Ухвала суду № 76331565, 06.09.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/2545/17

Номер провадження 11-кп/775/539/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Бахмут

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Стародуба О.Г.

суддів: Ковалюмнус Е.Л., Шигірта Ф.С.

при секретарі Пащенко А.О.

за участю прокурора Онищенко Г.Г.

захисника Баринової Л.Г.

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050380001108 за апеляційними скаргами прокурора та потерпілого на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2018 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костянтинівка, не судимого, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним за ст. 128 КК України та звільнено від покарання,-

ВСТАНОВИЛА

Згідно вироку, 03 вересня 2016 року о 21.00 год., ОСОБА_3 разом зі своїми знайомими неповнолітніми ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходився біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де прогулюючись, проводили вільний час. У цей час до них підійшов раніше знайомий їм неповнолітній ОСОБА_2, який був у супроводі своїх знайомих неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 В цей час між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла словесна перепалка, при цьому неповнолітній ОСОБА_2, діючи на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин до ОСОБА_3, спробував нанести останньому один удар правою рукою в обличчя, але ОСОБА_3 ухилився від удару та ухиляючись опинився спиною до ОСОБА_2 Далі ОСОБА_2, діючи необережно, внаслідок злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання тяжких наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, схопив ОСОБА_3 обома руками за тулуб, підняв на висоту власної грудної клітини та кинув останнього на асфальтовану поверхню тротуару, при цьому ОСОБА_3 впав на виставлену ліву руку. Своїми необережними діями ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 закритий осколковий, чрезмищелковий, внутрішньосуглобний перелам дистального епіфіза променевої кістки лівого передпліччя зі зміщенням, що за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

В апеляційній скарзі потерпілий просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновку суду фактичним обставинам. Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_2 за ст. 128 КК України та ст. 100 КК України. В іншій частині вирок залишити без змін.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання з урахуванням ч. 1 ст. 69, ст. 100 КК України у виді громадських робіт строком на 120 годин. В решті вирок залишити без змін. В змінах до апеляції прокурор просив вирок скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора та потерпілого, які підтримали свої апеляційні скарги, думку обвинуваченого та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілого, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.

На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин у неповнолітньому віці.

Відповідно до ст. 98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані основні покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт, арешту, позбавлення волі на певний строк.

Санкцією статті 128 КК України за вчинення злочину передбачене покарання у виді громадських робіт від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або у виді виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років.

Згідно ч.1 ст. 100 КК України громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час.

Відповідно до ст. 97 КК України неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання.

Звільняючи обвинуваченого від покарання, суд першої інстанції в повній мірі не дотримався зазначених вимог кримінального закону та прийняв передчасне рішення про звільнення обвинуваченого від покарання.

Так, звільняючи від покарання ОСОБА_2, суд у мотивувальній частині вироку послався на Постанову пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та зазначив, що суд не вправі перейти до більш м'якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за який засуджується особа, передбачені лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан здоров'я не можуть бути до неї застосовані.

При цьому суд не врахував, що санкція ст. 128 КК України передбачає покарання у виді громадських робіт, яке може бути застосовано до неповнолітнього з урахуванням вимог ст. 100 КК України.

Також судом відповідно до вимог ст. 97 КК України не наведено підстав, які б свідчили про можливість виправлення обвинуваченого без застосування до нього покарання.

Таким чином, судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування вироку.

При новому судовому розгляді суд першої інстанції має врахувати викладене, перевірити доводи сторін кримінального провадження та розглянути кримінальне провадження з дотриманням вимог діючого кримінального процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги потерпілого та прокурора задовольнити частково.

Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2018 року стосовно ОСОБА_2, засудженого за ст. 128 КК України, скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: