Рішення № 76376340, 11.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р. справа № 0940/1419/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними щодо відмови у перерахунку пенсії за віком та зобов'язання провести перерахунок пенсії з урахуванням величини оцінки року страхового стажу - 1.35%, що був визначений при призначенні пенсії, замість 1% з 01.10.2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення п.п.2, 3-4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 01.10.2017 року проведено перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Вважає що дії відповідача суперечать ст.58 Конституції України, застосуванню підлягає величина оцінки одного року страхового стажу 1,35 % , що було застосовано на час призначення пенсії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 29.08.2018 року, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки 11.10.2017 року набрали чинності зміни до ст.25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 року. Відповідачем здійснено позивачу перерахунок пенсії та враховано, що призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" пенсії з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. А також врахуванням п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону, згідно яких у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується у раніше встановленому розмірі. Відповідач зазначив, що в даному випадку не відбулось зменшення розміру пенсії після перерахунку, а навпаки відбулось з урахуванням «гірської надбавки» її збільшення, що після перерахунку з 01.10.2017 року становить 8 025,89 грн. проти 6 688,24 грн. – до перерахунку. Відповідачем проведено доплату до попереднього розміру в сумі 1132,67 грн. А також вважає протиправним посилання позивача на ч.2 ст.84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо виплати пенсії за минулий час.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Тисменицькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.01.2016 року при загальному стажу роботи 38 років 09 місяців, що підтверджується протоколом пенсійної справи від 11.01.2016 року .

Відповідно до вказаного протоколу від 11.01.2016 з 02.01.2016 позивачу призначена пенсія за віком на загальних підставах, в розмірі 6927, 94 грн., щомісячно. Розмір пенсії за віком обчислений за формулою згідно ст. 27 Закону України № 1058-ІУ, а саме: П = Зп х Кс, де П — розмір пенсії , у гривнях; Зп — заробітна плата ( дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначений із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = См х Вс : 100% х12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу ( у відсотках). За період участі в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1.35%, що і було застосовано відповідачем при призначенні пенсії.

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив — 4.45233, що визначений відповідно до вимог Закону № 1058-ІV із застосуванням показників середніх заробітних плат працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць, за який розраховують коефіцієнт заробітної плати (доходу). Заробітна плата визначена в сумі 13181.66 грн., коефіцієнт стажу - 0.38750, а із урахуванням кратності 1.35 % - 0.52313; доплата за понаднормовий стаж - 32.22 грн.

Надалі, з 01.01.2017 року позивачу здійснено перерахунок пенсії (через зміну надбавки), що згідно розпорядження від 20.02.2017 року №154713 становила 7 818,96 грн. Пенсія встановлена в новому розмірі -7818,96 грн. із заробітку 14874,99 грн., коефіцієнта стажу із урахуванням кратності 1.35 % - 0.52213, доплата за понаднормовий стаж — 37.41 грн., індивідуального коефіцієнта заробітної плати — 4.55807.

Відповідно до розпорядження № 154713 від 25.09.2017 року позивачу з 01.09.2017 року було здійснено перерахунок пенсії (працевлаштування/звільнення) та встановлено розмір пенсії – 7 820,91 грн. (зміна розміру доплати за понаднормовий стаж у зв’язку із працевлаштуванням — 39.36 грн.)

Згідно розпорядження від 01.10.2017 позивачу проведено з 01.10.2017 року перерахунок пенсії у зв'язку із набранням чинності змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій " № 2148 -VIII від 03.10.2017 до Закону України № 1058-ІV, зокрема до ст. 25 Закону та доповненням Прикінцевих положень Закону № 1058- ІV пунктом 4-3, а також змін визначених п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2148-VIII, згідно якого внаслідок перерахунку розмір пенсії з 01.10.2017 року став – 6 688.24 грн.

Таким чином, в результаті проведеного з 01.10.2017 року перерахунку розмір пенсії позивача зменшився.

Позивачу проведено доплату до попереднього розміру пенсії 1132 грн., разом із доплатою до попереднього розміру розмір пенсії з 01.10.2017 року став – 7 820.91 грн. В даному випадку розмір пенсії з 01.10.2017 року було обчислено виходячи із коефіцієнта страхового стажу з урахуванням величини оцінки року страхового стажу -1% - 0,38750, середньомісячного заробітку (з урахуванням осучасненої заробітної плати – 3764,40) -17158,40, індивідуального коефіцієнта заробітної плати – 4, 55807.

Листом від 30.07.2018 №77/С-15 відповідачем роз’яснено позивачу, що розмір пенсії обчислено відповідно до вимог чинного законодавства, а також повідомлено про умови її призначення та наступні проведені перерахунки його пенсії (а.с.7-8).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а саме застосування з 01.10.2017 року при перерахунку пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% замість 1,35%, що був застосований при призначенні пенсії, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими законами України.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.01.2003 (далі Закон № 1058-IV) встановлено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Пенсійні виплати - це грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп x Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Коефіцієнт страхового стажу - це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 4 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу.

Для обчислення розміру пенсії позивача до 01.10.2017 відповідно до статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховано коефіцієнт страхового стажу, який визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, з урахуванням наведених норм при призначенні пенсії позивачу для обчислення розміру його пенсії враховано коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-V111, який в цій частині набрав чинності з 01.10.2017, до частини першої статті 25 Закону №1058-IV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

З урахуванням внесених Законом №2148-VIII змін до ст.25 Закону №1058-IV з 01.01.2017 року коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим ч.3 ст.24 цього Закону, - 0,85.

Також Законом №2148-V111 Прикінцеві положення Закону №1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2148-VIII визначено, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, оскільки пенсія позивачу була призначена у 2016 році, відповідач правомірно здійснив її перерахунок з 1 жовтня 2017 року відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно з Преамбулою Закону №1058-IV саме цей Закон регулює відносини щодо призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною першою статті 7 Закону №1058-IV передбачено, що загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Частиною першою статті 58 Закону №1058-IV передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій тощо.

Згідно з частиною першою статті 63 Закону №1058-IV виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи, до яких відносяться головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах.

Відповідно до частини другої статті 64 Закону №1058-IV на виконавчу дирекцію Пенсійного фонду покладено обов'язок здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.

За змістом вказаних норм органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок призначених пенсій виключно на умовах і у порядку, визначених законом.

Оскільки умови перерахунку пенсій з 01.10.2017, призначених відповідно до Закону №1058-IV врегульовано пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, відповідач правомірно застосував при перерахунку пенсії позивача величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним.

Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Як встановлено судом, відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії з 01.01.2017 визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки було внесено відповідні зміни до законодавства.

Відтак, розмір перерахованої пенсії, після перерахунку став меншим, однак з урахуванням доплати до попереднього розміру був збільшений і склав 7 820,91 грн., а з урахуванням «гірської надбавки» з 01.03.2018 року став 8 025,89 грн.

Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням більшого показника середньої заробітної плати як при попередньому перерахунку. Відтак, вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем, а тому посилання позивача на звуження його права є необгрунтованим.

Стосовно посилання позивача на норми Конституції України та Постанову Пленуму Верховного суду України суд зауважує на тому, що згідно частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, в Рішенні від 03 червня 2014 року (Заява N 43331/12, справа "ОСОБА_2 проти України") Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Відтак, зменшення величини оцінки одного року страхового стажу, визначене законом, не порушує правових позицій Європейського Суду з прав людини.

Щодо зворотної дії в часі пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058 суд зазначає, що Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 вказав, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд зауважує, що перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, що виключає зворотну дію закону в часі.

Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 122, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3