Рішення № 76354083, 14.08.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/2199/18

Провадження 2/206/812/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 серпня 2018 року в залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Сухоруков А.О.,

за участю секретаря Панюшкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, індексу інфляції та 3 % річних,

в с т а н о в и в:

23 квітня 2018 року представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, індексу інфляції та 3 % річних.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення на суму 2696,88 грн., інфляційні збитки – 667,53 грн., три проценти річних 134,86 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 800,00 грн., судового збору у розмірі та 962,00грн. на наступні реквізити: код ЄДРПОУ 41149437, п/р 26003301664331 в філії – Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код банку 305482. Всі судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує, тим що з 01.12.2015 розпочало фінансово-господарську діяльність ПАТ «Українська залізниця», яке є правонаступником усіх прав і обов’язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, до складу якого входить виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Відповідно до Положення про виробничий підрозділ до предмету його діяльності відноситься надання юридичним та фізичним особам послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, технічне обслуговування, тощо, для чого товариством отримана відповідна ліцензія. На балансі підрозділу знаходяться основні об’єкти основних засобів, які використовуються для надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення населенню. З 2007 року відповідачі є абонентами позивача, споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. В період з 01.01.2015 по 01.10.2015, та з 01.01.2016 по 01.08.2016 (далі - період) позивачем були надані відповідачам послуги з водопостачання та водовідведення, за які утворилася заборгованість на суму 2696,88 грн., позивачем також нараховується індекс інфляції 667,53 грн. та три проценти річних 134,86 грн. Протягом періоду, під час якого склалася заборгованість відповідач мешкав в квартирі АДРЕСА_1.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2018 року по даній справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження (а.с. 65)

31 липня 2018 року представниками позивача до канцелярії суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, на підставі якої вони просять суд стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення на суму 1596,88 грн., інфляційні збитки – 792,52 грн., три проценти річних 185,52 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 800,00 грн., судового збору у розмірі та 962,00грн. на наступні реквізити: код ЄДРПОУ 41149437, п/р 26003301664331 в філії – Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код банку 305482. Всі судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покласти на відповідача (а.с. 75,76).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовну заяву підтримала просила її задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через розміщення оголошення на сайті «Судова Влада». У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає суду підстави для застосування положень ч. 1 п. 1 ст. 280, ст.ст. 281-282 ЦПК України.

Заслухавши думку представника позивача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до Положення Про виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» філії «Центр будівельно – монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» передбачено, що до предмету діяльності підрозділу відноситься надання юридичним та фізичним особам послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, теплопостачання, експлуатація, поточне утримання та ремонт систем водопостачання, поточне утримання, і т.д (а.с. 21-22).

У власності позивача знаходяться об’єкти основних засобів, які використовуються для надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення населенню (а.с.28).

Позивач, також, є власником ліцензії на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення з 13.11.2010 по 12.11.2015 (а.с. 35-37).

Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) № 271 від 24.02.2011 було установлено Відокремленому структурному підрозділу "Будівельно-монтажне експлуатаційне управління Нижньодніпровськ-Вузол" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" тарифи: на послуги з централізованого водовідведення для населення м. Дніпропетровськ - 1,96 грн. за 1 куб. м (без ПДВ). Постанова набрала чинності з 01.03.2011 (а.с. 38).

Постановою НКРЕ № 1260 від 16.04.2015 установлено Державному підприємству «Придніпровська залізниця» тарифи: на централізоване водопостачання – 11,74 грн за 1 куб. м (без ПДВ); на централізоване водовідведення – 7,95 грн за 1 куб. м (без ПДВ). Визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕ № 271 від 24.02.2011 (а.с. 39).

Згідно рішення сесії VI скликання Дніпропетровської міської ради № 42/66 від 22.07.2015 надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади об’єктів водопостачання та водовідведення до житлових будинків, які перебували на балансі ДП «Придніпровська залізниця» до 01.11.2015 – п. 2.3 рішення. Пунктом 3.3. передбачено, що до моменту передачі об’єктів і мереж водопостачання забезпечити надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення населенню, після включення Національною комісією, відповідних витрат до тарифу КП «Дніпроводоканал», з укладення договору на придбання питної води з ДП «Придніпровська залізниця» терміном дії до 01.11.2015 (а.с. 42).

27.04.2016 за № 17/7 рішенням VIІ скликання Дніпропетровської міської ради п. 2.3. рішення № 42/66 від 22.07.2015 внесено зміни, де замість «01.11.2015» вказано «31.12.2016». Пункт 3.3. викладено в такій редакції: «до моменту передачі об’єктів і мереж водопостачання забезпечити надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення населенню Північного шляхом укладення договорів на придбання питної води та надання послуг з централізованого водовідведення з регіональною філією «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» терміном дії з 01.01.2016 до 31.12.2016» (а.с. 43).

Відповідно до рішень VI сесії скликання Дніпропетровської міської ради № 28/67 від 30.09.2015, VIІ сесії скликання Дніпропетровської міської ради № 93/16 від 01.12.2016 визначено КП «Дніпроводоканал» ДМР з 01.10.2015 по 31.12.2017 виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення, які надаються з використанням мереж, що перебувають на балансі ДП «Придніпровська залізниця», для населення Північного та Підведенного. Встановлено, що вся дебіторська заборгованість абонентів ДП «Придніпровська залізниця» станом на 30.09.2015 числиться за підприємством (а.с. 44).

З метою виконання зазначених вище рішень між ДП «Придніпровська залізниця» та КП «Дніпроводоканал» ДМР було укладено договори, якими було урегульовано питання про надання послуг з централізованого водопостачання.

Так, у договорах № 191/в ПР/БМЕС – 15917/НЮдч та № 191/с ПР/БМЕС – 15918/НЮдч від 18.11.2015, нарахування плати за споживчі послуги водопостачання, водовідведення абонентам (населенню) здійснює КП «Дніпроводоканал», як виконавець послуг відповідно до рішення сесії міської ради № 28/67 від 30.09.2015. У випадку виявлення КП «Дніпроводоканал» факту прийняття ДП «Придніпровська залізниця» платежів від абонентів за послуги з водопостачання спожиті після 01.10.2015 та пред’явлення відповідного платіжного документа абонентом, сума, яка підлягає сплаті виробнику зменшується на розмір виявлених оплат і навпаки. Дія договору розповсюджується з 01.10.2015 і до 31.12.2015 (а.с. 47-51).

У договорах № 191/в ПР/БМЕС-16526/НЮдч та № 191/с ПР/БМЕС-16527/НЮдч від 19.08.2016, дія якого визначена з 01.08.2016 по 31.12.2016 з можливістю лонгації, сторони узгодили, що ПАТ «Укрзалізниця» регіональна філія «Придніпровська залізниця» з 01.08.2016 припиняє нарахування плати за спожиті послуги водопостачання абонентам (населенню) згідно переліків, та не приймає платежі за послуги водопостачання/водовідведення від абонентів, крім заборгованості, яка утворилась станом на 01.10.2015 та за період з 01.01.2016 – 31.07.2016. При цьому, у випадку виявлення ПАТ «Укрзалізниця» регіональна філія «Придніпровська залізниця» факту прийняття КП «Дніпроводоканал» платежів від абонентів, спожиті до 01.10.2015 та за період з 01.01.2016-31.07.2016 пред’явлення відповідного платежу документа абонентом, сума яка підлягає сплаті виробнику збільшується на розмір виявлених оплат (а.с. 52-56).

Так, судом встановлено, що користувачем послуг водопостачання та водовідведення є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, наданого представником позивача, по особовому рахунку ОСОБА_1, заборгованість за 2015 рік склала 1254, 53 грн., за 2016 рік – 1442, 35 грн., а разом - 2696, 88 грн. (а.с. 13).

Однак під час розгляду справи представником позивача було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що відповідачем були здійснені проплати 20.06.2018 -1000,00 грн., 22.06.2018 – 100 грн.

Станом на 01.08.2018 року заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення становить 1596,88 грн. сума інфляційних збитків за весь час прострочення становить 792,52 грн., три проценти річних від простроченої суми становить 185,52грн. (а.с. 76,79-82).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожнаособа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідач є абонентами та користувачами послуг, які надавались позивачем, має свій особистий рахунок та рівноправно з іншими громадянами користуються послугами з водопостачання та водовідведення. Шляхом створення особового абонентського рахунку № 3586, специфікою діяльності, ПАТ «Укрзалізниця» в особі ВП «ДТУ» філії «ЦБМР та ЕБ" ПАТ «Українська залізниця» та відповідачі вступили в фактичні договірні відносини.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону чи договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.2005, ПАТ "Укрзалізниця» виконала свої обов'язки в частині надання відповідачам послуг водопостачання та водовідведення.

Відповідач, в свою чергу, здійснюючи оплату комунальних послуг у розмірі, меншому ніж було передбачено новими тарифами, своїх обов'язків щодо своєчасного здійснення оплати за отримані послуги у повному обсязі на рахунок надавача послуг, не виконали, у зв'язку з чим, ма6 заборгованість за особовим рахунком № 3586 за період з 01.01.2015 по 01.10.2015 та з 01.01.2016 по 01.08.2016. В період утворення заборгованості діяли тарифи відповідно до постанов НКРЕКП.

Ненадходження належних платежів перешкоджає здійсненню заходів по раціональному використанню та охороні водних ресурсів, завдає шкоди безперебійному функціонуванню систем водозабезпечення та порушує права і охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Таким чином, судом встановлено, що позивач набув права вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за надані послуги, у відповідні періоди, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги на суму 1596,88 грн. підлягає стягненню.

Вирішуючи позов в частині стягнення з відповідачів на користь позивача сум, передбачених ст. 625 ЦК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до розрахунку інфляційних збитків представника позивача, сума інфляційних збитків за період з 01.01.2015 по березень 2018 складає 792,52 грн. Розрахунок заборгованості представником позивача здійснено за формулою: (збитки від інфляції) = (сума боргу) х (індекс інфляції) / 100 % - (сума боргу) (а.с. 79-82).

Дослідивши відповідний розрахунок, суд приходить до висновку, що останній було здійснено з помилками, а саме: жодна із вказаних сум заборгованості (розрахунок інфляційних збитків а.с. 79) не узгоджується із розміром заборгованості за відповідний місяць прострочки, вказаний у розрахунку заборгованості за надані послуги, проаналізувавши відповідний розрахунок, суд приходить до висновку, що останній, також, здійснено без врахування «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97, які застосовуються при вирішенні судових справ (далі - рекомендації).

Згідно вказаних рекомендацій, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Проте, як вбачається із розрахунку, представник позивача здійснює нарахування індексу інфляції на загальну суму заборгованості (підсумовуючи суму боргу за кожний минулий місяць), а не на суму боргу за кожний конкретний місяць, що в подальшому має підсумовуватись за кожним окремим періодом (місяцем у який мало бути проведено сплату боргу за комунальні послуги).

Крім того, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Дослідивши наданий представником позивача розрахунок 3 % річних на суму заборгованості (а.с. 79-82), за період з січня 2015 по березень 2018, що склала 185,52 грн., який здійснено за формулою: (відсотки) = (сума боргу) х (процентна ставка) / 100 % / 365 х (кількість днів) суд зазначає таке.

По-перше, 2016 рік – високосний рік, а тому, кількість днів у ньому складає 366 днів, в той же час розрахунок 3 % річних представником позивача здійснено виходячи із загальної формули розрахунку, не враховуючи кількість днів у 2016 році. По-друге, жодна із вказаних сум заборгованості (розрахунок 3 % річних а.с. 81-82) не узгоджується із розміром заборгованості за відповідний місяць прострочки, вказаний у розрахунку заборгованості за надані послуги (так, станом на травень 2015 року згідно розрахунку заборгованості за надані послуги сума боргу складає 206,05 грн., в той час як для розрахунку 3 % річних представник позивача використовує суму 430,00 грн., за червень – 206,05 грн., відповідно до другого розрахунку – 636,00 грн.). По-третє, представником позивача здійснено розрахунок 3 % річних без врахування періодів за які мали відбуватись відповідні сплати, та нараховано 3 % річних на підсумок боргу за кожний минулий місяць, замість розрахунку на кожну суму боргу, яка виникла у конкретному місяці.

Враховуючи вищевикладене, суд у задоволенні вимоги представника позивача, щодо стягнення сум, відповідно до ст. 625 ЦК України, відмовляє.

Вирішуючи позов по суті, суд, також, звертає увагу, що відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3-13,141,235, 258, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ ВП 41149437, юридична адреса вул. Льва Толстого, 61 м. Київ, 03035) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, що утворилася в періоди з січня 2015 року по вересень 2015 року включно, та з січня 2016 року по липень 2016 року включно, у розмірі 1596 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто шість) гривень 88 копійок.

У задоволені решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути із із ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ ВП 41149437, юридична адреса вул. Льова Толстого, 61, м. Київ, 03035) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошене лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2018 року.

Суддя А.О. Сухоруков