Постанова № 76367358, 04.09.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/635/2018(м)

266/4400/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року місто Маріуполь

справа № 266/4400/17

провадження № 22-ц/775/635/2018(м)

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Пономарьової О.М.,

суддів Зайцевої С.А., Ткаченко Т.Б.,

секретар судового засідання Єфремова О.В.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»

відповідач – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі судді Федотової В.М. від 26 червня 2018 року, повний текст рішення складений 03 липня 2018 року

в с т а н о в и в:

06 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», яке 23 травня 2018 року перейменоване у ОСОБА_1 товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 90 766,06 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 06 червня 2017 року представниками позивача при перевірці вимог Закону України «Про електроенергетику» за місцем проживання відповідача ОСОБА_2: м. Маріуполь, вул. Партизанська, буд. 46 (особистий рахунок № 153-125), виявлено порушення ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та п.п.42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН): самовільне підключення до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопостачальника при контрольному огляді не мають можливості, шляхом монтування прихованої електропроводки з перемикачем, що відключає електролічильник від навантаження.

Виявлене порушення зафіксовано в Акті про порушення ПКЕЕН №213358 від 06 червня 2017 року.

Відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 року № 562, на підставі акту споживачу визначеного обсяг та вартість спожитої, але неврахованої електричної енергії на суму 90 766 гривень 06 копійок. В добровільному порядку відповідач суму нарахувань не сплатив, тому просили суд стягнути з відповідача вказану суму та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 червня 2018 року позов ОСОБА_3 товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_2 задоволений.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» суму заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію в розмірі 90 766 гривень 06 копійок та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600гривень.

02 серпня 2018 року відповідач ОСОБА_2МС. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 червня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача понесені судові витрати в розмірі 2 400 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є необ'єктивним, необгрунтованим та винесене із порушенням норм матеріального права, а тому є незаконним та підлягає скасуванню. Викладені в акті обставини є припущеннями, акт від 06 червня 2017 року складено з порушеннями вимог ПКЕЕН до складання акту, присутнє подвійне толкування, а тому акт є недійсним і не може бути належним та допустимим доказом. Ні в акті, ні в схемі не зазначене місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, відсутня інформація щодо усунення самовільного підключення, а тому не має підстав для застосування Методики при здійсненні розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

03 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 червня 2018 року без змін, оскільки воно є законним та обгрунтованим. Акт від 06 червня 2017 року складено в присутності відповідача, як власника домоволодіння, підписаний ним, нарахування та період відповідають вимогам Методики. В присутності відповідача та з його згоди при перевірці вилучено шматок дроту зі стіни будинку. Посилання на лист НКРЕ від 27 липня 2012 року №4754/1147-12 є безпідставним, оскільки він має рекомендаційний характер - відповідач допустив порушення Закону України «Про електроенергетику», у зв'язку з чим зроблено нарахування. 21 червня 2017 року за заявою ОСОБА_2 відбулася комісія з розгляду актів про порушення ПКЕЕН. Відповідно до протоколу №1134 від 21 червня 2017 року комісія дійшла висновку, що акт складено згідно з вимогами п.53 ПКЕЕН, розрахунок недорахованої електроенергії проведено відповідно до п.3.1 Методики на загальну суму 90 766 гривень 06 копійок. Доказів відсутності своєї вини під час засідання комісії відповідач не надав. При зверненні ОСОБА_2 про реструктуризацію заборгованості дії працівників позивача не оскаржувалися, не ставився під сумнів факт наявності виявленого порушення – самовільного підключення, що є підтвердженням неправомірних дій споживача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_5 заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 №1402-VIII передбачено, що апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, його представника, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За вимогами пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що споживачем ОСОБА_2 допущено порушення ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, шляхом монтування прихованої електропроводки з перемикачем, що відключає електролічильник від навантаження, що призвело до безоблікового використання електроенергії, яка постачається позивачем, а тому відповідач має нести відповідальність згідно із п. 48 ПКЕЕН у межах розрахованих позивачем збитків, які визначені за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.

Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються положеннями статті 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ПКЕЕН та Методикою.

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Виходячи з приписів статей 6, 626-631, 526 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та ПКЕЕН.

Однією з підстав відповідальності споживача електроенергії за п. 48 ПКЕЕН є розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН (у редакції, яка діяла на момент складання акту), у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником будинку №46 по вул. Партизанській в м. Маріуполі на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13 липня 2010 року та споживачем послуг із енергопостачання, що надаються до його будинку позивачем. (а.с.21)

06 червня 2017 року представниками позивача, а саме: інженером ОСОБА_6, електромонтерами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 складено акт про порушення ПКЕЕН №213358 за адресою: м. Маріуполь, вул. Партизанська, буд. 46 в присутності ОСОБА_2 Даним актом встановлено, що споживач самовільно підключився до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопостачальника при контрольному огляді не мають можливості, шляхом монтування прихованої електропроводки з перемикачем, що відключає електролічильник від навантаження. Акт підписаний ОСОБА_2 з зауваженням, що він «не знає, коли було встановлено, отримав будинок у спадщину після смерті батька». Точка підключення зазначена в схемі (№ 3), про що зроблений відповідний запис в акті. (а.с.4-5).

