Постанова № 7635902, 19.01.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 січня 2010 р. № Б-19/156-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі) суддів :Білошкап О. В, Заріцька А. О. розглянувши матеріали касаційного поданняПрокуратури Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2009 року у справі№ Б-19/156-08 За заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Анісо" проБанкрутство За участю представників учасників судового провадження: від ліквідатораНе з'явився від скаржникаНе з'явився В С Т А Н О В И В : 15.10.2008 року господарським судом Харківської області порушено провадження у справі №Б-19/156-08 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Анісо" (Далі –ТОВ "Анісо"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на весь час провадження у справі про банкрутство з усіма наслідками передбаченим законом. Постановою господарського суду Харківської області від 28.10.2008 року в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визнано ТОВ "Анісо" код 30439893 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство ТОВ "Анісо" та призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної процедури Маймескул В. О. В порядку ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором ТОВ "Анісо" було подано звіт по ліквідації підприємства банкрута та ліквідаційний баланс банкрута. Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2009 року затверджено вищезазначений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Анісо" та припинено провадження у справі №Б-19/156-08.           Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, Прокуратура Харківської області звернулася з касаційним поданням, в якому просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2009 року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, аргументуючи порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2009 року прийнято касаційне подання Прокуратури Харківської області на ухвалу від 12.03.2009 року до провадження та призначено скаргу до розгляду. Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного. Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог , доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11). Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до поданого ліквідатором боржника звіту у боржника - ТОВ "Анісо" відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредитора та наявні всі підстави ліквідувати банкрута. Однак вищезазначений висновок суду першої інстанції являється передчасним.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство ТОВ "Анісо" було порушене господарським судом Харківської області на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Згідно з ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи в заяві Голови ліквідаційної комісії ТОВ "Анісо" про порушення справи про банкрутство відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було. Звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення провадження за спрощеною процедурою, яку регулює ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливе лише після закінчення строку, який передбачений ч.4 ст.105 ЦК України.

Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

В матеріалах справи відсутні належні докази щодо заборгованості боржника перед кредитором та докази, що підтверджують неспроможність боржника погасити заборгованість.

Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що справа про банкрутство ТОВ "Анісо" порушена безпідставно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів повідомлення кредиторів комісією з припинення юридичної особи і дотримання строків, які передбачені ч.4, ст.105 ЦК України та всебічного встановлення, відповідно до вимог норм ЦК України та Господарського Кодексу України того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим у господарського суду були відсутні правові підстави для визнання постановою від 28.10.2008 року боржника банкрутом на підставі ст. 51 Закону та закінчення ухвалою від 12.03.2009 року спрощеної процедури банкрутства боржника, яка порушена безпідставно, припинення провадження та ліквідації юридичної особи - ТОВ "Анісо".

За таких обставин, ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2008 року по справі № Б-19/156-08 не можна визнати такою, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону.

В контексті викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає за необхідне, ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2009 року у справі №Б-19/156-08 скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області .

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117- 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційне подання Прокуратори Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2009 року у справі №Б-19/156-08 задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2009 року у справі №Б-19/156-08 скасувати.

3.          Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області на стадію прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

Головуючий          О. Є. Короткевич

Судді          О. В. Білошкап

А. О. Заріцька