Ухвала суду № 76367667, 10.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10189/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П. при секретарі судового засідання Єфремовій М.Й., за участю прокурора Ісак В.М., слідчого Меренича М.С. підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070000000247 слідчоговідділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській областіМеренича М.С., погоджене прокурором Ісак В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 району,зареєстрованоговул. Вокзальна, 28а, м. Хуст, Закарпатської області, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3,не працюючого, одруженого, такого, що має на утриманні 6 малолітніх дітей, одна із яких є дитиною-інвалідом, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 286 КК України,

встановив:

Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2, за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070000000247 від 07.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1.

Подане клопотання мотивує тим, що 07 вересня 2018 року, близько 07 години 55 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «MERSEDES-SPRINTER», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, на автодорозі сполученням Київ-Чоп, неподалік села Глибоке, Ужгородського району, рухаючись у напрямку м. Ужгород, проявив неуважність до дорожньої ситуації що склалася, не впорався з керуванням тим самим грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 2.9 (б), 10.1, 12.1Правил дорожнього рухуУкраїни, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з вантажним автомобілем марки DAF державний реєстраційний номерний знак BJ414BR під керуванням водія ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5.

Після зіткнення вантажний автомобіль втратив керованість та по інерції змінив свою траєкторію руху, виїхавши на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем ВАЗ 2107 державний реєстраційний номерний знак 01940РЕ під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, який в той час зі своєю дружиною ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 та сином ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9 рухався у своїй смузі руху в зустрічному напряму до м. Ужгород.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 2107 державний реєстраційний номерний знак ОСОБА_7 від отриманих травм померла на місці, ОСОБА_4 від отриманих травм помер у медичному закладі, а пасажир (син) ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження: ЗЧМТ, ЗТГК. Закритий перелом таранної ключової кістки лівої стопи із зміщенням. Забійна рана правої гомілки.

08 вересня 2018 року гр. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.

Слідчий вказує, на те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин ніде не працює, має закордонний паспорт, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, виїхати за межі України, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального 5-ти до 10-ти років, а також зважаючи на те, що останній може ухилятись від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, незаконно випливати на потерпілого, свідків, у зв’язку з чим особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт та застава будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту. А тому клопоче про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання та обрати домашній арешт. ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого з приводу поданого клопотання, підозрюваного та його захисника, приходжу до наступного висновку.

У відповідності дост.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбаченіст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2ст.183 Кримінального процесуального кодексу Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.

Відповідно до п. «с» ч.1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якогоє тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_1інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 07.09.2018 року, протоколами допиту свідківКотлярець С.О., ОСОБА_9, та іншими матеріалами в їх сукупності.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваномуКаратніку Р.М. слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК Україниза яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5-ти до 10-ти років, яке відноситься до категорії тяжких, слідчий суддя враховує, також те, що ОСОБА_1перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, покинути межі України, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, чи іншим способом перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що свідчить про те, що інші більш м’які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченимст.177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, при обранні запобіжного заходу підозрюваномуКаратніку Р.М., зазначений прокурором ризик того, що підозрюванийКаратнік Р.М. може незаконно впливати на потерпілого та свідківу цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.

До того ж, крім наявності вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_1 не працює, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10 але проживає за іншою адресою, одружений, однак з сім’єю не проживає.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбаченіст. 177 КПК Українита недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою.

Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_1заходу забезпечення кримінального провадженнязапобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з’ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, проведення необхідних експертиз та інших невідкладних слідчих дій.

Відповідно до вимог ч.3ст.183 КПК Українисуддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст.177,178 КПК України, повинен раціонально співставити йогоз доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз’ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог ч. 5ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий та сімейний стан, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_1, достатньої для забезпечення виконання підозрюванимобов’язків, та який є помірним для нього, передбачений цим Кодексом, - становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 40?1841=73640 грн.

Розяснити,що підозрюваний ОСОБА_1або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та що у разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваногоКаратніка Р.М. наступні обов’язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну; - утримуватися від спілкування зі свідками…..

Керуючись ст. ст.177,178,183,186,193,196,197,309 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 району, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_10, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.286 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 05.09.2018 року до 16-00 години.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою рахуватиз моменту його затримання16 год. 00 хв. 07 вересня 2018 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюванимКаратніком ОСОБА_10, покладених на ньогообов’язків передбачених цим Кодексом, -в розмірі40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 73640 грн.

Роз’яснити,що підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваногоКаратніка ОСОБА_11 обов’язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну; - утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим.

Роз’яснити ОСОБА_1, що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осібдо 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_12