Рішення № 76364944, 22.08.2018, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/363/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2018 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Марченко Л.В.,

за участю секретаря Мельніченко Т.Б.,

представника позивача-адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації- Гончарука Р.О.,

представника відповідача ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребищі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 від імені та на підставі довіреності від 19.11.2017 року діє адвокат ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_6 про скасування та визнання незаконним розпорядження, та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

Встановив:

14 березня 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_6 про скасування та визнання незаконним розпорядження, та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 22 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 від імені та на підставі довіреності від 19 листопада 2017 року діє адвокат ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_6 про скасування та визнання незаконним розпорядження, та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку справу було провадження відкрито та призначено до підготовчого засідання на 06.04.2018р.

27 липня 2018 року ухвалою Погребищенського районного суду у справі за позовом ОСОБА_5 від імені та на підставі довіреності від 19 листопада 2017 року діє адвокат ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_6 про скасування та визнання незаконним розпорядження, та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку закрито підготовче та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 серпня 2018 року.

Свій позов ОСОБА_5 обгрунтовувала тим, у грудні 2017 року їй стало відомо, що ОСОБА_7 помер.Вона, є дружиною померлого ОСОБА_7, являється спадкоємцем першої черги у відповідності до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_7, якому належало наступне майно:

-земельна частка (пай) розміром 3.78 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Л.Українки в с. Спиченці, ГІогребищенського району. Вінницької області, що належала спадкодавцю ОСОБА_7 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ВН №»042854. виданого ОСОБА_2 райдержадміністрацією 01 жовтня 1996 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_2 нотаріальною конторою 13 листопада 2004 року;

-земельна ділянка площею 3.1052 га, що розташована на території Спиченецької сільської ради, Погребищенського району, Вінницької області і яка нележала по праву власності спадкодавцю ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ВН «154963, виданого ОСОБА_2 РДА 20 травня 2004 року;

-земельна ділянка площею 4.9013 га, яка належала покійній ОСОБА_8 і перейшла по спадщині ОСОБА_7;

-земельна ділянка площею 4.2344 га, яка належала покійній ОСОБА_9 і перейшла по спадщині ОСОБА_7

Заповіту покійний чоловік позивачки не складав.

Після його смерті відкрилася спадщина, що розташована за адресою с. Спиченці, вул. Широкий берег, 27, Погребищенського району, Вінницької області.

ОСОБА_5 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємниця першої черги за законом, де її стало відомо, про відсутність вказаного спадкового майна, по причині оформлення його третіми особами по оспорюваному розпорядженню ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області.

ОСОБА_2 Державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 61696937 після смерті ОСОБА_7.

16.01.2018 року ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у зв’язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0.54 га, що розташована за адресою: с. Спиченці, вул. Широкий берег, 27 Погребищенського району, Вінницької області, на інше майно, втому числі дану земельну ділянку (земельні ділянки) та видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, по причині заволодіння даним майном ОСОБА_6 і оформлення його на своє ім’я.

Лише 02 лютого 2018 року за №01-21/304 вона отримала оспорюване розпорядження, з якого вона дізналася, що відповідачка ОСОБА_6 незаконно заволоділа спадковим майном, яке по праву належить їй.

Розпорядженням ОСОБА_10 районної державної адміністрації від 20 серпня 2007 року № 458 «Про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку на території Спичинецької сільської ради», яке видано у відповідності до ст.ст. 125,126 та п.12 Перехідних положень ЗУ України, ст. 13 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», а також, згідно рішення Погребищенського районного суду від 11 липня 2007 року ОСОБА_6 передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Спичинецької сільської ради та видано державний акт на право власності на земельну ділянку за № 197, площею 4.9013 га, сертифікат ВН №042854.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 398205, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 4.9013 га. на території Спичинецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за № 010786400087 від 28.12.2007р.

Спірне розпорядження ОСОБА_2 райдержадміністрації на вимогах закону не ґрунтується, за відсутністю прав у ОСОБА_6 на спадкування спадкового майна після смерті спадкодавця ОСОБА_7, тим більше ОСОБА_8, якій належала дана земельна ділянка площею 4.9013 га.

Оспорюване розпорядження ОСОБА_2 РДА винесено на підставі рішення Погребищенського районного суду від 11 липня 2007 року, яке жодного відношення до земельної ділянки площею 4.9013 га. яка належала ОСОБА_8 і перейшла по спадщині до покійного ОСОБА_7 не має, застосовано до даної земельної ділянки неправомірно.

Судячи із рішення Погребищенського районного суду, то воно стосується безпосередньо спадкування після смерті ОСОБА_7 на його земельну частку (пай) розміром 3.78 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Л.Українки, с. Спиченці, Погребищенського району, що належала спадкодавцю ОСОБА_7 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 042854, виданого ОСОБА_2 РДА 01 жовтня 1996 року, та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_2 нотаріальною конторою 13 листопада 2004 року. ОСОБА_6 є спадкоємцем п’ятої черги спадкоємців, тобто двоюрідна сестра спадкодавця.

Зважаючи на той факт, що спадщина після смерті покійного ОСОБА_7 22 вересня 2006 року за заявами третіх осіб не відкривалася, в тому числі за заявою ОСОБА_6, тому відсутні будь-які документи з ОСОБА_2 державної нотаріальної контори. Вказана земельна ділянка належала покійній ОСОБА_11 площею 4.9013 га.

По рішенню Погребищенського районного суду від 11 липня 2007 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 серія ЯД № 398206 площею 3.1052 га на території Спичинецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за № 010786400088 від 28 грудня 2007 року.

Слід зазначити, що ОСОБА_7 не мав дітей та інших спадкоємців за законом, тому ОСОБА_6 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_7

Вказані земельні ділянки входили до складу спадщини ОСОБА_7 та вибули з її володіння незаконно, тому позивач і ставить вимогу про скасування розпорядження РДА від 20.08.2007 року, оскільки даним рішенням відповідача відповідача порушене її право на оформлення спадкового майна за законом.

За таких обставин, можливо прийти до висновку, що розпорядження ОСОБА_2 районно державної адміністрації від 20 серпня 2007 року № 458 прийнято всупереч вимог земельного цивільного законодавства, що порушує права спадкоємця ОСОБА_5, а тому має бути визнане незаконним та скасоване. В свою чергу порушене право має бути захищене державою.

Більш того, постановою апеляційного суду Вінницької області від 13.03.2018 року скасовано рішення Погребищенського районного суду від 11 липня 2007 року, яке слугувало підставою для винесення оспорюваного розпорядження та відмовлено відповідачу у задоволені її позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив Розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 20 серпня 2007 року № 458 «Про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку на території Спичинецької сільської ради», яким передано ОСОБА_6 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області та видано державний акт на право власності на земельну ділянку, згідно додатку - визнати незаконним та скасувати.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації- Гончарук Р.О. в судовому засіданні просила ухвалити рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову в повному обсязі, по підставам, викладеним у відзиві від 02 квітня 2018 року.

З’ясувавши позицію представника позивача, ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_1, заслухавши доводи представників відповідачів, повно та всебічно з’ясувавши усі обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як роз'яснено у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №2 від 19 березня 2010 року) виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України, глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України, статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України, судам (підсудні) справи за заявами, зокрема:

- з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

У постанові Верховного Суду України від 22.05.2013 (справа №6-33цс13) міститься висновок про те, що судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов’язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

В судовому засіданні беззаперечно доведено, що на підставі Розпорядження ОСОБА_10 районної державної адміністрації від 20 серпня 2007 року № 458 «Про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку на території Спичинецької сільської ради» на ім’я ОСОБА_6 було передано земельну ділянку та був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 4.9013 га, яка розташована на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, серії ЯД № 398205. та рішення Погребищенського районного суду від 11 липня 2007 року, яким ОСОБА_6 передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Спичинецької сільської ради та 28 грудня 2007 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 3.1052 га, серія ЯД № 398206, після смерті спадкодавця ОСОБА_7. (а.с. 6, 11, 12,29)

Відповідно до постанови Апеляційного суду Вінницької області від 13 березня 2018 року рішення Погребищенського районного суду від 11 липня 2007 року за позовом ОСОБА_6 до Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні вищезазначеного позову відмовлено. (а.с. 30-32)

Оскільки судом встановлено, що жодної законної підстави на видачу ОСОБА_6 ОСОБА_10 районною державною адміністрацією державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 4.9013 га, яка розташована на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, серії ЯД № 398205 не було, тому з метою захисту прав позивача – ОСОБА_5, необхідно позов задовольнити в повному обсязі.

Посилання представника відповідача, на те, що позивачка пропустила строк на звернення до суду є безпідставним, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачка дізналася про своє порушене право лише коли вона отримала на своє звернення № 4 від 28.01.2018р., Розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації, згідно яких були видані державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_6 за вих. № 01-21/304 від 02.02.2018р., і даний факт не спростований в суді. (а.с. 14)

Керуючись ст. 152, 153 Земельного кодексу України, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", ст. ст. 81, 258, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 20 серпня 2007 року № 458 «Про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку на території Спичинецької сільської ради», яким передано ОСОБА_6, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області та видано державний акт на право власності на земельну ділянку, згідно додатку - визнати незаконним та скасувати.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 398205 , виданий на ім’я ОСОБА_6 на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 20 серпня 2007 року за № 458 на земельну ділянку площею 4.9013 га. на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим № 0523486400:03:002:0112 від 28 грудня 2007 року -визнати недійсним.

Повний текст рішення буде виготовлено 30.08.2018р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня отримання сторонами копії повного тексту рішення.

Суддя