Зазначений акт ОСОБА_2 в установленому законом порядку не оскаржувався.

Відповідно до протоколу №1134 від 21 червня 2017 року засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН - комісія дійшла висновку, що акт складено у відповідності до вимог п.53 ПКЕЕН, розрахунок недорахованої електроенергії проведено згідно з пп.5 п.3.1 Методики на загальну суму 90 766 гривень 06 копійок за період з 07 червня 2014 року по 06 чеврня 2017 року, тобто за три роки. Доказів відсутності вини під час засідання комісії ОСОБА_2 не надав.(а.с.6)

Доводи апеляційної скарги відповідача, що акт складено з порушеннями законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, відповідач та його представник не надали суду належних доказів , які б підтвердили заперечення на позов та спростували позицію представників позивача.

Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені п. 2.7., 3.4. та п. 3.6. Методики. Кількість днів при цьому, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дванадцять місяців та три роки (п. 3.3. Методики).

Підпункт 6 пункту 3.1 Методики передбачає застосування її положень, зокрема, в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з п. 3.3 Методики здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).

Відповідачем згідно з актом про порушення № 213358 від 06 червня 2016 року допущено порушення ПКЕЕН, визначене підпунктом 6 пункту 3.1 Методики. Отже, для визначення кількості днів у періоді, за який має здійснюватися розрахунок вартості необлікованої електричної енергії відповідачу, у даному випадку, застосовується підпункт «б» пункту 3.3 Методики.

Виявлений вид порушення, передбачений підпунктом 6 пункту 3.1 Методики, за своїм змістом відповідає розрахунку вартості необлікованої електричної енергії із застосуванням відповідної формули, за період, що визначений підпунктом «б» пункту 3.2 Методики та становить не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців.

Проте з протоколу №1134 від 21 червня 2017 року засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення - розрахунок недорахованої електроенергії проведено згідно з пп.5 п.3.1 Методики на загальну суму 90 766,06 грн. за період з 07 червня 2014 року по 07 червня 2017 року, тобто за три роки.

З оглядом на викладене, кількість днів, у даному випадку, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії відповідачем, становить 12 календарних місяців, а саме, з 07 червня 2016 року по 31 серпня 2016 року, з урахуванням формули 2.7 Методики та розрахунку збитків за актом про порушення ПКЕЕН № 213358 від 06 червня 2016 року, наданого позивачем, розмір заборгованої електроенергії становить 7 735,33 грн., за період з 01 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року - 17 778,80 грн., за період з 1 березня 2017 року по 6 червня 2017 року – 10 324, 26 грн, а всього за період з 07 червня 2016 року по 06 червня 2017 року (дванадцять календарних місяців) – 35 838 грн. 39 коп.

За таких обставин, судове рішення в частині стягнення зі ОСОБА_2 суми заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 90 766,06 грн., судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн. підлягає зміни з ухвалення нового рішення про стягнення зі ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості у розмірі 35 838, 39 грн.

В іншій частині апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими та такими, що відповідають вимогам матеріального та процесуального закону та встановленим у справі обставинами і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 їх не спростовують.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що в акті про порушення ПКЕЕН та в схемі електропостачання не вказано місце підключення до електричної мережі енергопостачальника, що з урахуванням ч. 6 п. 3.1. Методики унеможливлює застосування її положень для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, оскільки точка підключення, як в акті так і в схемі, зазначена (№3) ( а.с.4-5)

Відповідно до ст. 382 ЦПК України апеляційний суд в постанові вирішує питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Згідно платіжного доручення ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» сплачено судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 1 600 грн.( а.с. 1), ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 400 гривень (а.с. 196). Вартість оскаржуваного предмету спору -90 766,06 грн.

З урахуванням задоволених позовних вимог у розмірі 35 838 грн. 39 коп., зі ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 631,75 грн. У свою чергу, з ОСОБА_3 товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору 947,62 грн, за частину задоволених вимог за наслідками перегляду судового рішення апеляційним судом.

Отже, враховуючи приписи ч.10 статті 141 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_3 товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», на якого покладено більшу суму судових витрат, на користь відповідача ОСОБА_2 різницю у сумі 315,87 грн. (947,62-631,75).

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 червня 2018 року змінити.

Стягнути зі ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (84302, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Островського, буд. 8, ЄДРПОУ 00131268) суму заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку, електричну енергію в розмірі 35 838 (тридцять п’ять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (84302, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Островського, буд. 8, ЄДРПОУ 00131268) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 315 (триста п'ятнадцять) гривень 87 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 10 вересня 2018 року.

Головуючий О.М. Пономарьова

Судді С.А. Зайцева

ОСОБА_10