Ухвала суду № 76340429, 03.09.2018, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 520/4139/17

Провадження № 2-а/520/362/18

УХВАЛА

03.09.2018

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Чубаївка» в м.Одесі, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міськради, Київська районна адміністрації Одеської міськради та Одеська міськрада, про визнання недійсною позачергову конференцію жителів мікрорайону «Чубаївка», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила суд визнати неправомочною позачергову конференцію мешканців мікрорайону «Чубаївка» від 19.12.2015р. та скасувати рішення позачергової конференції від 19.12.2015р.

Вислухавши думку учасників справи щодо закриття провадження у справі, а саме представників відповідачів, які заперечували проти цього, суд приходить до наступного.

Позивач у судове засідання повторно не явилася, подавала заяви про відкладення розгляду справи з причини перебування у начальника слідства, при цьому не подавши відповідних доказів (т.2 а.с.20) та у зв’язку з перебуванням її представника за межами м.Одеси (т.2 а.с.85), при цьому також не надавши відповідних доказів, тому суд вважає її повторну неявку неповажною.

Представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради до суду не явився.

Суд приходить до наступного.

Суд встановив, що у приміщенні Київської районної адміністрації Одеської міської ради 19.12.2015р. проведена позачергова конференція мешканців мікрорайону «Чубаївка» м.Одеси з приводу перевиборів нового складу керівництва органа самоорганізації населення.

У позові позивач посилалася на те, що рішенням позачергової конференції мешканців мікрорайону «Чубаївка» порушені її права обиратися та бути обраною, право безпосередньої участі у діяльності органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.2ч.1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 4 частиною 1 пп.18-19 КАС України визначені поняття, як то: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст.19ч.1п.1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

Частинами третьою, четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з частиною одинадцятою статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

За змістом статті 2 Закону України "Про органи самоорганізації населення" органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом; власні повноваження органу самоорганізації населення - повноваження, надані відповідно до Конституції та законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під час його утворення; делеговані повноваження органу самоорганізації населення - повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення.

У частині першій та другій статті 15 Закону України "Про органи самоорганізації населення" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада може додатково наділяти частиною своїх повноважень орган самоорганізації населення з одночасною передачею йому додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Сільська, селищна, міська або районна у місті (у разі її створення) рада не може делегувати органу самоорганізації населення повноваження, віднесені законами України до виключної компетенції місцевої ради.

Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Суд вважає, що відповідач - Орган самоорганізації населення комітету мікрорайону "Чубаївка" у м.Одесі не є суб'єктом владних повноважень, який реалізує у вказаних правовідносинах владні управлінські функції, а отже і рішення позачергової конференції мешканців мікрорайону "Чубаївка" від 19 грудня 2015 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, а відтак спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки як суб'єкт спору він законодавчо не уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а спірний акт не є нормативно-правовим чи індивідуальним актом. Судом не встановлено, що Орган самоорганізації населення комітет мікрорайону «Чубаївка» м.Одеси здійснював при видачі спірного акту публічно-владні управлінські функції, а тому такий спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, а отже провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст.238ч.1п.1 КАС України.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «…» питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «…». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.238,243,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання у повному обсязі.

Суддя Бескровний Я. В.