Ухвала суду № 76368198, 11.09.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2954/18

Провадження №: 1-кс/332/962/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 р.

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Марченко Н.В., при секретарі – Фурдак В.Й. за участю слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання подане в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080030001927 від 09 вересня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням. В обґрунтування клопотання слідчий зазначив про те, що у провадженні слідчого відділення Заводського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080030001927 від 09 вересня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 будучи особою, раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів, за які судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знов учинив злочин за наступних обставин:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 вересня 2018 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, з корисливих мотивів та маючи на меті власне збагачення за рахунок протиправного вилучення чужого майна, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_5, шляхом вільного доступу, в кухні кватири, заволодів мобільним телефоном марки «Ergo» моделі «В500» в корпусі чорного кольору ІМЕІ 1: 359828075781899, ІМЕІ 2: 359828075781907, вартістю 1449 гривень, з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар», сім-картою оператора мобільного зв’язку «Лайфселл», які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, та флеш-накопичувачем microSD, вартістю 100 гривень, всього на загальну суму 1549 гривень.

09 вересня 2018 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

09 вересня 2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, було затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Під час затримання, слідчий СВ Заводського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, ОСОБА_6, на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223, ст. 236 КПК України, у присутності понятих було проведено обшук затриманого ОСОБА_3, під час якого було виявлено та вилучено наступні речі:

1)мобільний телефон «Ergo B 500 First», IMEI 1 – 359828075781899, IMEI 2 – 3598280757818907, із сім картою оператора «Лайф», серійний номер 2300452047110 та «Київстар» - 893800399060228452 та флеш-носієм «Micro SD» об’ємом пам’яті 1 ГБ;

2)мобільний телефон «Nokia RM - 1134» IMEI 1 – 357284088979926, сім картою оператора «Лайф».

На даний час вилучені об'єкти знаходяться у слідчому відділенні Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області та визнані речовими доказами.

Під час вивчення матеріалів вищевказаного кримінального провадження встановлено, що вищевказані речі, які були вилучені 09.09.2018 у підозрюваного ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, є речовими доказами, тобто предметами, що були об’єктом кримінально протиправних дій та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В клопотанні слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів.

Слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав вказаних в ньому.

Власник тимчасово вилученого майна, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, питання щодо накладення арешту на тимчасово вилучене майно просить вирішити на розсуд слідчого судді.

Заслухавши слідчого, дослідивши надані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Згідно ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч.7 ст.237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученими.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Аналізуючи докази, якими слідчий обґрунтовує своє клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на мобільний телефон «Ergo B 500 First», IMEI 1 – 359828075781899, IMEI 2 – 3598280757818907, із сім картою оператора «Лайф», серійний номер 2300452047110 та «Київстар» - 893800399060228452 та флеш-носієм «Micro SD» об’ємом пам’яті 1 ГБ, та мобільний телефон «Nokia RM - 1134» IMEI 1 – 357284088979926, сім картою оператора «Лайф», який було вилучено під час огляду обшуку на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України у підозрюваного ОСОБА_3, якого було затримано 09.09.2018, в порядку ст. 208 КПК України, з підстави того, що тимчасово вилучене майно, яке визнано речовим доказом набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а відтак, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження доцільно накласти арешт.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 167,170, 237 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 яке погоджено прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час огляду обшуку на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України у підозрюваного ОСОБА_3, якого було затримано 09.09.2018, в порядку ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон «Ergo B 500 First», IMEI 1 – 359828075781899, IMEI 2 – 3598280757818907, із сім картою оператора «Лайф», серійний номер 2300452047110 та «Київстар» - 893800399060228452 та флеш-носієм «Micro SD» об’ємом пам’яті 1 ГБ, та мобільний телефон «Nokia RM - 1134» IMEI 1 – 357284088979926, сім картою оператора «Лайф».

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а заінтересованій особі щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна яка не була присутня під час оголошення ухвали надіслати не пізніше наступного робочого дня після постановлення ухвали, роз’яснивши останньому право звернутися з клопотанням про скасування арешту майна у відповідності до ст.174 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Особи, які не були присутні при проголошенні ухвали, можуть її оскаржити протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя Н.В.Марченко