Постанова № 7635467, 12.01.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 січня 2010 р. № 28/149-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О.В. –головуючого,

Полянського А.Г.,

Коробенка Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року

у справі№ 28/149-09 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"

доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ештрансі"

простягнення 1 127 741,50 грн.,

за участю представників:

позивачаКасьянов О.О. –дов. від 24.12.2009 року,

Колосовський Ю.О. –дов. від 24.12.2009 року,

відповідача -1Селяков О.В. –дов. від 01.01.2010 року,

відповідача-2не з’явились, ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Й. Осетинського від 11.01.2010 року у зв’язку з відпусткою судді Фролової Г.М., для перегляду в касаційному порядку справи № 28/149-09 призначеної до розгляду на 12.01.2010 року, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий – Муравйов О.В., судді: Полянський А.Г., Коробенко Г.П.

У лютому 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача суму недостачі у розмірі 1127741,50 грн.

02.06.2009 року позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог в якій просив стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" суму недостачі у розмірі 267620,58 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ештрансі" на користь Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" суму недостачі у розмірі суму недостачі у розмірі 860120,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності з Правилами перевезення вантажів у відкритих вагонах, затверджених наказом Мінтрансу України № 542 Державне підприємство "Придніпровська залізниця" має нести відповідальність за подачу несправних вагонів нарівні з вантажовідправником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ештрансі", який не визначив придатність таких вагонів до перечення вантажу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2009 року (суддя Манько Г.В.) у справі № 28/149-09 господарського суду Дніпропетровської області в задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що завантаження вантажу здійснювалось уставом Іллічівського морського порту. Відповідачі 1, 2 не здійснювали довантаження вантажу, і його оформлення, а відтак дійшов висновку, що відсутні правові підстави покладення майнової відповідальності на обох відповідачів. Крім того, судом першої інстанції було відзначено, що між сторонами відсутні будь-які договірні відносини.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року (судді: Виноградник О.М. –головуючий, Джихур О.В., Герасименко І.М.) рішення по справі № 28/149-09 Господарського суду Дніпропетровської області скасовано.

Позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" 267620,58 грн. боргу, 2676,20 грн. держмита, 28,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1338 грн. витрат по держмиту, сплачених за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ештрансі" на користь Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" 860120,95 грн. боргу, 8601,20 грн. витрат по держмиту, 89,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4300,06 грн. витрат держмита, сплачених за подання апеляційної скарги.

Постанова суду, з посиланням на норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Статут залізниць України, Правила перевезення вантажів у відкритих вагонах, мотивована, зокрема тим, що Державне підприємство "Придніпровська залізниця" має нести відповідальність за подачу несправних вагонів нарівні з вантажовідправником - ТОВ "Ештрансі", який не визначив придатність таких вагонів до перечення вантажу.

Не погоджуючиcь з постановою, ДП "Придніпровська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року по справі № 28/149-09, в якій просить постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за рахунок ДП "Придніпровська залізниця", мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить постанову залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судом, 27.12.2006 року між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір № ПР/ДН-2-0738/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуг.

Відповідно до пункту 8.6 розділу 8 договору в ході виконання умов даного договору сторони керуються Статутом залізниць України та чинним законодавством.

Судом встановлено, що з 26.08.2008 року по 12.09.2008 року відповідачем, згідно залізничних накладних №№ 41969031, 41969879, 41969598, 41969880, 42056598, 42056743, 42056599, 41968832, 41968833, 42057962, 42058267, 42058266, 42058269, 42057933, 42057934 у полувагонах №№ 65883100, 67678524, 63509426, 6643995894, 66239807, 53544557, 56674062, 63347009, 63281794, 67913210, 65236549, 66730961, 66242728, 63303523, 65330979 на адресу позивача було здійснено перевезення руди марганцевої дрібної фракції.

При видачі з перевіркою вантажу на станції Чортомлик ДП "Придніпровської залізниці" було виявлено недостачу марганцевої руди загальною кількістю 149250 кг, про що свідчать комерційні акти №№ 017384/11, 017385/12, 017387/13, 017388/14, 017389/15, 017392/16, 017391/17, 017400/18, 017397/19 від 08.09.2008 року, №№017401/20, 017402/21, 017403/22, 017404/23, 017405/24, 017406/25 від 15.09.2008 року.

Крім того, факт недостачі марганцевої руди підтверджується також висновками експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №№ Н-3998, Н-4049 від 09.09.2008 року та № Н-4173 від 15.09.2008 року.

Продукція, яка була відвантажена у вищевказаних полувагонах, відправлялась, згідно залізничних накладних –ТОВ "Ештрансі" та постачалась позивачеві на підставі контракту купівлі –продажу № 280708 GОК від 28.07.2008р.

Пунктами 2.1, 2.2 р.2 цього контракту передбачено, що ціна на поставлену продукцію встановлюється в доларах США, загальна сума контракту становить 14 870 240 доларів США.

Пунктами 7.2, 7.4 р.7 цього ж контракту сторони визначили, що поставка здійснюється в люкових полувагонах або/та глухо донних полувагонах; розрахунок вартості партії товару, який поставляється на умовах DDU – станція Чортомлик Придніпровської залізниці (Україна) за формулою: Р х V, де Р –ціна товару за метричну тону, вказану у специфікації та попередній формі інвойсу, V –вага товару, вказана в залізничній накладній виписаній в порту перевантаження товару (Мт).

При цьому, судом встановлено, що повна вартість товару за вищевказаним контрактом в сумі 14 500 000 доларів США сплачена контрагенту за контрактом № 280708 GOK від 28.07.2008 року, про що свідчить виписка установи банку від 31.07.2008 року, комерційний інвойс.

Судом також відзначено, що з вказаних вище залізничних накладних вбачається, що "вантажовідправником" вантажу є ТОВ "Ештрансі", яке і здійснювало навантаження своїми засобами.

В накладних, а саме, в розділі 4 "Заяви та відмітки відправлення" зазначено, що вантаж прибув на теплоході "AEOLOS", рейс 22.07.2008 року, по контракту № 280708 GОК від 28.07.2008 року, країна надходження –Південно-Африканська Республіка, власник вантажу –"продавець" по контракту № 280708 GOK –"EMPIRE CHEMICAL LLC."

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з висновком господарського суду стосовного того, що відповідач –2 не був вантажовідправником при перевезені вантажу по вищевказаним відправкам залізницею.

Акти експертиз від 09.09.2008р., 15.09.2008р. №№ Н-3998, Н-4049, Н-4173 складені за участю представників приймальника-здавача станції Чортомлик, Криворізької митниці, які підписані ними без будь-яких зауважень, також свідчать про те, що вантажовідправником є ТОВ "Ештрансі", докази протилежного відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами в ході розгляду справи судам обох інстанцій згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, актами від 06.09.2008р., 12.09.2008р. №№ 7, 8, 10, 11 про технічний стан вагонів встановлено, що полувагони №№ 63347009, 63281794, 65330979, 63303523 мали старі несправності, які виникли в процесі їх експлуатації, в результаті чого можлива втрата вантажу, і, вантажовідправник міг бачити ці недоліки, але не вжив заходів щодо запобігання втрати вантажу. Зазначені акти складено за участю начальника вагонного депо та начальника станції Чортомлик Придніпровської залізниці.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України (далі ГК) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Частиною 2 статті 306 вказаного вище кодексу передбачено, що суб’єктами перевезення вантажів є перевізник (перший відповідач), вантажовідправник (зокрема, другий відповідач) та вантажоодержувач (яким є по суті справи позивач).

Частинами 2, 3 статті 308 ГК України регламентовано, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає, зокрема, у випадку втрати або нестачі вантажу –в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Статтею 909 Цивільного кодексу України (далі ЦК) також регламентовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 3 статті 917 ЦК України встановлено, що перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Згідно зі статтею 924 вказаного вище кодексу перевізник відповідає за збереження, зокрема, вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача вантажу сталася внаслідок обставин, якими перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Цей же обов’язок перевізника встановлено і статтею 114 Статуту залізниць України.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов’язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття вагони та контейнери.

Згідно із актами про технічний стан, полувагонів, складеними залізницею при завантаженні, встановлено, що полувагони мали явні, видимі несправності, які неможливо віднести до недоліків прихованого характеру. Отже, вантажовідправник мав право відмовитись від використання несправних за своїм технічним станом полувагонів, тобто не реалізував своє право передбачене абз.2 статті 917 ЦК України, а відповідач–1 не реалізував своє право передбачене частиною 3 даної статті, щодо відмови від прийняття вантажу.

Судом встановлено, що згідно з комерційними актами №№ 017397/19, 017400/18, 017405/24, 017406/25 залізницею до завантаження були подані несправні вагони № 63281794, 63347009, 63303523, 65330979.

Відповідно до пункту 5 Правил перевезення вантажів у відкритих вагонах, затверджених Наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001 року, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов’язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов’язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що ДП "Придніпровська залізниця" має нести відповідальність за подачу цих несправних полувагонів нарівні з вантажовідправником, який не визначив придатність таких вагонів до перевезення вантажу. Крім того, ТОВ "Ештрансі", як відправник вантажу, та особа, чиїми засобами здійснювалося навантаження вантажу на станції відправки повинно було вжити заходів щодо визначення придатності вагонів в комерційному відношенні для перевезення марганцевої руди відповідної фракційності та при необхідності підготувати вагони для перевезення.

Оскільки з комерційних актів вбачається, що вагони під завантаження підготовлені не були, то з дій вантажовідправника вбачається порушення Правил перевезення вантажів, що могло призвести до втрати вантажу, який належав Позивачеві.

Таким чином, недостача вантажу в полувагонах №№ 63281794, 63347009, 63303523, 65330979 сталась як з вини відповідача-1 так і з вини відповідача-2, як вантажовідправника.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, щодо дольового розподілу відповідальності за недостачу в вищевказаних 4 полувагонах.

Отже, стягненню підлягає 267 620 грн. 58 коп. вартості недостачі з відповідача-1, згідно з розрахунком позовних вимог (а.с.37-38; т.2).

До того ж, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що вимога про стягнення 860 120,95 грн. вартості недостачі по іншим, вищевказаним залізничним накладним, підлягає задоволенню за рахунок другого відповідача –вантажовідправника за договором перевезення.

За таких обставин, твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників позивача та відповідача-1 оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року у справі № 28/149-09 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий О. Муравйов

Судді А. Полянський

Г. Коробенко