Ухвала суду № 76357008, 05.09.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11847/17

провадження №2/369/49/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області в ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3, Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Білоцерківський ДБК» про визнання недійсним наказу, визнання недійсним рішення, витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 заступник прокурора Київської області звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якому прокурор просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки площею 1,96 за з кадастровим номером 3222457400:04:002:5014 по вул. Приміська, 3 в с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5015 по вул. Приміська, 4 в с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5016 по вул. Приміська, 2 в с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область, земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5017 по вул. Приміська, 1 в с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5018 по вул. Приміська, 5 в с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3; вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони власнику чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222457400:04:002:5014, 3222457400:04:002:5015, 3222457400:04:002:5016, 3222457400:04:002:5017, 3222457400:04:002:5018, які мають будівельну адресу: вул. Миру, 2, 2-а, 2-Б, 2-В, 4, 6 в с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається зі змісту заяви першого заступника прокурора Київської області про забезпечення позову, вказана заява не відповідає вимогам п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, зокрема у ній не зазначено: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно вимог ч. ч. 1-5 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вищенаведених норм чинного Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Концепцією нової редакції ЦПК України є конкретна пропозиція позивача виражена у клопотанні. При цьому реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключеннями, передбаченими частиною 3 статті 154 ЦПК України, в якій наведено випадки, коли суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення.

Вид зустрічного забезпечення має бути зазначений заявником.

Наявність або відсутність же підстав для застосування ст. 154 ЦПК України визначається виключно судом на підставі наданих йому пропозицій та доказів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У відповідності до вимог ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику ОСОБА_2 заступнику прокурора Київської області.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук