 згідно з п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електроенергії облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ з 10.12.2016 по 14.03.2017. Потужність самовільного підключення - 2,18 кВт. Режим роботи - 12-00 годин на добу 7 днів на тиждень. Відповідно до розрахунку вартості електроенергії, спожитої без договору вартість такої електроенергії за актом про порушення №048263 від 14.03.2017 складає 5217,44 грн.

Відповідачу було надіслано копії протоколу № 581, розрахунку та рахунку № 94014153/акт 048263 від 06.04.2017, якими визначено розмір стягнення з відповідача за самовільно спожиту електроенергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідного листа № 2/02/4-664 від 06.06.2018, чеку та списку згрупованих поштових відправлень від 08.06.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 14.03.2017 уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано порушення ПКЕЕ Фізичною особою-підприємцем Родіоновим Дмитром Олександровичем, про що складено відповідний акт №048263 та виставлено рахунок за самовільно спожиту електроенергію, однак сума боргу протягом встановлено строку відповідачем сплачена не була. Враховуючи це, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу, що становить 5217,44 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про електроенегетику", який був чинним на дату складання позивачем акту про порушення №048263 від 14.03.2017, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з п. 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (далі - ПКЕЕ), що були чинними на дату складання позивачем акту про порушення №048263 від 14.03.2017, користування електричною енергією - споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та величини потужності.

Пунктом 1.3 ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Пунктом 7.6 ПКЕЕ передбачено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено самовільне підключення струмоприймачів до електричних установок позивача з метою безоблікового споживання електроенергії.

Позивачем було належним чином зафіксовано факт самовільного підключення струмоприймачів відповідача до електричних установок позивача, а саме було складено та підписано уповноваженими представниками позивача акт № 048263 та проведено засідання відповідної комісії.

Згідно з п. 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Приймаючи до уваги, що споживання електроенергії з порушенням Правил КЕЕ доведено наявним в матеріалах справи актом порушення, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів сплати коштів у спірній сумі та рішення комісії з розгляду актів про порушення не оскаржено, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5217,44 грн. за самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку за адресою: м. Київ, проспект Науки 17/15, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Родіонова Дмитра Олександровича (04074, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20; ідентифікаційний код: 41946011) грошові кошти у розмірі 5217 (п'ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева