Ухвала суду № 76356687, 10.09.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2908/18

Провадження №2/369/1920/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Ковриженко М.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАКОММЕРСГРУП» про визнання попереднього договору недійсним та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «АЛЬФАКОММЕРСГРУП», які знаходяться на рахунку № 26000101015857 в ПАТ «КІБ», МФО 322540 в межах заявленої ціни позову в розмірі 43 000 грн..

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник заяву підтримали та просили її задовольнити.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити педмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову.

У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інший спосіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «АЛЬФАКОММЕРСГРУП» про визнання попереднього договору недійсним та стягнення коштів, в якому він просив визнати попередній договір № 0050 від 18.01.2018 року, укладеного з ТОВ «АЛЬФАКОММЕРСГРУП» недійсним та стягнення з ТОВ «АЛЬФАКОММЕРСГРУП» на його користь ОСОБА_1 в розмірі 43 000 грн..

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 зазначив, що відповідачем ТОВ «АЛЬФАКОММЕРСГРУП» не вчинено жодних дій щодо виконання попереднього договору № 0050 від 18 січня 2018 року. Відносно ТОВ «АЛЬФАКОММЕРСГРУП» в судах України, зокрема, Красноармійський міськрайонний суд Донецької області (справа № 235/1164/18), Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області (справа № 473/512/18) та інші, розглянуті цивільні справи щодо не виконання своїх зобов’язань перед споживачами та задоволено позовні вимоги, а тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. В разі невжиття заходів забезпечення позову заявник не зможе захистити свої порушені права та отримати реальне задоволення своїх вимог у повному обсязі, в частині повернення сплачених коштів, сума яких для нього є значною.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Посилання представника позивача на те, що іншими судами ухвалені рішення відносно ТОВ «АЛЬФАКОММЕРСГРУП» щодо не виконання своїх зобов’язань перед споживачами та задоволення позовних вимог позивач не обґрунтовує необхідності забезпечення позову.

Позивачем не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149, 151 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАКОММЕРСГРУП» про визнання попереднього договору недійсним та стягнення коштів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук