Постанова № 7637577, 27.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-4954/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представників позивача Пилиповича В.О., Стецик Л.О.

представника відповідача Салтиського С.О. (дов. №5152/8/10-004 від 25.07.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламела" до ДПІ в Яворівському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламела" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Яворівському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.07.2009 р. №0000622320/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення- рішення не відповідає нормам чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи заперечення тим, що позивачем в порушення норм ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено податковий кредит на загальну суму 78489 грн.

Заслухавши думку представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ДПІ у Яворівському районі, проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання ТзОВ "Ламела" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2006 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт №954/23-2/32234448 від 03.07.2009 р. Проведеною перевіркою були зафіксовані порушення підприємством вимог діючого законодавства, а саме п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 78489 грн., в тому числі в серпні 2006 року на суму 35643 грн. та у вересні 2006 року на суму 42846 грн.

В ході перевірки було встановлено, що ТзОВ "Ламела" мала фінансово-господарські відносини з SP.z.o.o. "LAMELA" (Польща).

За наслідками перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000622320/0 від 21.07.2009 р., яким ТзОВ "Ламела" визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 117734,00 грн.

Позивач вважає, що податковий орган, при винесенні оскаржуваного рішення, вийшов за межі акту перевірки та безпідставно звинуватив платника податків в порушенні п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". На думку податкового органу підприємством завищено задекларовані показники (податкового кредиту), відображені в рядку 16 декларації "Коригування податкового кредиту" на загальну суму 78 489 грн. наданих нерезидентом послуг, в тому числі в серпні 2006 року на суму 35 643 грн. та у вересні 2006 року на суму - 42 846 грн. При цьому, інспектор-ревізор ДПІ посилається нате, що в рядок 16 Декларацій включено суму наданих нерезидентом в серпні 2005 року послуг в розмірі 78489,00 грн. Позивач вважає, що висновок інспектора-ревізора є неправильним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та даним податкового обліку підприємства. В серпні 2005 року підприємством було отримано на митній території України послуг на суму 137 525,00 грн., сума ПДВ - 27 505 грн., що чітко відображено в рядку 7 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року. В рядку 12.4 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 відображено аналогічну суму податкового кредиту 27505,00 грн. - послуги, отримані від нерезидента. Однак податковий орган в акті перевірки зазначив, що в серпні 2005 року підприємством було отримано послуг від нерезидента в розмірі 84889,00 грн. Позивачу залишилось незрозумілим, чим підтверджується зазначена ревізором сума, а в акті перевірки з цього приводу відсутні будь-які пояснення.

Згідно поданої ТзОВ "Ламела" податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2005 року (рядок 7) вбачається факт віднесення до податкового зобов'язання суми 39667,00 грн., що є вартістю робіт (послуг) отриманих від нерезидента на митній території України. З огляду на норми Закону України "Про податок на додану вартість", з цього моменту у підприємства виникло право на податковий кредит щодо вказаної суми.

Згідно поданої ТзОВ "Ламела" податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2005 року (рядок 7) вбачається факт віднесення до податкового зобов'язання суми 34006,00 грн., що є вартістю робіт (послуг) отриманих від нерезидента на митній території України. З огляду на норми Закону України "Про податок на додану вартість", з цього моменту у підприємства виникло право на податковий кредит щодо вказаної суми.

Згідно поданої ТзОВ "Ламела" податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2005 року (рядок 7) вбачається факт віднесення до податкового зобов'язання суми 15704,00 грн., що є вартістю робіт (послуг) отриманих від нерезидента на митній території України. З огляду на норми Закону України "Про податок на додану вартість", з цього моменту у підприємства виникло право на податковий кредит щодо вказаної суми .

Не реалізувавши своє право на податковий кредит в попередніх періодах ТзОВ "Ламела" в податковій дерларації з ПДВ за серпень 2006 року (рядок16) здійснило коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди на суму 39604,00 грн, подавши відповідний розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість. В такому ж порядку пыдприэмство відобразило суму скоригованого податкового кредиту в податковій декларації за вересень 2006 року в розмірі 42846,00 грн.

Проте відповідач зазначає, що перевіркою було встановлено завищення задекларованих підприємством показників відображених у рядку 16 декларації "Коригування податкового кредиту" на загальну суму 78489 грн., в тому числі в серпні 2006 року на суму - 35643 грн. та у вересні 2006 року на суму - 42846 грн., а саме: перевіркою встановлено, що в рядок 16 Декларацій по податку на додану вартість "Коригування податкового кредиту" підприємством включено суму наданих нерезидентом в серпні 2005 року послуг в розмірі 78489 грн. Відповідач зазначає, що період з 01.07.2004 року по 31.03.2006 року було охоплено попередньою документальною перевіркою підприємства, проведеною ДПІ у Яворівському районі (акт перевірки від 13.06.2006р. № 53/23-2/32234448/). Оскільки в матеріалах попередньої документальної перевірки інформації про господарські операції та первинних документів до них, що не відображені у складі податкового кредиту не наведено, а підтверджено дійсний обсяг проведених господарських операцій за поередньо обревізований період, то не включені підприємством до податкового кредиту надані нерезидентом послуги, підприємство не має права включити у наступні звітні періоди. Інфоррмації про господарські операції та первинних документів до них, що не відображені у складі валових витрат та податкового кредиту не наведено. В. податковій звітності платника (податковий кредит) за попередньо обревізований період дані послуги нерезидента відображені не були. Відповідач чтверджує, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підунктом 7.5.2 пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті. Згідно підпункту 7.3.6 вказаної статті Закону датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

У відповідності до пункту 5.8. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166, коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону. У рядку 16.3 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.

Також, не можна залишити поза увагою і той факт, що органом державної податкової служби ні в акті перевірки ні в судовому засіданні не доказано, як передбачено ч.2 ст.71 КАС України, обґрунтованості свого висновку про наявність порушення.

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні і обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 99, 100, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.07.2009 р. №0000622320/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р. Брильовський

Повний текст постанови виготовлено 02.11.2009 р.