Рішення № 7637144, 18.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 січня 2010 р.           Справа 2/6-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі", вул. Космонавтів,49, м. Вінниця, 21027

до: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Віннспецпостач", вул. Тарногродського, 21-А, м. Вінниця, 21022

про стягнення 44 700,00 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Лисенко О.В. - за довіреністю;

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Віннспецпостач" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі" 44700,00 грн. заборгованості за невиконання умов договору на транспортні та експедиторські послуги № 26/05 від 26.05.2008 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.12.2009 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.01.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Разом з тим, позивач подав до суду заяву № б/н від 18.01.2010 року, якою зменшив розмір позовних вимог до 44 600,00 грн., у зв"язку з тим, що відповідач частково погасив борг в сумі 100,00 грн. згідно платіжного доручення № 915 від 08.12.2009 року.

Відповідач в судове засідання не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 09.12.2009 року документів не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи № 2/6-10, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 139526 від 15.12.2009 року, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

26 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Віннспецпостач" (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпарі" (Виконавець) укладено договір на транспортні та експедиторські послуги № 26/05, відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов'язався за плату і за рахунок Замовника виконати перевезення вантажу, або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні.

Згідно з п. 2.1. договору на транспортні та експедиторські послуги Виконавець організовує перевезення вантажів на умовах, що визначаються та узгоджуються сторонами в письмових заявах на перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиторське обслуговування за формою, встановленою в Додатку № 1 до цього Договору, підписаних уповноваженими представниками сторін, яка є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов укладеного договору позивачем за період з 17 лютого 2009 року по 18 березня 2009 року були надані відповідачу, за узгодженими сторонами заявками, транспортно-експедиторські послуги, пов'язані із організацією перевезення тютюнових виробів по маршруту м. Вінниця - м. Черкаси - м. Люботин, на загальну суму 44 800,00 грн., підтвердженням цьому є підписані між сторонами заявки на перевезення вантажу, акти здачі-прийняття робіт, рахунки на оплату виконаних робіт, а також товаросупровідні документи на перевезення вантажу (товарно-транспортні накладні, подорожні листи), які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 5.2. договору розрахунок за транспортно-експедиційні послуги, надані Виконавцем за цим договором, здійснюється Замовником на підставі рахунку Виконавця, який виписується не пізніше трьох днів після фактичного виконання транспортно-експедиційних послуг за цим договором та надається Замовнику або надсилається поштовим відправленням на адресу Замовника, зазначеної в цьому договорі, з доданням оформленого акту про виконання транспортно-експедиційних послуг в двох примірниках та товарно-транспортних накладних.

20.11.2009 року позивач направив відповідачу рахунки на оплату за надані транспортно-експедиторські послуги, які останнім були отримані 27.11.2009 року, що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення № 199490.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що рахунок повинен бути оплачений Замовником протягом п"яти календарних днів з моменту його одержання, шляхом переказу коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений в рахунку на оплату.

Однак, в порушення зазначених умов договору відповідач здійснив лише часткову оплату за надані транспортно-експедиторські послуги, в сумі 100,00 грн. згідно платіжного доручення №881 від 01.12.2009 року, у зв"язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 44700,00 грн., яку відповідач в добровільному порядку не погашає.

За вказаних вище обставин, позивач вимушений був звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 26/05 від 26.05.2008 року є договором транспортного експедирування.

В силу ч.1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно ч. 1 ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню відповідачу належним чином, доказом чого є підписані між сторонами заявки на перевезення вантажу, акти здачі-прийняття робіт, рахунки на оплату виконаних робіт, а також товаросупровідні документи на перевезення вантажу (товарно-транспортні накладні, подорожні листи), які містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повного розрахунку з позивачем за надані послуги у встановлені договором строки, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 44700,00 грн. за несвоєчасну оплату поставленого товару, про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вказаної суми боргу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, судом також розглянута подана позивачем заява№ б/н від 18.01.2010 року, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення боргу в сумі 100,00 грн., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

При цьому, всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 09.12.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 612, 629, 929, 931 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Віннспецпостач", вул. Тарногродського, 21-А, м. Вінниця, 21022 (ідентифікаційний код - 23103174, п/р 26009000645001 в філії ВАТ КБ "Надра", МФО-302355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі", вул. Космонавтів, 49, м. Вінниця, 21027 (ідентифікаційний код - 13329641, п/р 26003000113492 в філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО-302429) 44600,00 грн. - боргу, 447,00 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження в частині стягнення 100,00 грн. боргу відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 січня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "Альпарі", вул. Космонавтів, 49, м. Вінниця, 21027

3 - відповідачу - ТОВ ВП "Віннспецпостач", вул. Тарногродського, 21-А, м. Вінниця, 21022