Вирок № 76352424, 11.09.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12227/18

Провадження № 1-кп/161/864/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 11 вересня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді: Квятковського М.С.,

за участю секретаря: Грабовської Г.О.,

прокурора: Урин С.З.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника-адвоката: ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017030010005624, від 06.12.2017 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця, жителя та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно непрацюючого, судимого:

12.06.2002 року, вироком Шацького районного суду Волинської області, за ч.3 ст.152; ч.2 ст.263; ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років;

22.02.2012 року, вироком Шацького районного суду Волинської області, за ч.2 ст.190; ч.1, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

19.02.2016 року, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, за ч.2 ст.185; ч.1 ст.71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.

24.02.2017 року, звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.

за ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1, в період часу з 23.00 год. 06.11.2017 року по 06.00 год. 07.11.2017 року, знаходячись в приміщенні квартири, що за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 85/35, Волинської області, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон, марки «ОСОБА_4 4А», ІМЕІ 1: 865408034194422; ІМЕІ 2:865408034194430, вартістю 3 000 грн. та ноутбук, марки «Асус», серійний номер DBNNXCY220928450, вартістю 17 000 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 20 000 грн..

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованого йому даним вироком злочину, обвинувачений ОСОБА_1, свою винуватість фактично не визнав. Дав показання про те, що у вечірній час 06.11.2017 року, він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_6, особою на ім’я Михайло та потерпілим ОСОБА_3 знаходилися у квартирі по вул. Рівненській, 85/35, що у м. Луцьку, де він взявши в останнього мобільний телефон, марки «ОСОБА_4 4А», та скориставшись ним, йому за кілька хвилин повернув. У нічний час він, зібравши свої речі та взявши мобільний телефон потерпілого ОСОБА_3, який на той час ще спав, вийшов з приміщення квартири та будинку, де скористався вказаним мобільним телефоном, який потерпілому повернути не зміг, оскільки коли вийшов з під’їзду будинку, двері якого мають електронний замок - зачинились, коду до якого він не знав, тому він був змушений поїхати за межі м. Луцька, не повернувши мобільний телефон потерпілому, наміру заволодівати яким він не мав.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує той факт, що належний потерпілому ОСОБА_3 ноутбук, марки «Асус», він дійсно брав, однак з дозволу останнього та не у вказаний в обвинуваченні та потерпілим час. Даний ноутбук обвинувачений передав сусідам потерпілого, для використання. Не заперечує вартість неповернутих потерпілому ОСОБА_3, вищезазначених мобільного телефону та ноутбука, однак зазначає, що їх він не викрадав.

Такі показання обвинуваченого ОСОБА_1, в частині того, що умислу на викрадення належного потерпілому ОСОБА_3 мобільного телефону, він не мав, оскільки не зміг зайти в будинок, через закриті двері, а тому був змушений, не повідомивши потерпілого, з належним останньому мобільним телефоном, виїхати у своїх справах за межі міста, який не повернув, суд до уваги не приймає, як і не приймає його показання в частині обставин, щодо заволодіння належним потерпілому ОСОБА_3 ноутбуком. Такі показання, суд вважає явно надуманими, такими що суперечать зібраним доказам, а причини неповернення належного потерпілому мобільного телефону нікчемними, які дані та надумані ОСОБА_1 з метою пом’якшити свою відповідальність за вчинений злочин, які спростовуються зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в суді доказами, зокрема:

Показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про те, що вони разом із своїм знайомим на ім’я Михайло та обвинуваченим ОСОБА_1, у вечірній час 06.11.2017 року, знаходились у квартирі, що по вул. Рівненській, 85/35, у м. Луцьку, де останній у потерпілого ОСОБА_3 брав мобільний телефон, марки «ОСОБА_4 4А», яким скориставшись, через кілька хвилин повернув. Вказаний мобільний телефон, знаходився у кімнаті де і був, належний ОСОБА_3 ноутбук, марки «Асус». Наступного дня, а саме у ранкову пору 07.11.2017 року прокинувшись, вони виявили зникнення належних ОСОБА_3 вказаних мобільного телефону і ноутбука та відсутність обвинуваченого ОСОБА_1, який їм нічого не повідомивши, залишив приміщення квартири.

Враховуючи те, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, раніше знали обвинуваченого ОСОБА_1, вони просили у потерпілого ОСОБА_3 не повідомляти про викрадення майна, оскільки вважали що ОСОБА_1 його поверне.

Потерпілий ОСОБА_3 зазначає, що дозволу брати належні йому мобільний телефон та ноутбук, обвинуваченому ОСОБА_1 не давав, а тому оскільки останній їх взяв без його відому, фактично викравши, по даний час їх не повернув, про що він 06.12.2017 року повідомив правоохоронні органи, яким добровільно надав згоду оглянути місце крадіжки, про що свідчить його заява.

Протоколом ОМП, від 06.12.2017 року, яким було оглянуто приміщення квартири, що за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 85/35, Волинської області, зафіксовано відсутність належних потерпілому ОСОБА_3 мобільного телефону та ноутбука, вартість яких підтверджується показаннями потерпілого та довідками вартості, відповідно 3 000 грн. та 17 000 грн..

Потерпілий ОСОБА_3 зазначив, що місцезнаходження свого мобільного телефону, він зміг відслідкувати за допомогою програми у мережі Інтернет, з якої убачалось, що місце знаходження телефону, після викрадення було зафіксовано, зокрема по вул. Незалежності, що в с. Пульмо, Шацького району, Волинської області, тобто за місцем проживання ОСОБА_1.

Протоколом ОМП, від 12.01.2018 року, яким зафіксовано добровільну видачу потерпілим ОСОБА_3 фотокопій роздруківок – хронології місця знаходження належного йому мобільного телефону, з яких убачається, що:

мобільний телефон, марки «ОСОБА_4 4А», ІМЕІ 1: 865408034194422; ІМЕІ2:865408034194430, 07.11.2017 року о 06 год. 42 хв., знаходився по вул. Рівненській, що у м. Луцьку, звідки у подальшому був переміщений за межі м. Луцька, а 09.11.2018 року знаходився у с. Пульмо, Шацького району, Волинської області, зокрема і по вул. Незалежності, де зареєстрований та фактично проживає обвинувачений ОСОБА_1.

Постановою, від 13.01.2018 року, вказані фотокопії роздруківок, були оглянуті, визнані речовим доказом та приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 17.01.2018 року, про дозвіл на тимчасовий доступ до мобільних терміналів систем зв’язку, які перебувають у володінні оператора мобільного зв’язку ПрАТ «Київстар», шляхом зняття копії інформації, а саме трафіків з’єднань мобільного телефону, марки «ОСОБА_4 4А», ІМЕІ1: 865408034194422 та ІМЕІ2: 865408034194430, із прив’язкою до місцевості та маршрутів передавання, яким користувався мобільний термінал в період часу з 09.00 год. 06.11.2017 року по 17.01.2018 року.

Протоколами: тимчасового доступу до речей і документів, від 15.02.2018 року та огляду предметів, від 17.02.2018 року, якими зафіксовано вилучення та огляд інформації наданої ПрАТ «Київстар», з якої убачається, що належний потерпілому ОСОБА_3 мобільний телефон, марки «ОСОБА_4 4А», ІМЕІ1:865408034194422; ІМЕІ2:865408034194430, в період часу з 07.11.2017 року по 15.11.2017 року був активним та знаходився зокрема, в період часу з 09.11.2017 року по 12.11.2017 року, в с. Пульмо, Шацького району, Волинської області.

Постановою, від 18.02.2018 року, вказана інформація, що на роздруківках наданих ПрАТ «Київстар», визнана речовим доказом та приєднана до матеріалів кримінального провадження.

Таким чином, оцінивши дані в судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_1, до яких суд ставиться критично із наведених вище підстав, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які суд приймає до уваги, оскільки вони узгоджуються з обставинами справи та дослідженими в суді, наданими стороною обвинувачення письмовими доказами, в їх сукупності, суд приходить до висновку про повну доведеність вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого йому даним вироком злочину.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_1 як таємне викрадення чужого майна, суд врахував встановлені обставини того, що потерпілий ОСОБА_3 дозволу брати належні йому мобільні телефон та ноутбук, обвинуваченому не давав, останній їх взяв коли потерпілий і свідки, ще спали, нічого їм про це не повідомивши, виїхав за межі м. Луцька. Твердження ОСОБА_1 про те, що потерпілий ОСОБА_3 сам йому дав свій ноутбук, не в час, вказаний в обвинуваченні, спростовані в судовому засіданні як самим потерпілим так і свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які ствердили, що ноутбук потерпілого знаходився 06.11.2017 року у вечірній час ще в приміщенні квартири де ночував обвинувачений ОСОБА_1.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про його особу.

Обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд по справі не убачає, обставин, які обтяжують його покарання, досудовим розслідуванням не інкримінується.

При таких обставинах, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, тричі відбував покарання у місцях позбавлення волі, характер і обставини вчиненого злочину, його суб’єктивне ставлення до вчиненого, те, що завданих злочином збитків він не відшкодував, що свідчить про не розкаяння ОСОБА_1 у вчиненому, досудову доповідь органу пробації, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання його неможливе без ізоляції від суспільства і покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції Закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності.

Крім цього, судом враховано той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив даний злочин до постановлення вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 31.07.2018 року, яким засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст.395 КК України до покарання у виді арешту строком на 2 місяці, а тому покарання за даним вироком, йому слід призначити за правилами встановленими ч.4 ст.70 КК України, врахувавши положення, передбачені ч.1 п.1 п.п.А ст.72 цього Кодексу, відповідно до яких, одному дню позбавлення волі відповідає, зокрема один день арешту.

Визначаючи початок строку відбуття покарання, суд виходить із часу фактичного затримання обвинуваченого ОСОБА_1, який зазначений у протоколі затримання, від 18.07.2018 року.

Керуючись ст.ст. 368; 369; 370; 371; 373; 374 КПК України / в редакції 2012 року/, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів по даному вироку та вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 31.07.2018 року, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно обвинуваченому ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 2 (два) місці із розрахунку за правилами, передбаченими ч.1 п.1 п.п.А ст.72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.

Захід забезпечення кримінального провадження – запобіжний захід, застосований під час досудового розслідування та продовжений в ході судового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попереднім – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1, рахувати з моменту його затримання, а саме з 18.07.2018 року.

Речові докази по справі: фотокопії роздруківок, роздруківки надані ПрАТ «Київстар», залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1, у той же строк, з дня вручення йому копії вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: М.С. Квятковський