Рішення № 76333875, 10.09.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2709/18

РІШЕННЯ

іменем України

10 вересня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.01.2018 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з часу звернення із заявою про призначення пенсії з 04.01.2018.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступає стороною у справі, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь позивача судовий збір в розмірі 704 грн 80 коп.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. ст. 55, 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебував у трудових відносинах зі Славутським АТП-16845, працював водієм.

Позивач стверджує, що 8 серпня 1986 року він був відряджений Славутським АТП-16845 до Чорнобильської зони в м. Прип'ять.

Позивач вказує, що після досягнення віку 55 років, 04.01.2018 звернувся до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, з заявою та необхідним пакетом документів з метою призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Однак, листом від 15.01.2018 Славутське об'єднане управління Пенсійного фонду України відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

28.08.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача стверджує, що позивач не має права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, оскільки в наданих позивачем для призначення пенсії документах не збігається прізвище, ім'я та по батькові позивача не збігається з прізвищем, ім'ям та по батькові позивача, зазначених у його паспорті. А тому представник відповідача вважає відмову Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України правомірною та просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, на яких ґрунтується відзив на позовну заяву.

17.08.2018 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2018 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено такі обставини у справі.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував у трудових відносинах зі Славутським АТП-16845, працював водієм.

8 серпня 1986 року позивач був відряджений Славутським АТП-16845 до Чорнобильської зони в м. Прип'ять.

ОСОБА_1 04.01.2018 звернувся до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, з заявою та необхідним пакетом документів з метою призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку, на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 15.01.2018 Славутське об'єднане управління Пенсійного фонду України відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, з підстав того, що в наданих позивачем для призначення пенсії документах не збігається прізвище, ім'я та по батькові позивача не збігається з прізвищем, ім'ям та по батькові позивача, зазначених у його паспорті; в довідках про заробітну плату повністю не вказано ім'я та по батькові.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 5 років.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Абзацом 9 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року N 22-1, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Згідно зі ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Вказаним Порядком визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року N 122.

Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження відповідно до статті 15 Закону і є підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Верховний Суд України у постановах від 21.11.2006 р. та 04.09.2015 р. (справи № 21-1048во06, № 690/23/15-а відповідно) висловлював правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема, вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Вказаної правової позиції притримується і Верховний Суд, що вбачається зокрема з постанови від 19 червня 2018 року у справі № №675/2071/16-а (адміністративне провадження №К/9901/44983/18).

Таким чином, суд дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Отже, суд вважає, що основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 3), видане 21.12.2017 року на ім'я ОСОБА_1, яке відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Крім того, факт перебування позивача на роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Прип'ять 8 серпня 1986 року підтверджується рішенням Славутського міського суду від 01.12.1992.

Крім того, належність позивачу трудової книжки колгоспника б/н, виданої 10.02.1977 колгоспом ім. сількора Савчука Берездівської сільської ради Славутського району Хмельницької області на прізвище "Петричук" ОСОБА_2 та архівних довідок, виданих Славутським районним трудовим архівом 07 грудня 2017 року №01-34/1737, №01-34/1740, №01-34/1741, №01-34/1743 (витяг із наказу №66 від 07.08.1986 року по Славутському АТП 22040), підтверджується рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, що набрало законної сили 17.05.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, відповідно до положень ст. 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути 704 грн 80 коп. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.01.2018 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та нараховувати ОСОБА_1 з 04.01.2018 року пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири грн) 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Позивач:ОСОБА_1 (вул. Плотиче, 80, м. Славута, Славутський район, Хмельницька область, 30000 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя ОСОБА_3