Ухвала суду № 76363430, 26.07.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/271/17

провадження № 1-кп/753/360/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі колегії:

головуючого судді Щасної Т.В.

судді Леонтюк Л.Л. ,

з участю присяжних Сіваш В.П. , Широкова С.Р., Заєць Є.Я.

за участю секретаря Руденко В.В.

прокурора Олійника Д.О.,Кордунян В.В., Синюк І.А.,

захисників Чевгуз М.В., Біловчук Д.І., Перетятько О.В.,

Ігнатенко Л.В.,

представника служби у справах дітей Соловйової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п. 6, 12, 13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 304, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 345КК України,-

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6, 12,13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 345КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6, 12, 13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345 КК України,

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6,12,13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Судом відповідно до ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під вартою.

Прокурор Кордунян В.В., Олійник Д.О., Синюк І.А. просили продовжити обвинуваченим запобіжний захід, вказавши, що вони обвинувачуються у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, перебуваючи на волі, вони можуть уникати судового слідства.

Захисник Ігнатенко Л.В. заперечувала проти продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказавши, що у нього погіршився стан здоров'я, він має виключно позитивні характеристики, має постійне місце проживання, тому вважає за можливе змінити запобіжний захід на інший більш м'який.

Обвинувачений ОСОБА_11 заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший, посилаючи на те, що у нього погіршився стан здоров'я, а належного медичного обстеження йому не забезпечено. Одночасно, ОСОБА_11 вказав, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, в інкримінований йому період був неповнолітнім, має міцні соціальні зв'язки, навчається, має пропозиції роботи, має постійне місце проживання та його мати потребує допомоги. Прокурором не наведеного жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, вказані лише припущення.

Захисник Перетятько О.В. заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжного заходу на більш м'який або передати на поруки ПО «Синдикат». В своєму клопотанні захисник посилається на те, що жодних доказів про те, що ОСОБА_12 буде намагатися незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів або інших обвинувачених не надано. За час його перебування під вартою, жодна з вищевказаних осіб не заявила про погрози з боку ОСОБА_12, або про його намагання у будь-який інший спосіб перешкоджати встановленню істини у справі. Також, ПО «Синдикат» готові взяти на поруки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, залучити їх до суспільно-корисної правозахисної діяльності, та доставляти в суд за кожною вимогою.

Обвинувачений ОСОБА_12. підтримав захисника.

Захисники Чевгуз М.В., Біловчук О.В. та обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтримали клопотання.

Представник служби у справа дітей поклалася у розгляд даних клопотань на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6, 12,13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 345 КК України, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6, 12, 13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, тяжкими та особливо тяжкими. У даному кримінальному провадженні не допитано потерпілих та свідків, що не виключає незаконного впливу на них зі сторони обвинувачених, не досліджені речі та документи, що дає можливість перешкоджати обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

На думку суду, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що інкриміновані обвинуваченим злочини вчинені у формі складної співучасті, у випадку доведеності винуватості їм загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі, дані про їх осіб, зокрема їх віку та стану здоров'я, розміру майнової шкоди, а головне - посягання на суспільні відносини, що охороняють життя та здоров'я особи, які відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.

Крім цього, суд враховує вагомість доказів про вчинення обвинуваченими інкримінованих їм злочинів, в тому числі й тих на які посилається сторона обвинувачення.

Суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисників Ігнатенко Л.В. та Перетятько О.В. стосовно виключно позитивних обставин, які характеризують ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як осіб, однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Відтак, суд, керуючись ст.ст. 179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжні заходи у виді тримання під вартою, продовживши його строк.

З урахування того, що ОСОБА_11, обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів вчинених, які як слідує з обвинувачення спричинили загибель людей, суд, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розміру застави, вважаючи, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний останнім здатний забезпечити їх належну процесуальну поведінку. В зв'язку із наведеним клопотання захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2011, справа "Харченко проти України",

Керуючись ст.ст. 331 КПК України,

У Х В А Л И В :

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого за ч.2 ст. 185, ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6, 12,13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 345КК України в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на два місяці, тобто до 23.09.2018 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого за ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6, 12, 13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345 КК України в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на два місяці, тобто до 23.09.2018 року включно.

У задоволенні клопотання захисника Перетятько О.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_12 на поруки ПО "Синдикат", або на більш м?який запобіжний захід - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Ігнатенко Л.В. та обвинуваченого ОСОБА_11 щодо зміни запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: