Рішення № 76377378, 06.09.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/602/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області (далі відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області від 08.11.2017 року № 1 "Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг".

- визнати страховим випадком нещасний випадок, що стався 03.04.2017 року з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

- зобов'язати Глибоцьке відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування в Чернівецькій області прийняти акти за формою Н-1 від 16.08.2017 року та за формою Н-5 від 16.08.2017 року та призначити страхові виплати за листками непрацездатності від 27.04.2017 року серії АГГ № 939667, від 28.04.2017 року серії АГЯ № 238885, від 06.06.2017 року серії АГЯ № 238957, від 15.07.2017 року серії АГЯ № 239039, від 24.08.2017 року серії АГЯ № 239616, від 02.10.2017 року № 239701, призначити та виплатити щомісячні страхові виплати та одноразову страхову виплату відповідно до частини 7 статті 36 Закону № 1105-ХIV;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є зареєстрованим як фізична особа - підприємець з 12.11.2002 року, дата запису 07.10.2005 року, та перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.10.2016 року, і відноситься до 2 групи платників єдиного податку зі сплатою 20 % розміру мінімальної заробітної плати.

03.04.2017 року під час зайняття підприємницької діяльності з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок якого було отримано важку травму, в зв’язку з чим 02.11.2017 року визнаний інвалідом ІІІ групи.

12.05.2017 року позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Глибоцькому районі Чернівецької області щодо розслідування нещасного випадку, який стався 03.04.2017 року. За результатами розгляду звернення, рекомендовано звернутись до Управління Держпраці Чернівецькій області.

В результаті звернення позивача до Управління Держпраці Чернівецькій області, 14.06.2017 року наказом призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку. Комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку було складено акт та встановлено, що нещасний випадок визнано пов'язаним з виробництвом, внаслідок якого позивачем отримано стійку втрату професійної працездатності.

За наслідками звернення до Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області з метою отримати страхові виплати - 08.11.2017 року винесено постанову, якою відмовлено у призначенні страхових виплат у зв’язку з тим, що позивач не був добровільно застрахований від нещасного випадку.

На думку позивача оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що: прийнята, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений Законом; з 01.01.2016 року всі фізичні особи - підприємці незалежно від системи оподаткування сплачують єдиний внесок з умовою страхування в усіх фондах, при сплаті єдиного внеску мають право на отримання страхових виплат; відповідачем порушено принцип верховенства права визначений Конституцією України та допущено звуження права на отримання страхових виплат; на дату прийняття оскаржуваної постанови питання включення фізичних - осіб підприємців до кола застрахованих осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку вже було узгоджено на законодавчому рівні.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що 03.04.2017 року з позивачем стався нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки. За фактом настання нещасного випадку було проведено спеціальне розслідування, результат якого зафіксовано в акті форми Н-5 від 16.08.2017 року. З 01.10.2016 року позивач відноситься до 2 групи платника єдиного податку зі сплатою 20% розміру мінімальної заробітної плати.

08.11.2017 року позивачем подано заяву до відповідача з метою призначення страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 03.04.2017 року. Оскаржуваною постановою позивачу відмовлено у призначенні таких виплат, підставою стало, те що позивач не був добровільно застрахований від нещасного випадку відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", ФОП не можуть бути платниками єдиного внеску на умовах добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того відповідач вказав, що відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ОСОБА_4 розглядає справу про страхові виплати за наявності усіх необхідних документів. Позивач звернувся до ОСОБА_4 лише з заявою про призначення страхових виплат та актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, отже всіх необхідних документів для проведення розрахунку щомісячних страхових виплат та одноразової страхової виплати позивачем не надано. Також зазначив, що у довідці МСЕК визначена ІІІ група інвалідності по загальному захворюванню, що не може бути підставою для призначення ОСОБА_4 страхових виплат внаслідок нещасного випадку.

З огляду на наведене вище, відповідач вважає оскаржувану постанову правомірно, та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначив, що аргументи відповідача щодо неузгодженості норм Законів в частині визначення категорій осіб, що підлягають обов'язковому та добровільному страхуванню не відповідають дійсності, оскільки позивач є застрахованою особою, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Щодо посилань відповідача про відсутність всіх необхідних документів при подачі заяви до ОСОБА_4, позивач зазначив, що зазначений відповідачем перелік документів згідно Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, стосується лише призначення потерпілому одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати. Враховуючи наведене просив відхилити відзив відповідача, а позов задовольнити повністю.

06.09.2018 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду допущено заміну неналежного відповідача - Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області на належного відповідача - Управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві, просили задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення адміністративного позову, просив відмовити в його задоволенні, посилався на аргументи наведені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, заслухавши учасників справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб – підприємців від 20.08.2015 р. ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12.11.2002 року, дата запису 07.10.2005 року, номер запису: 2 029 017 0000 000934. Види діяльності: Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); Код КВЕД 56.30 Обслуговування напоями. (а.с. 28-30)

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 16.09.2016 року № 2208/10/24-03-13-09, як фізична особа-підприємець, позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.10.2016 року, відноситься до 2 групи платників. (а.с.32.)

Відповідно до Страхового свідоцтва від 05.10.2006 року, реєстраційний № НОМЕР_1, позивач є застрахованою особою. Свідоцтвом від 06.05.2004 року серії ААН № 755132 підтверджується факт загальнообов’язкового державного соціального страхування. (а.с.34)

Відповідно до довідки від 26.10.2017 року № 4439/10/24-03-13-19 про сплату єдиного внеску ФОП ОСОБА_1, виданої Чернівецькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області, за період з 01.01.2016 р. по ІV квартал 2017 року заборгованостей по сплаті єдиного соціального внеску у ФОП ОСОБА_1 не має. (а.с. 35)

Згідно копій листків непрацездатності від 27.04.2017 року серії АГГ № 939667, від 28.04.2017 року серії АГЯ № 238885, від 06.06.2017 року серії АГЯ № 238957, від 15.07.2017 року серії АГЯ № 239039, від 24.08.2017 року серії АГЯ № 239616, від 02.10.2017 року № 239701, зафіксовано причину непрацездатності – “нещасний випадок на виробництві та його наслідки – 4". (а.с. 36-41)

12.05.2017 року позивач звернувся до Відділення виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Глибоцькому районі Чернівецької області щодо розслідування нещасного випадку, який стався 03.04.2017 року (заява зареєстрована 15.05.2017 року вх. № 188). (а.с.42)

За результатами розгляду звернення позивача, керуючись пп. 12, 13, 36 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, Відділення виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Глибоцькому районі Чернівецької області порекомендувало позивачу звернутися з відповідною заявою до Управління Держпраці у Чернівецькій області ( лист від 16.05.2017 року № 01-14/79). (а.с.43)

30.05.2017 року позивач звернувся із заявою до Управління Держпраці у Чернівецькій області про розслідування нещасного випадку, який стався 03.04.2017 року в складі магазину, який належить позивачу та знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 9а, с. Черепківці, Глибоцького району, Чернівецької області (заява зареєстрована 06.06.17 року № 1707/0/1-17 ). (а.с. 44)

14.06.2017 року на підставі звернення позивача, Управлінням Держпраці у Чернівецькій області видано наказ № 185 "Про призначення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки". (а.с.45-46)

14.06.2017 року згідно листа № 1526/0/14-2/17 Управління Держпраці у Чернівецькій області звернулося до Управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Чернівецькій області про делегування представника для участі в роботі спеціальної комісії по розслідуванню нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки. (а.с.47)

20.06.2017 року надано відповідь (лист № 03-410), в якій Управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Чернівецькій області відмовило Управлінню Держпраці у Чернівецькій області, у зв’язку з відсутністю підстав для делегування представника ОСОБА_4 для участі у роботі комісії з спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ФОП ОСОБА_1. (а.с.48)

Згідно листа головного лікаря Глибоцької центральної районної комунальної лікарні від 27.06.2017 року № 837 встановлений діагноз: "Закритий компресійно-скольовий перелом тіла L1 хребця ІІ ступеня із зміщенням уламків до заду. Лінійний перелом ХІІ ребра справа. Закритий перелом поперечних відростків L2, L3, L4 хребців справа. Після травматична поперекова-крижова радикупатія". (а.с.54)

15.08.2017 року складено Акт (форми Н-5) про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 03 квітня 2017 року о 18 год. 30 хв. у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок мав місце під час виконання роботи, заявленої в документах обов’язкової звітності (КВЕД 47.11 “Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування та напоями”) – своїх трудових обов’язків, за режимом роботи магазину і відповідно до підпункту 1 пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, на нього складається акт за формою Н-1 та береться на облік Глибоцькою районною державною адміністрацією. (а.с.49-53)

Відповідно до Акту № 1 (форми Н-1 затвердженого 16.08.2017 року начальником Управління Держпраці у Чернівецькій області) про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, що стався з ОСОБА_1, місце проживання потерпілого: Чернівецька обл., Глибоцький р-н,с. Черепківці, вул. Привокзальна, 8-Б - встановлено діагноз: "Закритий компресійно-скольовий перелом тіла L1 хребця ІІ ступеня із зміщенням уламків до заду. Лінійний перелом ХІІ ребра справа. Закритий перелом поперечних відростків L2, L3, L4 хребців справа. Після травматична поперекова-крижова радикупатія". (а.с.55-58)

08.11.2017 року позивач звернувся з заявою до Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області про виплату страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався під час роботи 03.04.2017 року. (а.с. 59)

08.11.2017 року постановою Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області № 1, відповідно до статті 45 Закону України від 23 вересня 1999 № 1105-ХІV "Про загальнообов’язкове соціальне страхування", позивачу відмовлено у призначенні страхових виплат у зв’язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 не була добровільно застрахована від нещасного випадку відповідно до частини 1 статті 35 Закону № 1105, та відповідно до Закону України № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування" ФОП не можуть бути платниками єдиного внеску на умовах добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. (а.с. 60)

10.01.2018 року листом Мінсоцполітики від № 32210/52-18/21 позивача повідомлено, що оскільки фізичні особи-підприємці з 01.01.2016 на умовах обов’язковості сплачували єдиний внесок, в тому числі на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, то такі особи мають право на страхові виплати відповідно до Закону №1105. (а.с.61)

07.05.2018 року позивач звернувся із заявою до Комісії з питань вирішення спорів при управлінні виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області щодо перегляду постанови Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області від 08.11.2017 року № 1 про відмову у призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг. (а.с.64)

10.05.2018 року за результатами розгляду звернення, Комісією з питань вирішення спорів при управлінні виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області постанову Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області від 08.11.2017 року № 1 про відмову у призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг залишено в силі (протокол від 10.05.2018 року № 02/2018). (а.с. 65-66)

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 02.11.2017 року серії 12 ААА № 916957 ОКМУ "Центр МСЕК", позивачу встановлено 3 групу інвалідності з причини загального захворювання. (а.с.68)

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавчих актів, та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-ХIV (далі - Закон №1105-ХIV).

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону №1105-ХIV, страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Статтею 4 Закону № 1105-XIV визначено, що ОСОБА_4 соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. ОСОБА_4 соціального страхування України (далі - ОСОБА_4) є некомерційною самоврядною організацією.

Відповідно до статті 9 Закону № 1105-XIV, основними завданнями ОСОБА_4 та його робочих органів є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; профілактика нещасних випадків; здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів ОСОБА_4; аналіз та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що відповідно до Страхового свідоцтва від 05.10.2006 року, реєстраційний № НОМЕР_1, позивач є застрахованою особою. Свідоцтвом від 06.05.2004 року серії ААН № 755132 підтверджується факт загальнообов’язкового державного соціального страхування.

До 01.01.2016 року відповідно до пункту 2 частини 3 статті 35 Закону № 1105, як громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності, позивач був добровільно застрахованою особою від нещасного випадку.

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" виключено з переліку платників, які мали право добровільно сплачувати єдиний внесок - фізичних осіб підприємців. Натомість цими ж змінами законодавець встановив обов’язковість для даної категорії платників сплати єдиного внеску.

З 01.01.2016 року відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, з 01.01.2016 року позивач є платником фіксованої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рівні 22 відсотків. Тобто, фізичні особи - підприємці відносяться до категорії страхувальників на загальних підставах і мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 1105, за умови сплати страхових внесків до ОСОБА_4.

Аналогічні тлумачення також викладені і у листі Виконавчої дирекції ОСОБА_4 зазначено, а саме зазначається про те, що відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464 (далі - Закон N 2464) з 1 січня 2016 року фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - фізичні особи - підприємці), зобов'язані сплачувати єдиний внесок у розмірі 22 % до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску у строки, визначені абзацами 3 - 5 частини восьмої статті 9 Закону N 2464.

