Рішення № 7637494, 19.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 січня 2010 р.           Справа 8/162-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (вул. Щолківська, 8, м. Бровари, 07400, код ЄДРПОУ 223522853)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія +" (вул. Тичини, 11, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 30957618)

про стягнення 12208,83 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Смагіна Г.Ю. - за дорученням

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 12208,83 грн. з яких: 8779,79 грн. несплаченого боргу, 1514,41 грн. пені, 637,75 грн. - 10% річних та 1276,88 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в засідання суду повторно без поважних причин не з'явився. Відзиву на позовну заяву та матеріалів , які вимагались ухвалою суду від 29.07.09 р. суду в засідання не надав та не надіслав. Про час та день розгляду справи його було повідомлено завчасно та належним чином ухвалою суду від 17.11.09 р.. надіслання якої відповідачу стверджується реєстром відправки поштової кореспонденції суду. За таких обставин суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав і інтересів , але відповідач відмовився і не скористався цим правом. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Від позивача через канцелярію суду 18.01.2010 р. надійшла заява про зменшення позовних вимог в зв'язку з виявленими помилками при розрахунку суми позову, яку представник позивача підтримав в засіданні суду. По уточненим позовним вимогам позивач просить стягнути з відповідача на його користь 11255,84 грн. , з яких 7969,62 грн. боргу, 1513,84 грн. пені за період з 14.08.08 р. по 22.07.09 р., 637,30 грн. - 10 % річних згідно п. 10.4. договору, 1135,55 грн. інфляційних втрат. Але фактично, при підрахуванні всіх вище заявлених позивачем сум, загальна сума позову відповідача перед позивачем по уточненим позовним вимог складає 11256,31 грн. Дану заяву прийнято судом до розгляду.

В засіданні суду представник позивача підтримав свої уточнені позовні вимоги та пояснив, що між сторонами 01.02.08 р. було укладено договір поставки № 294 на умовах якого відповідач отримав від позивача по накладним продукцію на загальну суму 10317,12 грн. Розрахунки за отриману продукцію відповідач здійснив часткові в сумі 2347,50 грн. Таким чином , станом на день розгляду справи в суді борг відповідача перед позивачем складає 7969,62 грн. В зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання по проведенню розрахунків за отриману продукцію позивачем на підставі умов договору та чинного законодавства нараховано до стягнення з відповідача 1513,84 грн. пені за період з 14.08.08 р. по 22.07.09 р., 637,30 грн. - 10 % річних згідно п. 10.4. договору, а також 1135,55 грн. інфляційних втрат.

По заяві представника позивача справа розглядалась без технічного запису судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, давши їм оцінку , заслухавши представника позивача, судом встановлено, що між сторонами 01.02.08 р. укладено договір поставки № 294 за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) , а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті , кількості та по цінам , викладеним в додатках до договору якими є рахунки та видаткові накладні та які є його невід'ємною частиною (п. 1.1, 1.2. договору).

Поставка продукції здійснюється окремими партіями відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником заявок на поставку продукції. Заявка на поставку продукції подається покупцем в письмовій формі або передається факсимільним чи поштовим зв'язком (п. 3.1., .3.2.1 договору).

Відповідно до п. 5.1. договору ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України та вказується в додатках до договору , які є його невід'ємною частиною.

Розділом 6 договору сторони визначили умови проведення розрахунків за договором.

Так, відповідно до п. 6.1. договору відповідач зобов'язаний здійснити оплату поставленої позивачем продукції в строк , що не перевищує 10 банківських днів з дати поставки продукції.

У випадку невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язання за цим договором вони несуть відповідальність згідно чинного законодавства та умов договору (п. 10.1. договору).

Так, відповідно до п. 10.3. договору у випадку порушення строку оплати продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки та відповідно до п. 10. 4 договору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 10% річних від простроченої суми.

Судом встановлено , що відповідач на умовах договору поставки № 294 від 01.02.08 р. по накладним за період з 30.07.08 р. по 22.09.08 р. отримав від позивача продукцію на загальну суму 10317,12 грн., що стверджується договором , видатковими накладними та довіреністю на представника відповідача на отримання продукції та повинен був здійснити за неї розрахунки протягом 10 банківських днів з дня отримання продукції вказаної в видаткових накладних.

Відповідач не належним чином виконав свій обов'язок по проведенню розрахунків з позивачем за отриману продукцію.

Так, відповідач після отримання продукції від позивача, сплатив йому 28.08.08 р. в добровільному порядку лише частину вартості отриманої продукції в сумі 2347,50 грн. , що стверджується виписами з банку та що є порушенням п. 6.1 умов договору № 294 від 01.02.08 р..

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді борг відповідача перед позивачем складає 7969,62 грн.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав позивачу та суду доказів оплати в добровільному порядку залишку боргу в сумі 7969,62 грн. Тому уточнені позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7969,62 грн. боргу на підставі п. 6.1. договору , ст. 511 та ст. 530 ЦК України слід задоволити.

Судом встановлено , що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання по проведенню розрахунків за отриману продукцію, позивачем на підставі п. 10.3 , п. 10.4 договору , ст. 549 та ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 1513,84 грн. пені за період з 14.08.08 р. по 22.07.09 р., 637,30 грн. - 10 % річних згідно п. 10.4. договору та 1135,55 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши уточнені позовні вимоги позивача, давши їм оцінку , суд дійшов висновку, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, які подаються сторонами.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача уточнених інфляційних втрат судом встановлено , що при їх нарахуванні позивачем допущено арифметичні помилки: позивачем заявлено до стягнення 1135,55 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.08 р. по 01.06.09 р. , тоді як сума інфляційних втрат за цей період складає 1070,13 грн. Отже , сума 65,42 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем до стягнення з відповідача безпідставно, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Уточнені позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача, на підставі п. 10.4 договору , 637,30 грн. - 10% річних за період з 14.08.08 р. по 22.07.09 р. слід також задоволити частково , оскільки при розрахунку суми позивачем також допущено помилку. Так, судом задовольняються уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача 637,12 грн. - 10% річних за період з 14.08.08 р. по 22.07.09 р., в уточнених позовних вимогах про стягнення з відповідача 0,18 грн. - 10% річних слід відмовити як заявленим помилково.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено , що по уточненим позовним вимогам позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1513,84 грн. пені за період з 14.08.08 р. по 22.07.09 р., що є порушенням вимог п. 6 ст. 232 ГК України .

З огляду на викладене , уточнені позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1513,84 грн. за період з 14.08.08 р. по 22.07.09 р. на підставі п. 6 ст. 232 ГК України слід задоволити частково в сумі 911,52 грн. пені, оскільки сума 602,32 грн. пені заявлена позивачем з порушенням норм чинного законодавства - п. 6 ст. 232 ГПК України.

Судові витрати по справі , на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача пропорційно уточненій та задоволеній сумі позову, оскільки спір до суду доведено з його вини.

          Керуючись ст. 11 ,16 ,506 ,525 ,526 ,530,614, 655,712 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 44 , 49, 75 , ст. 82 ,115 та 116 Господарського процесуального кодексу України , -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія +" , вул. Тичини, 11, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 30957618 (р/р 26006000370001 у ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ, МФО 302355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" , вул. Щолківська, 8, м. Бровари, 07400, код ЄДРПОУ 223522853 (р/р 260071338 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) 7969,62 грн. боргу, 1070,13 грн. інфляційних втрат , 637,12 грн. - 10% річних, 911,52 грн. пені, 105,89 грн. державного мита та 102,33 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В позові про стягнення 602,32 грн. пені, 65,42 грн. інфляційних втрат та 0,18 грн. - 10% річних відмовити.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 січня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Щолківська, 8, м. Бровари, 07400)

3 - відповідачу (вул. Тичини, 11, м. Вінниця, 21100)