Вирок № 76355463, 11.09.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3173/17

Провадження № 1-кп/344/283/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурорів Чижовського С.Б., Буджака І.Я.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника Олейняша М.І.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні п'ятьох малолітніх дітей, РНОКПП НОМЕР_1, раніше неодноразово судимого:

- 16.03.2014 Ужгородським міським судом Закарпатської області за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

- 24.10.2005 Ужгородським міським судом Закарпатської області за ч.2 ст.289, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.194, ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років,

- 12.05.2017 вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до трьох років і двох місяців позбавлення волі;

- 04.07.2017 Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,

- 08.08.2017 Сколівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.185, ч. 4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у житло.

Злочин вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_3, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, повторно вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.

Так, 27.06.2015 близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_3, знаходячись у під'їзді будинку АДРЕСА_2. В цей час у нього виник умисел на таємне заволодіння чужим майном.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно та з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 через незачинені двері вказаної квартири проник до приміщення коридору, звідки із тумбочки таємно викрав жіночу сумку марки « GENUINE LЕАТНЕR», чорного кольору, вартістю згідно висновку експерта № 4.3-63/17 від 24.02.2017 612 грн. 30 коп., в якій знаходились наступні речі: грошові кошти в розмірі 2100 грн.; парфуми «СhаnеІ chance eau Fraiche», ємкістю 100 ml, вартістю згідно висновку експерта № 4.3-63/17 від 24.02.2017 2927 грн. 66 коп.; розкладний гребінець із дзеркалом, круглої форми, синього кольору, що матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_1 не становить.

Заволодівши вказаними речами, ОСОБА_3 місце вчинення злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 5639 грн. 96 коп.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що приїхав разом із дружиною в м. Івано-Франківськ, винайняли квартиру, але оплачували за неї дуже дорого. 27.06.2015 року близько 17 год, шукаючи дешевшу квартиру для оренди, зайшов у під'їзд будинку по АДРЕСА_2. Побачивши незачинені двері квартири №21, вирішив цим скористатися і вчинити крадіжку. Зайшов у квартиру, з коридору квартири взяв жіночу сумку. З квартири втік. У сумці знаходилися гроші 2100 грн, парфуми і гребінець з дзеркалом. Гроші забрав, а сумку з іншими речами викинув неподалік за гаражами. Приблизно через дві години його затримали працівники поліції. У вчиненому щиро розкаявся. Матеріальна шкода відшкодована потерпілій в повному обсязі, просив його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_1 з'явилася у судове засідання 26.04.2018, а у подальшому у судові засідання не з'являлася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду кримінального провадження. Подала суду письмову заяву про здійснення судового розгляду кримінального провадження за її відсутності, вказала, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просила суд суворо не карати обвинуваченого.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у житло.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на час вчинення злочину судимий востаннє 24.10.2005 Ужгородським міським судом Закарпатської області за ч.2 ст.289, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.194, ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, покарання відбуто, на час розгляду справи - востаннє 08.08.2017 Сколівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.185, ч. 4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців; одружений, має на утриманні п'ятьох малолітніх дітей, що народилися в 2007-2017 роках: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, не працює, на обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків як обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, а також позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, та визначити на підставі ч.4 ст.70 КК України остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, позицію потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого, позицію обвинуваченого, що просив суворо його не карати, позицію захисника, що просив врахувати те, що обвинувачений має на утриманні 5 малолітніх дітей, щире каяття, відшкодування збитків потерпілій ОСОБА_1 та призначити обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Відповідно до листа Івано-Франківської місцевої прокуратури від 03.08.2018 за №117-2660-15 ОСОБА_3 на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців, призначеного вироком Сколівського районного суду Львівської області від 08.08.2017 (справа №53/418/17, провадження №1-кп/453/104/17 , а.с. 109).

Отже, ОСОБА_3 вчинив інкримінований злочин до постановлення попереднього вироку Сколівського районного суду Львівської області від 08.08.2017, за яким його засуджено за злочин, передбачений ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців, що набрав законної сили 15.09.2017, а тому покарання йому слід призначити з застосуванням ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим призначеним за попереднім вироком покаранням. У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, слід зарахувати покарання, відбуте ним частково за попереднім вироком Сколівського районного суду Львівської області.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення надано суду протокол затримання від 27.06.2015 щодо ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України, ухвалу слідчого судді Івано-Франівського міського суду від 29.06.2015 про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, а також лист УВП №12 про звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі 24360 грн.

Відповідно до правового висновку щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018, якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII.

Як вбачається з матеріалів справи, після звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим останнього притягнуто до кримінальної відповідальності та вироки за якими набрали законної сили. За таких обставин відповідно до ч.ч. 8, 9 ст.182 КПК України заставу у розмірі 24360 грн, внесену як запобіжний захід за ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні - звернути в дохід держави.

На даний час обвинувачений утримується під вартою згідно вироку Сколівського районного суду Львівської області від 08.08.2017.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого призначеного покарання більш суворим за попереднім вироком Сколівського районного суду Львівської області від 08.08.2017 визначити ОСОБА_3 остаточне покарання - позбавлення волі на строк три роки вісім місяців.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з часу набрання вироком законної сили. Відповідно до ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VIII зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 27.06.2015 року до 02.07.2015 року у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Зарахувати в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, частково відбуте ОСОБА_3 покарання за попереднім вироком Сколівського районного суду Львівської області від 08.08.2017, до вступу даного вироку в силу.

Заставу у розмірі 24360 грн, внесену як запобіжний захід за ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні - звернути в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УДКСУ у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" -527 гривень 76 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи №4.3-63/17 від 24.02.2017.

Речові докази згідно постанови від 03.07.2015 - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_1

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко