Постанова № 76380308, 03.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1117/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Чаку Є.В.

Сорочка Є.О.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про: визнання протиправною бездіяльності стосовно не проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 з урахуванням: довідки № 16/3-11 від 30 січня 2018 року ліквідаційної комісії Автогосподарства УМВС України в Черкаській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, довідки про розмір вихідної допомоги № 16/3-10 від 30 січня 2018 року, довідки про нарахування та виплату матеріальної допомоги позивачу № 16/3-9 від 30 січня 2018 року станом на 01 січня 2016 року; зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст. 12, 13, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 № 988, та з урахуванням: довідки № 16/3-11 від 30 січня 2018 року ліквідаційної комісії Автогосподарства УМВС України в Черкаській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, довідки про розмір вихідної допомоги № 16/3-10 від 30 січня 2018 року, довідки про нарахування та виплату матеріальної допомоги позивачу № 16/3-9 від 30 січня 2018 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом першої інстанції помилково зазначено у судовому рішенні про необхідність врахування при перерахунку пенсії ОСОБА_3 довідки від 30 січня 2018 року № 16/3-10 про виплату вихідної допомоги при звільненні. Апелянт зазначає, що згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262 та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, з одноразової грошової допомоги військовослужбовцям при звільненні з військової служби не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з чим вказана допомога не входить до розміру грошового забезпечення військовослужбовця, яке враховується під час обрахунку розміру його пенсії. Апелянт також зазначає про відсутність правових підстав для врахування сплачених позивачу допомог, що вказані у довідках від 30 січня 2018 року № 16/3-9, № 16/3-10 та № 16/3-11 у зв'язку з тим, що у вказаних документах відсутня інформація про сплату з виплачених позивачу коштів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, просить звернути увагу суду на той факт, що 11 квітня 2018 року ним було здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, виданої Ліквідаційною комісією від 17 травня 2017 року № 911/07 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, а позов частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

Пенсія позивачу призначена та обчислена згідно ст. 13 Закону № 2262-ХІІ у розмірі 65 % грошового забезпечення (7 278 грн. 04 коп.) за посадою, з якої звільнений зі служби позивач, а саме: 750 грн. 00 коп. посадовий оклад; 125 грн. 00 коп. оклад за спеціальним званням (майор міліції); 350 грн. 00 коп. надбавка за вислугу років (40 %); 6053 грн. 04 коп. середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці служби перед звільненням (надбавка за виконання особливо важливих завдань та премія).

У лютому 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку його пенсії з 01 січня 2016 року у зв'язку з наявністю підстав, визначених ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та включення до грошового забезпечення при обчисленні та призначенні пенсії: премії за виконання службових обов'язків в зоні АТО, індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань та вихідної допомоги при звільненні з військової служби.

Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 20 лютого 2018 року № 583/М-10 відмовило у здійсненні такого перерахунку та повідомило, що на виконання до пенсійного органу надійшла довідка Ліквідаційної комісії від 17 травня 2017 року № 911/07 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3, видана у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988. Однак, перерахунок та виплату пенсії позивача не було проведено у зв'язку з відсутністю у видатковій частині бюджету Пенсійного фонду України на 2017, 2018 роки додаткових коштів для здійснення таких виплат. Також відповідач повідомив, що підстав для включення в додаткові види грошового забезпечення одноразових виплат, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, вихідної допомоги при звільненні, а також щомісячної грошової винагороди та індексації немає.

Вважаючи зазначену відповідь протиправною позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, позивач має право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст. 12, 13, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 № 988, та з урахуванням: довідки № 16/3-11 від 30 січня 2018 року Ліквідаційної комісії Автогосподарства УМВС України в Черкаській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, довідки про розмір вихідної допомоги № 16/3-10 від 30 січня 2018 року, довідки про нарахування та виплату матеріальної допомоги позивачу № 16/3-9 від 30 січня 2018 року. При цьому зазначив, що всі виплати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а тому мають враховуватись під час призначення (перерахунку) пенсії з 01 січня 2016 року.

Водночас, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції не було з'ясовано під час судового розгляду факт нарахування та сплати з вказаних у довідках від 30 січня 2018 року № 16/3-9, № 16/3-10, та № 16/3-11 виплат єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того, з одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовця чинним законодавством не передбачено сплату такого платежу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить також з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

У відповідності до ст. 63 вказаного Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - постанова від 11 листопада 2015 року № 988) було визначені складові грошового забезпечення поліцейських, а також їх розмір.

З 29 грудня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», яким ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було доповнено новою частиною наступного змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Згідно з ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Довідки про грошове забезпечення, необхідні для проведення перерахунку пенсії, органи Пенсійного фонду України отримують за спеціальною процедурою, що визначена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок).

У відповідності до п. 24 Порядку про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що станом на дату звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом та розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не здійснив позивачу відповідний перерахунок і виплату пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 988 у зв'язку з тим, що додаткові кошти на реалізацію Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» не виділені з Державного бюджету України.

