
Справа № 299/1274/18
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05 вересня 2018 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.,
за участі секретаря - Волощук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Виноградівського районного суду від 17 квітня 2018 року (головуючий суддя Левко Т.Ю.) у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (яке змінило найменування на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», далі: Банк) звернулося в суд із указаним позовом, посилаючись на те, що згідно договору б/н від 15.11.2012 Банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 800,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом із «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» і «Тарифами», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
Вказував, що позичальник не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, унаслідок чого в нього перед Банком утворилася заборгованість станом на 31.03.2018 у розмірі 26003,71 гривень, з яких: 791,95 грн. - за кредитом, 19997,30 грн. - за відсотками, 3500,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1214,46 грн. - штраф (процентна складова).
У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати.
Рішенням Виноградівського районного суду від 17.04.2018 у задоволенні позову банку відмовлено.
На це рішення подав апеляційну скаргу Банк. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким позов Банку задовольнити.
Доводи апеляційної скарги Банку зводяться до того, що договір є укладеним, зобов'язання не виконано належним чином, боржником кошти не повернуті; строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці; строк дії картки визначено до 31.07.2016; із позовом Банк звернувся у травні 2018 року з дотриманням строку позовної давності.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Справу розглянуто, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, за відсутності відповідача та його представника, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відомостями про вручення їм судових повісток, при цьому клопотання щодо відкладення розгляду справи ними не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника Банку, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, прострочення платежу більше ніж на 30 днів є підставою для звернення з позовом до суду, останній платіж по погашенню кредиту був здійснений 13.12.2013, право на звернення з позовом до суду у Банку виникло 14.01.2014, а тому позов пред'явлено 07.05.2018 з пропуском позовної давності.
Однак, із таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.
Встановлено та вбачається із матеріалів справи, що між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір б/н від 15.11.2012, шляхом приєднання (ч.1 ст.634 ЦК України), згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 800,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 6).
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом із «Умовами надання банківських послуг» і «Тарифами», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», у відповідності до нової редакції Статуту, погодженого НБУ 11.06.2018, згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 № 519 змінило тип банку з публічного на приватне та змінило найменування на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (а.с. 63-65).
Відповідно до п.1.1.3.2.3 «Умов і правил надання банківських послуг» Банк має право змінювати Тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміну розміру наданого кредитного ліміту, зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно п.1.1.3.1.9 договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредитного ліміту Банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням Банку і без попереднього повідомлення клієнта.
Згідно п. 1.1.7.12 «Умов і правил надання банківських послуг» договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий самий строк.
Згідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг» Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Підписанням цього договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.
Відповідно до п.1.1.3.2.3 «Умов і правил надання банківських послуг» Банк має право змінювати Тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміну розміру наданого кредитного ліміту, зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно п.1.1.3.1.9 договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредитного ліміту Банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням Банку і без попереднього повідомлення клієнта.
Згідно п. 1.1.7.12 «Умов і правил надання банківських послуг» договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий самий строк.
Пунктом 1.1.2.4 «Умов і правил надання банківських послуг» передбачено, що у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку, позичальник зобов'язаний звернутися до Банку для розірвання договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток, наданих власнику і його довіреним особам. Уразі незгоди зі списанням коштів з картрахунка інформувати (також письмово, якщо вирішення питання передбачає таку необхідність) Банк про це протягом тридцяти п'яти днів з моменту списання.
Згідно пункту 2.1.1.12.5 «Умов і правил надання банківських послуг» строк погашення процентів за кредитом та комісією визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).
Відповідно до пункту 2.1.1.2.11 «Умов і правил надання банківських послуг» картка дійсна до останнього календарного дня місяця указано на лицевій стороні картки.
Відповідач не подавав до Банку заяви про розірвання договору стосовно незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку.
За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами або стороною.
Зміст правовідносин учасників договору повинен оцінюватись виходячи з дійсних намірів учасників договору та відповідно до всіх документів, підписаних сторонами при укладенні або виконанні цього договору.
Встановлено, що строк дії виданої 19.11.2012 відповідачу картки № НОМЕР_3 визначено до 07/16, тобто до 31.07.2016 (а.с. 82).
Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувався карткою, здійснював зняття кредитних коштів, та відповідні обставини відповідач визнав, про що свідчить заява його представника, подана до суду першої інстанції (а.с. 48).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 цього Кодексу).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Сторони визначили строк погашення кредиту в повному обсязі останнім днем місяця вказаного на картці, тобто 31.07.2016, тому з позовом банк звернувся 07.05.2018 з дотримання строку позовної давності.
Оскільки погашення кредиту у повному об'ємі мало відбутися не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці, тобто 31.07.2016, то сторони визначили таким чином і строк кредитування.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Така правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі N 444/9519/12.
З огляду на вказане, необґрунтованими є посилання кредитора на те, що на підставі статті 1048 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до дня повного погашення заборгованості за кредитом, зокрема до нарахованої у розрахунку дати 31.03.2018.
Пунктом 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним договором з урахуванням нарахованих и прострочених відсотків і комісій.
Оскільки позичальник не виконав належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню у межах погодженого сторонами строку заборгованість станом на 31.07.2016, яка становить 6201,40 грн., з яких: 791,95 грн. - за кредитом; 3137,95 грн. - за відсотками; 1500,00 грн. - пеня та комісія; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг»: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 271,50 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідачем у встановленому процесуальному порядку не спростовано належними та допустимими доказами, що сума заборгованості перед кредитором є іншою, ніж та, що зазначена у розрахунку позивача; відповідачем не надано контррозрахунку; не надано будь-яких відомостей щодо погашень боргу, у більшому розмірі ніж зазначено позивачем. Відтак відповідачем не наведено доводів і не подано належних і допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості позивача.
Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції, через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, слід скасувати з підстав, передбачених п.п.3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог Банку.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При пред'явленні позову банком сплачено 1762,00 грн. судового збору, а за подачу апеляційної скарги - 2643,00 грн., відтак на користь банку з відповідача пропорційно до задоволених вимог (23,8%) слід стягнути 1048,39 грн. судового збору, з яких 419,36 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції та 629,03 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ст. 381, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Рішення Виноградівського районного суду від 17 квітня 2018 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 15 листопада 2012 року станом на 31 липня 2016 року у розмірі 6201,40 грн., з яких: 791,95 грн. - заборгованість за кредитом; 3137,95 грн. - заборгованість за відсотками; 1500,00 грн. - пеня та комісія; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг»: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 271,50 грн. - штраф (процентна складова).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1048,39 грн. у відшкодування судових витрат, з яких 419,36 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції та 629,03 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 вересня 2018 року.
Головуюча:
Судді:
Судове рішення № 76333904, Апеляційний суд Закарпатської області було прийнято 05.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 299/1274/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: