Ухвала суду № 76357852, 31.08.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

31.08.2018 року м. Кропивницький

Справа № 404/6880/17

Провадження № 22-ц/781/1279/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Карпенка О.Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Діманової Н.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда (суддя Варакіна Н.Б.) від 24 травня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький у якому просив визнати недійсним державний акт на право користування земельною ділянкою серія НОМЕР_1, виданий виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради народних депутатів в 1988 році Кіровоградській квартирно-експлуатаційній частині району щодо користування земельною ділянкою розміром 30,51 га в м. Кіровограді.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильність застосування норм матеріального і процесуального права. Суд невірно витлумачив та застосував положення ЗК УРСР (1970). Суд не врахував, що відповідач не має жодних правових підстав володіти земельною ділянкою так, як оригінал державного акта у нього відсутній. Суд не розібрався в питанні належності у особи, яка підписала державний акт повноважень на вчинення таких дій. Висновок суд щодо неналежності обраного позивачем способу захисту права є хибним.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу в якому стверджує про неспроможність доводів позивача бути підставою для задоволення його вимог. Оспорюваний позивачем державний акт на право користування земельною ділянкою затверджено рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської Ради народних депутатів від 14 грудня 1988 року № 720, яке недійсним судом не визнавалося, а тому виданий на його підставі державний акт є дійсним. Твердження позивача про відсутність у КЕВ м. Кропивницький права користування земельною ділянкою ніколи не було предметом спору, який розглядався у суді, відсутні судові рішення з цього питання. Посилання позивача на норми законодавства, як регулюють правовідносини, що виникають з угод в даному спорі є недоречними. Крім того аргументи позивача суперечать його вимогам так, як позивач стверджує про відсутність державного акту, але при цьому просить визнати його недійсним.

В суді апеляційної інстанції заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південого регіону України капітана юстиції Калашнікова Є. подав клопотання про вступ прокурора у справу мотивуючи його тим, що предметом спору є визнання недійсним державного акту на право користування землею, яка належить КЕВ м. Кропивницького та задля недопущення можливих порушень інтересів держави.

За приписами частин 3 і 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частин 3 і 4 статті 56 ЦПК Україниу взаємозв'язку з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі у цивільних судах (в тому числі апеляційне оскарження судових рішень) стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не обґрунтував в чому полягає загроза інтересів держави у справі, в якій їх захист здійснює КЕВ м. Кропивницького. Прокурор не посилався на нездійснення або здійснення неналежним чином відповідачем захисту інтересів держави.

У зв'язку з необґрунтованістю клопотання прокурора воно задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 56 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південого регіону України капітана юстиції Калашнікова Є. про вступ прокурора у справу за позовом ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький, треті особи: Міністерство оборони України, виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького, залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 31 серпня 2018 року.

Головуючий О.Л. Карпенко

Судді: А.М. Головань

С.І. Мурашко