Ухвала суду № 76375718, 10.09.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1792/18 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф. А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, в якому просить: 1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 що винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55747729 від 09.02.2018 року та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55747832 від 09.02.2018 року; 2) визнати недійсними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55747729 від 09.02.2018 року та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55747832 від 09.02.2018 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та місить такі недоліки.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та місить такі недоліки.

Відповідно до частини першої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

Подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає зазначеним вимогам. Зокрема, у ній зазначено: процесуально-правовий статус ОСОБА_1 як "скаржник", а також не вказано даних позивача: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності, адресу електронної пошти (якщо така відсутня необхідно про це зазначити).

Відповідно до пункту 11 частини п’ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, ОСОБА_1 не долучив до позовної заяви письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до приписів частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

У поданій ОСОБА_1 позовній заяві, він просить визнати недійсними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55747729 від 09.02.2018 року та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55747832 від 09.02.2018 року. Зазначені позовні вимоги не відповідають наданим суду законом повноваженням при вирішенні справи.

Згідно із частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як встановлено частиною другою статті 287 КАС України, позовну заяву з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод та законних інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить поновити строк для подачі позовної заяви. Вказує, що оскаржувані постанови отримав 17.02.2018 року. 26.02.2018 року звернувся у Луцький міськрайонний суд Волинської області зі скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2, по відкриттю оскаржуваних виконавчих проваджень. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2018 року у справі №161/3151/18 в задоволенні скарги відмовлено. Позивач оскаржив вищезазначену ухвалу до Апеляційного суду Волинської області. 15.08.2018 року ухвалою Апеляційного суду Волинської області апеляційну скаргу задоволено частково та скасовано ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області, а провадження у даній справі за скаргою позивача закрито з підстав, що оскарження постанов державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору має відбуватися в порядку адміністративного судочинства з урахуванням приписів статті 287 КАС України. Проте ОСОБА_1 не вказує коли отримав повний текст ухвали Апеляційного суду Волинської області від 15.08.2018 року. Зазначене не дає можливості встановити, чи ОСОБА_1 звернувся до суду в межах строку, встановленого Законом.

Відповідно до пункту третього статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем об’єднано дві немайнові позовні вимоги до відповідача, а саме: визнатння неправомірними дій старшого державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 що винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55747729 від 09.02.2018 року та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55747832 від 09.02.2018 року; 2) визнання недійсними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55747729 від 09.02.2018 року та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55747832 від 09.02.2018 року.

Відтак, судовий збір в даному випадку підлягає сплаті за дві вимоги немайнового характеру відповідно до встановленого Законом України «Про судовий збір» 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу в загальній сумі 1409,60 грн. (704,80 грн. х 2 = 1409,60 грн.).

Як вбачається із долученої позивачем копії квитанції від 04 вересня 2018 року №27, судовий збір сплачено в розмірі 704,80 грн.

Зважаючи на те, що позивач сплатив судовий збір в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством, тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 704,80 грн. (1409,6 грн. – 704,80 грн. = 704,80 грн.).

Частиною першою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини п’ятої статті 94 КАС України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них. Так, відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою, п’ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

В порушення зазначених вимог позивачем до позовної заяви додані копії документів, які належним чином не засвідчені, та не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 160 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. та подання до суду доказів його сплати (оригіналу платіжного документа); власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; обґрунтування дотримання строку звернення до суду з цим позовом або ж звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску; подання до суду належно оформленої позовної заяви (із зазначенням процесуально-правового статусу ОСОБА_1 "позивач", його реєстраційного номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності, адресу електронної пошти (якщо така відсутня необхідно про це зазначити), примірника позовної заяви для відповідача, належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви та до примірника позовної заяви для відповідача, оригінали яких є у позивача, а у разі відсутності оригіналів документів у позивача, зазначити їх місцезнаходження, а також визначення позовних вимог відповідно до приписів КАС України.

Керуючись статтями 171, 169, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування постанов – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ф. А. Волдінер