Ухвала суду № 76342677, 10.09.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/12034/18

Провадження № 1-кс/638/3668/18

10.09.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі слідчого судді Хайкіна В.М.

з участю секретаря Скрипаченко В. Р.

з участю прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1

з участю слідчого Шевченківського відділу поліції

Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2

з участю підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження №12018220480003176 від 17.08.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4., смт. Кегичівка, вул. Чернишевського, 14, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

10.09.2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження №12018220480003176 від 17.08.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 16.08.2018 року приблизно о 18 год. 45 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань та маючи корисливу мету на заволодіння чужим майном з метою незаконного збагачення, діючи повторно, через отвір, зачинений металевим люком, проник до підвального приміщення будинку №59 по вул. 23 Серпня в м. Харкові. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити реалізації його злочинного умислу, ОСОБА_3, використовуючи ніж шляхом здійснення зрізу кабельної траси таємно викрав кабель ТППеп 100х2х0, 5, довжиною 11 метрів, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19737 від 05.09.2018 року становить 1076, 90 грн., чим своїми діями спричинив матеріальну шкоду ХФ ПАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) на вказану суму. Після чого, вважаючи, що його дії залишились непоміченими сторонніми особами, ОСОБА_3 покинув підвальне приміщення у подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням до іншого приміщення.

07.09.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні слідчий Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд його задовольнити.

Прокурор Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 також підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати відносно нього більш м’який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення - злочини, так як в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_3 раніше неодноразово засуджений: 1) вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 30.03.2007 року за частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, на підставі статті 75 кримінального кодексу України – 1 рік 6 місяців іспитового строку; 2) вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 23.10.2008 року за частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 317, частиною 1 статті 70, статтею 71 Кримінального кодексу України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 3) вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 05.07.2011 року за частиною 3 статті 357, статтею 71, статтею 72 Кримінального кодексу України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 4) вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 21.02.2012 року за частиною 2 статті 185, частиною 4 статті 70 Кримінального кодексу України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 5) вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 15.11.2013 року за частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190, статтею 70 Кримінального кодексу України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі статті 75 кримінального кодексу України – 3 роки іспитового строку.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_3 не працює, постійного джерела доходів не має, офіційно неодружений, відомостей про перебування на утриманні дітей немає, що свідчить про відсутність тісних соціальних зв’язків, у зв’язку з чим є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, матиме можливість виїхати за межі України і таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, крім того, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 суд враховує наступні обставини, передбачені статтею 178 КПК України: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення – злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, 2) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним – за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України - позбавленням волі на строк від трьох до шести років позбавлення волі; 3) наявність обґрунтованого повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного, наявні підстави вважати, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами. Окрім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01 січня 2018 року становить 1762 грн., тобто 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження №12018220480003176 від 17.08.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України – задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27) строком на 60 (шістдесят) днів – тобто до 18 години 00 хвилин, 08 листопада 2018 року.

Відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосувати обраний запобіжний захід, взявши його під варту в залі суду.

Визначити суму застави у розмірі 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., яку можливо внести на депозитний рахунок - р/рахунок: 37318098006674, отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО банку отримувача: 820172, код банку отримувача: 26281249, призначення платежу: застава, справа №638/12034/18, підозрюваний (прізв., ініціали) платник (прізв., ініціали).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_3 з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12018220480003176 від 17.08.2018 року свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа слідчого ізолятору негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2, прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_3, в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя:

Копію ухвали отримав:

«____» _______ 2018 р. ___ год. ____ хв. _____(ОСОБА_3 О.)