Ухвала суду № 76343558, 10.09.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3509/18

Провадження № 2-з/645/39/18

У Х В А Л А

іменем України

10 вересня 2018 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шарко О.П. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів за договором позики , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд повернути кошти за договором позики від 6 квітня 2018 року у розмірі 26000 гривень, судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору та юридичні послуги у сумі 9057 гривень 20 копійок, обґрунтовуючи тим, що відповідач у добровільному порядку не бажає повернути позичені кошти.

Ухвалою судді від 10 вересня 2018 року провадження у справі відкрито.

Також позивач надав суду заяву про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти, які належать відповідачу, обґрунтовуючи заяву тим, що відповідач не повертає борг та повідомляє про те, що позбавиться належного йому майна.

Дослідивши матеріали позовної заяви у межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суддя дійшов до наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивачем при подачі не надано суду належних доказів про приналежність будь - яких коштів та майна відповідачу,

З матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення даного позову, оскільки останнім не наведено достатніх правових підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту

Також, позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.

На підставі наведеного, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674 сплачена сума судового збору повністю повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає можливим повернути сплачені та не використані кошти судового збору.

Керуючись ст.ст. 149-150,152ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів за договором позики - відмовити.

Зобов'язати Управління державної казначейської служби у Немишлянському районі м. Харкова Харківської області (код ЄДРПОУ 37999669) повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) відповідно до квитанції про сплату №48237.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Суддя