Разом з тим, з огляду на вимоги ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідач, отримавши довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача зобов'язаний був здійснити відповідний перерахунок та виплачувати пенсію з 01 січня 2016 року.

Факт отримання довідки про грошове забезпечення відповідачем не спростовується, водночас, у строк визначений чинним законодавством перерахунок пенсії позивача здійснено не було.

Враховуючи, що такі дії не були вчинені, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем порушено право позивача на своєчасне здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_3 з підстав, визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988, які передбачають право позивача на здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з змінами грошового забезпечення військовослужбовця.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи відповідача про неможливість здійснення такого перерахунку у зв'язку з відсутністю коштів для здійснення виплат є необґрунтованими.

У відповідності до п. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції, Україна повністю визнає на своїй території дію ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Також у вказаному рішенні зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Під час розгляду справи колегія суддів також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

У рішенні від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників органів внутрішніх справ, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.

Таким чином, невиконання вимог ст.ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з посиланням на відсутність фінансування витрат на виплату пенсії є необґрунтованими.

Вказані вище обставини свідчать про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988, починаючи з дня виникнення права на такий перерахунок тобто з 01 січня 2016 року.

Колегією суддів не приймається до уваги доводи апелянта про здійснення перерахунку пенсії станом на 11 квітня 2018 року, оскільки вони не є свідченням відсутності протиправності бездіяльності відповідача в частині не проведення своєчасного перерахунку пенсії ОСОБА_3

Крім того, наданий до матеріалів справи розрахунок на доплату пенсії від 11 квітня 2018 року, здійснений у день прийняття рішення судом першої інстанції (а.с. 46), містить лише суму місячної доплати до пенсії на не містить інформації про здійснення такого нарахування з 01 січня 2016 року, що також вказує на необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 з 01 січня 2016 року.

Стосовно ж врахування при обрахунку пенсії допомог, що вказані у довідках від 30 січня 2018 року № 16/3-9, № 16/3-10 та № 16/3-11 та здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі даних довідок починаючи з 01 січня 2016 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Однак, колегія суддів вважає, що додатково подані позивачем документи не є підставою для перерахунку пенсії позивача у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, а є самостійною підставою для перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( Закон № 2011-XII).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 7 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9 1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Згідно із ч. 1 ст. 101 Закону № 2011-XII, також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260.

Відповідно до пп.3 п.5 Постанови № 1294, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку.

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу XXXIII Інструкції).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 04 червня 2014 року № 158 встановлено грошову винагороду за участь в антитерористичних операціях та бойових діях (надалі - винагорода за участь в АТО). Зазначена грошова винагорода виплачується військовослужбовцям, які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 01 травня 2014 року. Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» від 20 січня 2016 року № 18 передбачено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені вище виплати премії за виконання службових обов'язків в зоні АТО, індексації, матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань є видами грошового забезпечення, які відповідно вимог Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які, відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положеннями ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що вищезазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та повинні були враховані при визначенні розміру грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу, за умови сплати з них єдиного внеску.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справах № 335/2071/15-а та № 346/2949/17 від 26 червня 2018 року № 420/1232/16-а та від 14 березня 2018 року № 272/963/17.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки від 30 січня 2018 року № 16/3-9, виданої ліквідаційною комісією Автогосподарства УМВС ОСОБА_3 нараховувалась та виплачувалась матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в листопаді 2013 року в сумі 750 грн., в листопаді 2014 року в сумі 750 грн., в травні 2015 року в сумі 750 грн., в жовтні 2015 року в сумі 6872,25 грн., винагорода в грудні 2013 року в сумі 500 грн. та грудні 2014 року в сумі 9477,51 грн., премія АТО в липні 2015 року в сумі 5066,00 грн. та в серпні 2015 року в сумі 1648, 00 грн., з даних виплат сплачено єдиний соціальний внесок.

Відповідно до довідки від 30 січня 2018 року № 16/3-11 ОСОБА_3 крім виплат зазначених в довідці від 30 січня 2018 року № 16/3-9 та які продубльовано у даній довідці, позивачу також виплачувалась індексація заробітної плати та премія.

Згідно з інформацією, наданою позивачем на виконання вимог ухвали суду від 17 липня 2018 року № 16/3-26, а саме довідкою виданою ліквідаційною комісією Автогосподарства УМВС ОСОБА_3 з даних виплат нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно, виплачені позивачу суми матеріальних допомог, індексації, премії та премії за виконання службових обов'язків в зоні АТО, які вказані у довідках від 30 січня 2018 року № 16/3-09 та № 16/3-11 входять до складу грошового забезпечення позивача.

Разом з тим, стосовно виплаченої позивачу вихідної допомоги при звільненні, яка зазначена у довідці від 30 січня 2018 року № 16/3-10, виданої ліквідаційною комісією Автогосподарства УМВС, колегією суддів встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплачувався, а сплачено податок на доходи фізичних осіб. Зазначені обставини підтверджуються довідкою від 17 липня 2018 року № 16/3-26, яка надана на виконання вимог ухвали апеляційного суду про витребовування доказів.

