Рішення № 76348864, 07.09.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7486/18

Провадження № 2/712/1808/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі – МОГИЛА І.С.

за участю представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради про визнання наймачем кімнати у гуртожитку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання наймачем кімнати у гуртожитку. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.04.1983 року вона та її чоловік, ОСОБА_3 були вселені у кімнату № 35 гуртожитку, що по вул. Р.Люксембург (Самійла Кішки), 199 у м. Черкаси. Підставою вселення було те, що ОСОБА_3 працював в БМУ-23 тресту «Черкасижитлобуд» та йому з дружиною була виділена кімната у гуртожитку. 25.04.1989 року вона із ОСОБА_3 розірвали шлюб, після чого останній змінив місце проживання, а вона залишилася проживати у гуртожитку і по цей час. В серпні 2017 року гуртожиток за адресою Самійла Кішки, 199 передано у власність міста та закріплено на балансі комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків». Рішенням Черкаської міської ради від 05.10.2017 р. №2-2357, залишено цілісний майновий комплекс за адресою: м. Черкаси, вул. Самійла Кішки, 199 у статусі «Гуртожиток» та дозволено приватизацію жилих приміщень. З метою приватизації кімнати № 35 в гуртожитку по вул. Самійла Кішки, 199 в м. Черкаси, вона звернулася до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, однак отримала відмову, оскільки відсутній ордер на вселення чи договір найму у вищевказану кімнату в гуртожитку. Вважає, що була вселена у житлове приміщення з дотриманням встановленого законом порядку та набула в зв'язку з цим права користування житловим приміщенням, а тому відмова у визнанні її наймачем з наданням права приватизації займаної житлової площі, порушує її житлові права.

Відзив до суду відповідачем подано не було.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28 серпня 2018 року на 11-00 год. в порядку загального провадження.

28 серпня 2018 року Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 вересня 2018 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд визнати ОСОБА_2 наймачем кімнати № 35 у гуртожитку № 199 по вул. Самійла Кішки (Р.Люксембург), що у м. Черкаси.

Представник відповідача у судове засідання не з’явилась, скерувала до суду заяву в якій просила справу розглядати в її відсутність, при вирішенні спору покладалась на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином.

Відповідно до п.3 розділу Х11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-У111 «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, який вступив в дію 15.12.2017 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного та житлового законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, 22.04.1983 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були вселені у кімнату № 35 гуртожитку, що по вул. Р.Люксембург (Самійла Кішки), 199 у м. Черкаси. Підставою вселення було те, що ОСОБА_3 працював в БМУ-23 тресту «Черкасижитлобуд» та йому з дружиною була виділена кімната у гуртожитку.

25.04.1989 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвали шлюб після чого ОСОБА_3 змінив місце проживання, а ОСОБА_2 залишилася проживати у гуртожитку і по цей час.

В серпні 2017 року гуртожиток за адресою Самійла Кішки, 199 передано у власність міста та закріплено на балансі комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» (рішення Виконкому ЧМР від 01.08.2017 року № 800).

Рішенням Черкаської міської ради від 05.10.2017 р. № 2-2357, залишено цілісний майновий комплекс за адресою: м. Черкаси, вул. Самійла Кішки, 199 у статусі «Гуртожиток» та дозволено приватизацію жилих приміщень.

З метою приватизації кімнати № 35 в гуртожитку по вул. Самійла Кішки, 199 в м. Черкаси, позивач звернулася до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, однак отримала відмову, оскільки відсутній ордер на вселення чи договір найму у вищевказану кімнату в гуртожитку (лист від 12.06.2018 за № 4195-2).

Надати ордер на вселення або договір найму кімнати у гуртожитку немає можливості оскільки такі документи не були передані в архів БМУ-23 тресту «Черкасижитлобуд» та його правонаступниками - ВАТ «Черкасибудматеріали».

З інформації наданої з державного архіву Черкаської області вбачається, що за БМУ-23 була закріплена кімната, зокрема, але не виключно, № 35 у сімейному гуртожитку за адресою Р. Люксембург, 199 що у м. Черкаси (а.с. 15).

Відповідно до довідки ВАТ «Черкасибудматеріали» вказано, що ОСОБА_3 працював в БМУ-23 тресту «Черкасижитлобуд» з 10.08.1981 року по 01.06.1992 року (а.с. 14).

З покімнатної картки вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані за вказаною адресою з 22.04.83 року (а.с. 9).

З моменту зміни місця реєстрації ОСОБА_3, ОСОБА_2 стала наймачем кімнати, це підтверджується тим, що на ім’я позивача відкриті особові рахунки на користування комунальними послугами в яких ОСОБА_2 зазначається як квартиронаймач (а.с. 20-22).

Згідно із ст.6 ЖК УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому законом порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Згідно з ч. 1 ст. 63 ЖК УРСР предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Статтею 1 ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Тобто законом передбачено, що під захист підпадають особи, які дотримали певних умов, зокрема - відсутність в особи власного житла; правомірність її проживання в гуртожитку та користування гуртожитком; реєстрація за місцем проживання у гуртожитку більше 5 років на законних підставах; фактичне проживання протягом п'яти років за місцем реєстрації в гуртожитку.

Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту , житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, (ст. 58 ЖК УРСР).

Відповідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року, № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась, або ж для відмови їй у цьому.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 106 ЖК УРСР, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позивач була вселена, з дотриманням встановленого законом порядку, у житлове приміщення та набула в зв'язку з цим права користування житловим приміщенням.

Враховуючи вищевикладене, а також необхідність дотримання принципу правової визначеності в правовідносинах найму житла, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання її наймачем квартири законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 267, 280 ЦПК України, ст. 61, 63, 64 ЖК України, ст. 47, 55 Конституції України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Р.Люксембург), 199, кім. 35) наймачем кімнати № 35 у гуртожитку № 199 по вул. Самійла Кішки (Р .Люксембург), що у м. Черкаси

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

Повний текст рішення складено 07 вересня 2018 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ: