Рішення № 76368722, 04.09.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10734/17 2/335/260/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3, ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_5 підприємства „Наше місто” ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_5 підприємства „Наше місто” ОСОБА_2 міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 міської ради, КП «Наше місто» про відшкодування матеріальної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 19.04.2017 року біля третього під’їзду на подвір’ї будинку № 198 по проспекту Соборному в м. Запоріжжя, на її автомобіль НОМЕР_1, 2009 року випуску, впало дерево, та спричинено транспортному засобу механічні пошкодження, чим завдано шкоду на суму 84 300,00 грн. На місце події були викликані співробітники поліції, які зафіксували факт пошкодження.

Позивач зазначила, що КП „Наше місто” є балансоутримувачем будинку № 198 на проспекті Соборному в м. Запоріжжя, а ОСОБА_2 міська рада має контролювати стан благоустрою населених пунктів та організацію обслуговування населення підприємствами житлово комунального господарства.

Ухвалою Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя від 25 січня 2018 року визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 повністю підтримала уточнену позовну заяву, просила задовольнити її в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради, позов не визнав, заперечував проти його задоволення, зазначаючи, що на виконання обов’язку організації благоустрою м. Запоріжжя, затверджено програму розвитку та утримання житлово-комунального господарства в м. Запоріжжя на 2017-2019 роки, прийнято правила благоустрою території м. Запоріжжя, визначено відповідальні підприємства за утримання об’єктів благоустрою шляхом створення районних адміністрацій в м. Запоріжжя, виконавцем житлово-комунальних послуг визначено Комунальне підприємство „Наше місто” із передачею в господарське відання об’єктів житлового та нежитлового фону, об’єктів благоустрою та обладнання з господарського відання на підставі актів приймання передачі, а тому виконали всі норми законодавства для забезпечення благоустрою міста Запоріжжя. Таким чином, балансоутримувачем житлового будинку біля якого пошкоджено автомобіль позивача 19.04.2017 року, є КП „Наше місто”. Зазначив, що автомобіль позивача знаходився у необладнаному для автомобілів місці, а падіння дерева могли спричинити також погодні умови.

Представник відповідача КП „Наше місто” позов не визнав, заперечував проти його задоволення, зазначаючи, що житлові будинки міста знаходяться не на балансі підприємства, а у господарському віданні, так як договір на їх утримання з власником будинку не укладався, зазначив, що утримання прибудинкової території не включає в себе утримання зелених насаджень. При щорічному огляді будинку № 198, дерева знаходились в здоровому стані та не потребували кронування або знесенню. Падіння дерева на авто позивача сталося у зв’язку з складними погодними умовами та його паркуванням не у спеціально відведеному місці, тобто порушення п. 15.10 Правил дорожнього руху. В додаткових поясненнях зазначив, що розпорядником бюджетних коштів для забезпечення функціонування житлово-комунального господарства є Департамент з управління житлово-комунального господарства, тому є належним суб’єктом відповідальності.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Частина 2 даної статті вказує, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачами не заперечувалось, таким чином, суд прийшов до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі з викликом сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що власник автомобіля НОМЕР_2, 2009 року випуску», є позивач ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САА 567724.

19 квітня 2017 року о 10.22 годині на прибудинковій території будинку № 198 по проспекту Соборному 198 в м. Запоріжжя, в якому вона на той час мешкала, впало дерево, спричинивши транспортному засобу механічні пошкодження.

На момент події заява з приводу пошкодження автомобіля НОМЕР_3 зареєстровано до ЖЄО № 9929, 9937, 9942 від 19.04.2017 р. до Вознесенівського ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.

В судовому засідання стороною позивача доведено факт наявності шкоди завданої його майну в розмірі 84300,00 грн., що підтверджується ОСОБА_8 виконаних робіт на ремонт автомобіля НОМЕР_4 від 05.07.2017 року наданого приватним підприємцем ОСОБА_9 та рахунком № 5 від 05.07.2017 року на ремонт автомобіля НОМЕР_4. Заперечень щодо вартості ремонтних робіт від відповідачів не надходило, клопотань щодо призначення експертної оцінки вартості відновлювальних робіт також не заявлялось.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р. (з подальшими змінами) потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна та робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

При цьому, обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Також, згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року (з подальшими змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача (такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 січня 2018 року у справі №753/7281/15-ц (№61-1832св17).

За приписами п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій.

Елементами (частинами) об'єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, п. 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105).

Положеннями ст. 25, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

П. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, якими врегульовано питання утримання зелених насаджень, визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є, зокрема, на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів.

Відповідно до п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень, Затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 N 105, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за N 880/12754, Балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

У відзиві на позовну заяву представником КП „Наше місто” зазначено, що будинок № 198 по пр. Соборному в м. Запоріжжя, власником якого є територіальна громада, знаходиться у їх господарському віданні.

Згідно п. 2 ст. 136 Господарського кодексу України, Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 24.06.2016 р. № 311 „Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг” Комунальне підприємство „Наше місто” з 01.09.2016 року визначено виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, для забезпечення вчасно та відповідної якості наданих житлово комунальних послуг відповідно до норм та стандартів визначених чинним законодавством України.

Відтак, виконавчими органами ОСОБА_2 міської ради визначено спеціально уповноважену особу – Комунальне підприємство „Наше місто”, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень, чим виконано свої зобов’язання покладені ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування” щодо організації обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства. Тому заявлені позовні вимоги до ОСОБА_2 міської ради, суд вважає необґрунтованими.

Отже, суд приходить до висновку, що балансоутримувачем будинку № 198 по проспекту Соборному в м. Запоріжжя і прибудинкової території у справі є - КП „Наше місто”, а відтак на це комунальне підприємство покладено обов'язок щодо утримання та благоустрою прибудинкової території згаданого багатоквартирного житлового будинку, зокрема догляд за зеленими насадженнями.

Повідомленнями Районної адміністрації по Вознесенівському району від 19.08.2017 року за вихідним № 01-10/2047 та від 01.09.2017 року за № 01-10/2214 також зазначено, що балансоутримувачем будинку № 198 по проспекту соборному № 198 в м. Запоріжжя є Комунальне підприємство „Наше місто”.

Оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку для визначення складу і вартості майна, то відповідальність за утримання та збереження зелених насаджень на прибудинковій території будинку № 198 несе КП „Наше місто”.

Пунктом 6.2 Правил встановлений обов'язок балансоутримувачів проводити інвентаризацію та паспортизацію об'єктів благоустрою, брати участь у роботі комісії з обстеження зелених насаджень з метою їх знесення, тощо.

Відповідно до п. 9.1.11 Правил під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне. Відповідно до п. 9.1.11.2 Правил санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною.

У п. 9.1.13 Правил зазначено, що на вулицях і площах населених пунктів у процесі обстеження зелених насаджень виявляють і потенційно аварійні гілки. Це скелетні гілки, які мають видимі ознаки враження шкідниками та хворобами. Їх необхідно видаляти.

Відповідно до висновку старшого інспектора ПД Вознесенівського ВП Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області, майора поліції ОСОБА_8, від 20.04.2017 року встановлено факт настання пригоди, що мала місце 19 квітня 2017 року по проспекту соборному 198 в м. Запоріжжя, та факт і причини пошкодження належного ОСОБА_7 автомобіля НОМЕР_1 - унаслідок падіння дерева.

Згідно з розділом 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік ? навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому ? лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

Пояснення відповідачів щодо порушення ОСОБА_7 пункту 15.10 Правил дорожнього руху та паркування не у спеціально відведеному місці, суд до уваги не приймає, так як належних доказів вказаних порушень не надано.

Відповідно до п. 26.3 Правил дорожнього руху, у пішохідну зону в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні. Доказів порушення позивачем правил дорожнього руху суду не надано.

Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з п. 9 ст. 10 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 21 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” до об'єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території, а елементами благоустрою є, зокрема, зелені насадження на прибудинкових територіях.

Частиною 4 статті 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” передбачено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Відповідно до статті 25 та частини 7 статті 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Водночас, згідно з п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 р. за № 880/12754, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Пунктом 7 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затвердженого Постановою КМУ № 1045 від 01.08.2006 року передбачено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку. Згідно пункту 3.8.2. Правил утримання та прибудинкових територій, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року на прибудинковій території балансоутримувач повинен забезпечувати належний догляд за зеленими насадженнями.

Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями, передбачений розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105.

Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне, омолоджувальне (п. 9.1.11 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105).

Відповідно до п. 9.1.11.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.

Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Отже, згідно з нормами Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 на КП „Наше місто” покладено обов'язок по догляду за зеленими насадженнями, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їхнього обламування, видалення дерев.

Суд вважає, що причиною падіння дерева на автомобіль НОМЕР_1 є неналежне виконання КП „Наше місто” своїх обов’язків з утримання зелених насаджень.

Нормою п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” громадянам надано право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

Ст. 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналізуючи вищевикладене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 підприємства „Наше місто” про відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, із відмовою в частині солідарного стягнення шкоди з ОСОБА_2 міської ради.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були здійснені витрати на правничу допомогу в розмірі 16120,00 грн., які підтверджені квитанціями до прибуткового касового ордеру, розрахунками судових витрат, актами прийому передачі виконаних робіт. Заперечень чи заяв щодо зменшення розміру судових витрат від відповідачів не надходило.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача ОСОБА_5 підприємства „Наше місто на користь позивача судових витрат, в розмірі 16120,00 грн. та судового збору в сумі 843,00 грн.

З урахуванням викладеного загальний розмір судових витрат, які належить стягнути із відповідача ОСОБА_5 підприємства „Наше місто на користь позивача становить 16963,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_5 підприємства «Наше місто», про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 підприємства «Наше місто» (Ідентифікаційний код юридичної особи 40545596, 69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ УКРАЇНСЬКА, будинок 29 А) на користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) вартість матеріальної шкоди - 84 300,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста) гривень 00 копійок, судові витрати в сумі – 16963,00 (шістнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят три гривні 00 коп.), з яких 843,00 (вісімсот сорок три гривні 00 коп.) судовий збір, та 16120,00 (шістнадцять тисяч сто двадцять гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

В задоволенні частини позовних вимог до ОСОБА_2 міської ради - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Повний текст рішення складено 11 вересня 2018 року.

Суддя: Ю.В.Геєць