Постанова № 76343941, 06.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року

м. Харків

Справа № 644/5462/16-ц

Провадження № 22-ц/790/2800/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Котелевець А.В.

розглянув в місті Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 644/5462/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення вини особи в дорожньо-транспортній пригоді та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 червня 2017 року, ухвалене суддею Сітало А.К., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мега Гарант»та ОСОБА_2 про встановлення вини особи в дорожньо-транспортній пригоді та відшкодування шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що 04 травня 2015 року по вулиці Роганській в місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за його участі при керуванні автомобіля марки ЗАЗ 110206, державний № НОМЕР_1 та за участі автомобіля марки ВАЗ 21112 державний № НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2015 року його визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2015 року постанову від 03 листопада 2015 року скасовано, а провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження вартість матеріальної шкоди завданої йому як власнику автомобіля ЗАЗ-110206 складає 13142,40 грн. Відповідно до калькуляції зробленої філією ВАТ «Харків-Авто» СТО № 2 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 29337,26 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ СК «Мега-Гарант». Неправомірними діями ОСОБА_2 йому завдана моральна шкода, що виражена в моральних переживаннях у зв'язку із порушенням його права власності.

Просив вирішити питання про винуватість ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04 травня 2015 року; стягнути з ПАТ СК «Мега-Гарант» на його користь 29337 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1289,80 грн. на відшкодування витрат за проведення авто-товарознавчого дослідження; стягнути з ОСОБА_2 12500 грн. на відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

10 травня 2017 року позивач звернувся до суду із заявою про відмову від позовних вимог до ПАТ СК «Мега-Гарант» у зв'язку з виплатою йому страхового відшкодування.

Сторони в судове засідання не з'явились.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 червня 2017 року провадження у справі в частині вимог до ПАТ СК «Мега-Гарант» - закрито.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 червня 2017 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 04 травня 2015 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 8000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1600грн.

Рішення мотивовано тим, що постановою Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2015 року встановлено, що ДТП сталося внаслідок порушень ПДР водієм ОСОБА_2 Розмір стягнутої моральної шкоди визначений з урахування об'єму і характеру перенесених позивачем страждань, які виникли внаслідок ДТП і негативно виплинули на його сімейний стан.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Висновок суду щодо встановлення його вини у вчиненні ДТП є безпідставним, оскільки відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не складався, до адміністративної відповідальності він не притягався.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 04 травня 2015 року в районі будинку №101-А по вул. Роганській в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів, а саме автомобіля марки ЗАЗ 110206 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки ВАЗ 21112 д.н. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2, у зв'язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження.

За фактом вказаної ДТП протокол про адміністративне правопорушення складений лише відносно ОСОБА_1

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2015 року постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2015 року скасовано, а провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.4, 5 ст.82 ЦПК України).

При зіткненні автомобіль марки ЗАЗ 110206, що належить ОСОБА_1, отримав механічні пошкодження.

Згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження вартість матеріальної шкоди завданої ОСОБА_1 складає 13142,40 грн.

Відповідно до калькуляції зробленої філією ВАТ «Харків-Авто» СТО № 2 від 26 лютого 2016 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 29337,56грн.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 квітня 2015 року №АЕ/3081867 застрахована у ПАТ «СК «Мега Гарант»; страхова сума (ліміт відповідальності) - 50000 грн.

Згідно платіжного доручення №251 від 21 квітня 2017 року ПАТ СК «МЕГА-ГАРАНТ» ОСОБА_1 здійснено виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 23052,76рн.

Ухвалою суду від 16 червня 2017 року провадження у справі до ПАТ «СК «Мега-Гарант» закрито.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією і негативними наслідками.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2015 року провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності закрито саме у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за наслідками ДТП не складався, в межах цивільної справи будь-яка експертиза з цього приводу не проводилась.

Оскільки вина у діях водія ОСОБА_2 у скоєнні ДТП поставною суду про притягнення до адміністративної відповідальності не встановлена і така можливість на даний час вже втрачена, а встановлення вини необхідно для вирішення питання про відшкодування шкоди, то рішення суду в цій частині не протирічить вимогам ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Стягуючи з відповідача на відшкодування моральної шкоди 8000 грн. суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що позивач є інвалідом ІІ групи, тривалий час був позбавлений можливості користуватись автомобілем; ДТП мало місце у травні 2015 року і тільки у квітні 2017 року йому виплачено кошти для автомобіля, що змусило його вносити певні зміни у звичайний ритм життя.

Рішення в цій частині також відповідає закону.

Між тим, рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміни.

У 2016 році ОСОБА_1, з урахуванням уточнень та відмови від позовних вимог до ПАТ «СК «Мега Гарант» пред'явлено позов про встановлення вини особи в дорожньо-транспортній пригоді та відшкодування моральної шкоди у розмірі 12500 грн.

Рішенням суду позов задоволено частково: визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 04 травня 2015 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 8000 грн.

Відповідно до ч.1,3 ст 88 ЦПК України( у редакції на час ухвалення рішення) стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково та позивач є інвалідом ІІ групи, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 903 грн. 97 коп.

Отже, рішення суду підлягає зміни в частині судових витрат, стягнутих з відповідача та зменшення розміру з 1600 грн. до 903 грн. 97 коп.

Керуючись ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 червня 2017 року у частині розподілу судових витрат -змінити.

Зменшити розмір судового збору, стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави 1600 грн. до 903 грн. 97 коп.( дев'ятсот три гривні дев'яносто сім копійок).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 06 вересня 2018 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

Котелевець А.В.