Рішення № 76353021, 11.09.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1533/18

Провадження № 2/209/964/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

при секретарі Герасимчук І.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 14 лютого 2009 року в Заводському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 37.

На обґрунтування позову зазначила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 14 лютого 2009 року. Мають двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. За час спільного життя виявилося, що в них відсутні спільні інтереси і вони мають протилежні погляди на сімейне життя, що призвело до втрати почуттів та припинення сімейно-шлюбних відносин. Їх спроби зберегти сім'ю позитивних результатів не дали. В теперішній час вони проживають окремо. Вважає, що їх сім'я розпалася остаточно, її збереження є неможливим, а шлюб необхідно розірвати. Діти після розірвання шлюбу залишаться проживати разом з нею, між нею та відповідачем вирішено питання з приводу утримання дітей. На даний час між ними немає спору про поділ спільного майна подружжя.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, в якій просить провести підготовче засідання за її відсутності, позовні вимоги підтримує та з урахуванням визнання відповідачем позову, просить ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позов визнає, не буде надавати відзив на позовну заяву, йому роз'яснені наслідки визнання ним позову.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив провести підготовче засідання за відсутності сторін та відповідно до ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України ухвалити рішення у справі.

Встановивши фактичні обставини, зміст спірних правовідносин та перевіривши наявність для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

В підготовчому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 14 лютого 2009 року в Заводському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 37, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 7).

Сторони мають двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 8, 9).

Як зазначено в позові, сторони не підтримують шлюбні відносини, проживають окремо і позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Згідно ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який згідно ч.2 ст. 112 СК України ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд вважає, що збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, тому шлюб підлягає розірванню.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 6 ст. 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду справи повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 142 ЦПК передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб міжОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14 лютого 2009 року в Заводському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 37.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, 352,40 грн. сплаченого судового збору.

Повернути ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, з державного бюджету п'ятдесят відсотків судового збору, що складає 352,40 грн., сплаченого за квитанцією ПАТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.1047991065.1 від 29 травня 2018 року на розрахунковий рахунок УДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпродзержинськ, код одержувача 38028588, р/р 31210206700015, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області в м. Дніпропетровськ, код банку 805012, призначення платежу - судовий збір за позовом ОСОБА_1, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.