Тобто, фізичні особи - підприємці відносяться до категорії страхувальників на загальних підставах і мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 за умови сплати страхових внесків до ОСОБА_4.(а.с. 76)

За визначенням термінів, що вживаються у Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування", страхові внески – це кошти відрахувань на окремі види загальнообов’язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 11 ч. 1 ст.1 цього Закону).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI.

За визначенням термінів, що вживаються у цьому Законі єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 675 "Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" затверджено розподіл єдиного внеску, що сплачується категорією платників - фізичними особами підприємцями, зокрема, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності і загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - в розмірі 6,5397 відсотка.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що оскільки, відповідно до діючого законодавства фізичні особи-підприємці зобов’язані сплачувати єдиний внесок в обов’язковому порядку, то відповідно, і мають право на отримання страхових виплат за рахунок коштів ОСОБА_4 при настанні страхового випадку за умови підтвердження сплати ними єдиного внеску в повному обсязі.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується відомостями довідки від 26.10.2017 року № 4439/10/24-03-13-19 про сплату єдиного внеску ФОП ОСОБА_1, виданої Чернівецькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області, за період з 01.01.2016 р. по ІV квартал 2017 року заборгованостей по сплаті єдиного соціального внеску у ФОП ОСОБА_1 не має.

Отже, у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI - позивач є застрахованою особою – тобто фізичною особою, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. У цьому ж розумінні термін застрахована особа вживається у Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (ч. 2 ст. 1).

Судом встановлено , що оскаржуваною постановою від 08.11.2017 року № 1, відповідно до статті 45 Закону 1105-ХІV позивачу відмовлено у призначенні страхових виплат у зв’язку з тим, що він як фізична особа - підприємець не був добровільно застрахований від нещасного випадку відповідно до частини 1 статті 35 Закону № 1105 та відповідно до Закону України № 2464 фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного внеску на умовах добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Статтею 45 Закону 1105-ХІV (як в редакції станом на 01.01.2017 р. так і в редакції станом на 11.10.2017 р.) передбачено виключний перелік підстав для відмови ОСОБА_4 у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому. Зокрема: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим ОСОБА_4 свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Також, ОСОБА_4 відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов’язаним з виробництвом (ч. 2 ст. 45 цього Закону).

З аналізу вказаної норми Закону № 1105-ХІV слідує, що цим Законом не передбачено такої підстави для відмови у призначенні страхових виплат, як те, що позивач ( фізична особа - підприємець) не був добровільно застрахований від нещасного випадку відповідно до частини 1 статті 35 Закону № 1105 та відповідно до Закону України № НОМЕР_3 не можуть бути платниками єдиного внеску на умовах добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

З огляду на наведене вище, слід дійти висновку, що посадові особи Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області помилково керувались нормами статті 45 Закону 1105-ХІV при прийнятті оскаржуваної постанови від 08.11.2017 року № 1, оскільки законодавець в даних нормах не визначив такої підстави у відмові у страхових виплатах, як відсутність факту добровільного страхування, якщо особа при цьому являється застрахованою в обов’язковому порядку.

Стаття 3 Закону 1105-ХІV встановлює принципи соціального страхування, до яких відносяться: законодавче визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; обов’язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; обов’язковість фінансування ОСОБА_4 витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

На думку суду, приймаючи спірне рішення, відповідач діяв протиправно, виключивши позивача як застрахованої особи з переліку застрахованих осіб, які мають право на отримання страхових виплат у разі настання страхового випадку за соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві. Оскільки, при прийнятті постанови від 08.11.2017 року № 1 не враховано, що з 2016 року підприємці на спрощеній та загальній системі, за себе сплачують єдиний внесок за ставкою 22%.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 85 встановлено пропорції розподілу сплаченого єдиного внеску. Так, сума єдиного внеску, яка сплачується роботодавцями, підприємцями на загальній та спрощеній системі за себе, розподіляється на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 7,1767 відсотка; загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - 7,726 відсотка; загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності - 6,5397 відсотка; загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) - 78,5576 відсотка.

А відтак, з 2016 року всі фізичні особи-підприємці незалежно від системи оподаткування сплачують єдиний внесок з умовою страхування в усіх ОСОБА_4. І при сплаті єдиного внеску за себе мають право на отримання страхових виплат.

Страхові кошти це - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом ( п. 12 ч. 1 ст. 1). Джерелами формування коштів ОСОБА_4 є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб (ч. 1 ст. 11). Кошти ОСОБА_4 використовуються на виплату страхових виплат та надання соціальних послуг (ч. 2 ст. 11). Кошти, що надходять до ОСОБА_4 від сплати єдиного внеску, повинні забезпечувати виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом ( п. 1 ч. 1 ст. 12). Застрахована особа має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом ( п. 2 ч. 1 ст. 16).

Таким чином у положеннях Закону 1105-ХІV, що регулюють права, обов’язки та відповідальність застрахованих осіб, право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг не ставиться в залежність від того, в обов’язковому чи добровільному порядку особа була застрахованою.

Статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, а відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 22 Конституції України закріплює положення про те, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Це означає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Фактично, при прийнятті постанови від 08.11.2017 року № 1, посадовими особами Глибоцького відділенням управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області конституційних положень не дотримано, порушено вказані норми Конституції України та допущено звуження змісту та обсягу права позивача на отримання страхових виплат та соціальних послуг у зв’язку із виробничою травмою як застрахованої особи в обов’язковому порядку.

Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що на дату прийняття оскаржуваної постанови від 08.11.2017 року № 1, вже набрали чинності зміни, внесені Законом № 2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до Закону № 1105 та чинних з 11.10.2017, згідно яких коло застрахованих осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку було уточнено.

Згідно статті 35 Закону № 1105 (в редакції станом на 11.10.2017), страхуванню від нещасного випадку підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах. (п. 1 ч.1 ст. 35).

Таким чином, на дату прийняття оскаржуваної постанови питання включення фізичних осіб-підприємців до кола застрахованих осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку вже було узгоджено на законодавчому рівні.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 1105, терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Закон № 2464-VI визначає застраховану особу – як фізичну особу, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1).

З аналізу наведеного вище слідує, що на дату настання нещасного випадку позивач сплачував єдиний внесок, тобто був застрахованою особою, а отже має право на страхові виплати та соціальні послуги.

Крім того, судом досліджено звернення позивача до Прем’єр міністра України, на яке Департаментом пенсійного та соціального страхування Міністерства соціальної політики України позивача повідомлено, що фізичні особи-підприємці з 01.01.2016 на умовах обов’язковості сплачували єдиний внесок, в тому числі на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, то такі особи мають право на страхові виплати відповідно до Закону № 1105 . Таким чином, відповідь Мінсоцполітики також підтверджує право позивача на страхові виплати та соціальні послуги за рахунок ОСОБА_4 як платника соціального внеску - застрахованої особи.

Судом встановлено, що за зверненням позивача, комісією з питань вирішення спорів при управлінні виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області постанову Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області від 08.11.2017 року № 1 про відмову у призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг залишено в силі, що відображено в протоколі від 10.05.2018 року № 02/2018. Основною підставою для відмови у перегляді оскаржуваної постанови Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області від 08.11.2017 року № 1 стала неясність та неузгодженість законодавства для членів Комісії та інших осіб, що приймали участь у її засіданні.

Відповідно до Закону № 1105 та Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 за № 715/13982 (далі — Порядок № 24), страхові виплати виплачуються потерпілим на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 Порядку № 24, або якщо справу потерпілого передано до відповідного відділення виконавчої дирекції ОСОБА_4 підприємством (роботодавцем), яке здійснювало страхове відшкодування.

Підставою для призначення ОСОБА_4 страхових виплат та надання соціальних послуг внаслідок нещасного випадку на виробництві є акт про нещасний випадок за формою Н-1 та висновок МСЕК (Медико-соціальної експертної комісії) про ступінь втрати працездатності.

Однак, в силу описаних вище причин, Управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 в Чернівецькій області у своєму листі від 02.11.2017 року № 01-14/1649, повідомило ОКМУ "Центр МСЕ" про те, що оскільки ФОП ОСОБА_1 на час настання страхового випадку не входила в категорію осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві, управління не брало участі у розслідуванні цього нещасного випадку. З цих причин, факт нещасного випадку з ОСОБА_1 не визнається пов’язаним з виробництвом, тому Глибоцьке відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області не може надати постраждалій направлення на МСЕК.

Зважаючи на інформацію цього листа, ОКМУ "Центр МСЕ" видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 02.11.2017 року серії 12 ААА № 916957, згідно якої позивачу було встановлено 3 групу інвалідності з причини загального захворювання, а не втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Отже, неправомірні дії Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області позбавили позивача права на отримання за рахунок ОСОБА_4 одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати відповідно до Порядку № 24.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що позивачем при зверненні до ОСОБА_4 про виплату страхових виплат, не подано всіх необхідних документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 Закону № 1105 передбачено, що фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім’ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

ОСОБА_4 може затримати страхові виплати до з’ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Пунктом 3.1. Порядку №24, передбачений перелік документів для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції ОСОБА_4. Однак, ці виплати не можуть передувати факту визнання застрахованої особи потерпілою внаслідок нещасного випадку на виробництві, оскільки посадовими особами ОСОБА_4 не визнано позивача особою, яка має право на страхові виплати та соціальні послуги, про що свідчить оскаржувана постанова.

Враховуючи наведене вище та з огляду на встановленні обставини, суд приходить до висновку про протиправність постанови Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області від 08.11.2017 року № 1 "Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг".

Згідно підпунктів 2, 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як зазначалось вище, звертаючись до суду, позивач окрім іншого, просила визнати страховий випадок нещасним випадком, який стався 03.04.2017 року, а також зобов’язати відповідача прийняти акти за формою Н-1 і Н-5 від 16.08.2017 року.

На думку суду, вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суд не може підміняти суб’єкта владних повноважень і перебирати на себе не властиві функції. Відповідно до наведених вище норм, такі повноваження є виключними повноваженнями відповідача. Крім цього, вимога позивача про вчинення відповідачем дій зі зворотною дією у часі по своїй суті є некоректною, і такою, що в разі задоволення судом суперечитиме правовідносинам, які в подальшому склались між сторонами, а тому в задоволенні вимог про зобов’язання прийняти акти за формою Н-1 і Н-5 від 16.08.2017 року суд відмовляє.

Однак, з метою належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для виходу за межі позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування в Чернівецькій області щодо відмови у заяві позивача щодо проведення страхових виплатах ОСОБА_1.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З встановлених судом обставин вбачається, що позивачем дотримано всіх критеріїв для реалізації свого права на отримання страхових виплат, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування в Чернівецькій області призначити та виплатити страхові виплати за листками непрацездатності від 27.04.2017 року серії АГГ № 939667, від 28.04.2017 року серії АГЯ № 238885, від 06.06.2017 року серії АГЯ № 238957, від 15.07.2017 року серії АГЯ № 239039, від 24.08.2017 року серії АГЯ № 239616, від 02.10.2017 року № 239701, призначити та виплатити щомісячні страхові виплати та одноразову страхову виплату ОСОБА_1, відповідно до частини 7 статті 36 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" № 1105-ХIV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статтю 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимог даної статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність постанови про відмову у призначенні страхових виплат, за таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково з підстав наведених вище.

Оскільки позивач, на підставі п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, та не сплачував його, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України..

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області, про визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області від 08.11.2017 року № 1 "Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг".

3. Визнати протиправною бездіяльність Глибоцького відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування в Чернівецькій області щодо відмови у страхових виплатах ОСОБА_1.

4. Зобов'язати Глибоцьке відділення управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування в Чернівецькій області призначити та виплатити страхові виплати за листками непрацездатності від 27.04.2017 року серії АГГ № 939667, від 28.04.2017 року серії АГЯ № 238885, від 06.06.2017 року серії АГЯ № 238957, від 15.07.2017 року серії АГЯ № 239039, від 24.08.2017 року серії АГЯ № 239616, від 02.10.2017 року № 239701, призначити та виплатити щомісячні страхові виплати та одноразову страхову виплату ОСОБА_1, відповідно до частини 7 статті 36 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" № 1105-ХIV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

5. В стягненні судових витрат з Управління виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України в Чернівецькій області - відмовити.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2018 р.

Судді Боднарюк О.В.