Щодо включення вихідної допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення з якого необхідно здійснювати нарахування пенсії, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена ст. 15 Закону № 2011-ХІІ.

Водночас, розмір даної допомоги встановлений ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII та пунктом 5.6.1 розділу V Інструкції № 260, відповідно до яких військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно зі ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 2 Закону № 400/97-ВР Постановою № 697 затверджено перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій.

Постановою № 1170 відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 400/97-ВР затверджений перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно даного переліку до нього не входить вихідна допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби.

У ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядок збору, розгляду та направлення на виконання документів щодо пенсій військовослужбовців врегульований Постановою № 3-1 та Положенням №530.

Так, згідно з п. 7 Постанови № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Водночас, ст. 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Крім того, як з'ясовано в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідно до наданих позивачем до суду додаткових документів, з виплаченої позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні не сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи викладене, вимоги щодо перерахунку пенсії позивача з врахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає за необхідне при розгляді зазначеного адміністративного позову судом першої інстанції також не враховано вимоги матеріального права в частині визначення моменту, з якого у позивача виникло право на перерахунок пенсії за додатково поданими ОСОБА_3 документами.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем у відзиві на апеляційну скаргу підставами для звернення позивача до пенсійного органу слугувала неправомірна, на думку позивача, відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 20 лютого 2018 року вих. № 583/М-10 на заяву позивача від 06 лютого 2018 року про неможливість проведення перерахунку пенсії позивача також з урахуванням грошової винагороди, індексації, премії за виконання службових обов'язків в зоні АТО, матеріальної допомоги, матеріальної допомоги на соціально-побутові питання та вихідної допомоги при звільненні, документи про виплату яких додатково надані позивачем до пенсійного органу.

Звертаючись до пенсійного органу з вищезазначеною заявою 06 лютого 2018 року та подаючи відповідні довідки від 30 січня 2018 року, позивач зазначає про необхідність врахування вказаних вище виплат до складу грошового забезпечення та здійснення у зв'язку з цим перерахунку його пенсії на підставі додатково поданих ним документів з 01 січня 2016 року, посилаючись на наявність підстав, визначених ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однак, як вже зазначалось раніше, колегія суддів вважає, що додатково подані позивачем документи не є підставою для перерахунку пенсії позивача у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а є самостійною підставою для перерахунку пенсії позивача.

В свою чергу право на перерахунок пенсії у зв'язку з додатково поданими позивачем документами пов'язується з самим фактом та датою подання до пенсійного органу відповідної заяви.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем відповідні довідки для здійснення перерахунку пенсії подано до відповідача лише 06 лютого 2018 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З огляду на зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії з врахуванням інформації, яка міститься у довідках від 30 січня 2018 року № 16/3-9 та № 16/3-11 стосовно виплачених позивачу сум матеріальних допомог, індексації, премії та премії за виконання службових обов'язків в зоні АТО, які заявник отримував протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення починаючи з 01 лютого 2018 року, враховуючи ту обставину, що документи для перерахунку пенсії були додатково подані позивачем пенсійному органу 06 лютого 2018 року.

Відповідно, адміністративний позов позивача також підлягає задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 починаючи з 01 лютого 2018 року на підставі поданої ним заяви від 06 лютого 2018 року та довідок від 30 січня 2018 року № 16/3-9 та № 16/3-11, виданих ліквідаційною комісією Автогосподарства УМВС, з врахуванням до складу грошового забезпечення сум матеріальних допомог, індексації, премії та премії за виконання службових обов'язків в зоні АТО, які заявник отримував протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення та з яких було сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У задоволенні ж решти позовних вимог заявлених позивачем колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

З огляду на наведені вище обставини справи та нормативно-правові акти, які застосовуються для врегулювання спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що при розгляді даної справи суд першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача частково спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в рішенні та є підставами для його скасування з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року - скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988, починаючи з дня виникнення права на такий перерахунок тобто з 01 січня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988, з 01 січня 2016 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 починаючи з 01 лютого 2018 року на підставі поданої ним заяви від 06 лютого 2018 року та довідок від 30 січня 2018 року № 16/3-9 та № 16/3-11, виданих ліквідаційною комісією Автогосподарства УМВС, з врахуванням до складу грошового забезпечення сум матеріальних допомог, індексації, премії та премії за виконання службових обов'язків в зоні АТО, які заявник отримував протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 починаючи з 01 лютого 2018 року на підставі поданої ним заяви від 06 лютого 2018 року та довідок від 30 січня 2018 року № 16/3-9 та № 16/3-11, виданих ліквідаційною комісією Автогосподарства УМВС, з врахуванням до складу грошового забезпечення сум матеріальних допомог, індексації, премії та премії за виконання службових обов'язків в зоні АТО, які заявник отримував протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді Є.В. Чаку

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 10 вересня 2018 року.