Рішення № 76330680, 31.08.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1218/18

Номер провадження 2/213/808/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Алексєєва О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Гусарової О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я внаслідок виконання трудових обов’язків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (далі по тексту - ПРАТ “ІНГЗК”) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я внаслідок виконання трудових обов’язків. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працював на підприємстві відповідача з 25 червня 1981 року по 20 травня 1987 року та з 01 квітня 2008 року по 03 жовтня 2013 року. Відповідно до медичного висновку ЛЕК від 14 лютого 2013 року був визнаний не придатним до роботи за станом здоров’я, у зв’язку із цим він вимушений був звільнитись з роботи. Згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11 квітня 2013 року позивач працював 25 років 03 місяці на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці. Оскільки встановлено наявність вини ПРАТ "ІНГЗК" в захворюванні позивача та йому встановлено 65% втрати працездатності та інвалідність третьої групи вважає достатньою компенсацією моральної шкоди у розмірі 134 028,00 грн. Просить позов задовольнити.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача у судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі. Надав відзив на позов, відповідно до якого позивач у період роботи не лише знав про шкідливі умови, але і свідомо продовжував працювати в таких умовах тривалий час, мав можливість змінити місце роботи та запобігти розвитку професійного захворювання, але ставив за пріоритет матеріальну сторону життя, а не власне здоров’я. Зазначає, що зниження професійної працездатності не може позбавити позивача можливості реалізації своїх повсякденних звичок та бажань. Позивачем не доведена наявність моральної шкоди та її розмір. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог до ПРАТ “ІНГЗК” про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

Як видно із трудової книжки, виданої на ім»я ОСОБА_1 останній працював на підприємстві відповідача з 25 червня 1981 року по 03 жовтня 2013 року (а. с. 35-37).

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 14 лютого 2013 року №355 встановлено професійне захворювання ОСОБА_1, а саме: вібраційна хвороба першого-другого ст. від дії загальної вібрації з церебрально-периферичною ангіодистонією в поєднанні з попереково-крижовою радикулопатією зліва з вираженими статико-динамічними порушеннями і больовим синдромом, двобічним плечолопатковимперіартрозом, остероартрозом ліктьових суглобів та дрібних суглобів кистей. Хронічне обструктивне захворювання легень першого ст. (пило токсичний бронхіт першої ст., емфізема легенів першого ст.). ЛН першого ст. (а.с.15-17).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11 квітня 2013 року (далі по тексту – Акт) проведено розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 та встановлено, що професійне захворювання виникло у позивача за таких обставин: працюючи з 01 січня 1988 року водієм всіх марок дизельних автомашин на вивозці гірничої маси із кар»єру цеху технологічного автотранспорту ІНГЗК та з 01 квітня 2008 року по теперішній час водієм автотранспортних засобів, зайнятого повний робочий день на вивозці гірничої маси із кар»єру цеху технологічного автотранспорту ВАТ «ІНГЗК», при виконанні роботи підпадав під дію загальної вібрації, пилу та шкідливої речовини формальдегіду, показники котрих перевищували нормативні через недосконалість робочого місця.

Із пункту 17 Акту видно, що причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є загальна вібрація: 112-120 дБ при нормативному значенні 107 дБ; концентрація пилу з вмістом кремнію діоксиду 4,4-11,2 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3 концентрація шкідливої хімічної речовини – формальдегіду – 0,62 мг/м3 при ГДК 0,5 мг/м3.

Відповідно до п. 10 Акту стаж роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих факторів 25 років 03 місяці (а. с. 25-30).

Висновком МСЕК від 01 липня 2013 року позивачу первинно встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 35% з повторним переоглядом (а.с.31).

Висновком МСЕК від 26 вересня 2017 року позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності внаслідок професійного захворювання з 18 вересня 2017 року безстроково та повторно встановлено 65% втрати професійної працездатності безстроково (а.с.32).

Відповідно до наданого позивачем виписного епікризу стаціонарного хворого, він знаходився на лікуванні з приводу наслідків професійного захворювання

(а. с. 18-19).

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 01 червня 2017 року №672 ОСОБА_1 було уточнено діагноз професійного захворювання дихальної системи на підставі негативної кл.-лабораторної динаміки та прогресуючого перебігу даного захворювання (за останні 12 місяців лікувався з приводу загострень) (а.с.15-17).

Сторонами не оспорюється та визнається той факт, що Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", що в свою чергу є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", який є правонаступником Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.

На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Стаття 173 зазначеного кодексу закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Суд вважає доведеним спричинення позивачу моральної шкоди, провину відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідача з порушення вимог ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України “Про охорону праці”, визначені Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та настанням у позивача негативних наслідків – 65% стійкої втрати професійної працездатності безстроково та наявності третьої групи інвалідності, встановленої безстроково.

Суд не може погодитися із запереченнями представника відповідача, що позивач був ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодився з ними, через що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємства від законодавчо встановленого обов'язку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку: важкість праці перевищувала гранично допустимі показники і причиною цього була саме недосконалість технологічного процесу, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання і які не оспорило підприємство - відповідач.

Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року встановлено, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Встановлено, що внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні моральні і фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації його фізичних можливостей, змінився його звичний спосіб життя, спричинені й інші негативні наслідки морального характеру, що призводить до порушення його звичайного способу життя та вимагає від нього додаткових зусиль для його організації.

Рішенням Конституційного Суду від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року встановлено, що “громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди”. Відповідно до п. 4.1 цього ж рішення ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25 травня 2001 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди суд враховує конкретні обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров'я, вину підприємства в заподіянні шкоди, суттєвість вимушених змін у житті. Суд також враховує, що згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання – причиною профзахворювань є тривалий стаж роботи в шкідливих умовах праці.

Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_1ВА. моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили.

Також суд враховує вину підприємства - відповідача в отриманні позивачем професійного захворювання.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума 45 000,00 грн без урахування податку з доходу громадян, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, що вона зазнає у зв’язку з погіршенням здоров’я, у задоволенні іншої частини позову щодо стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди - позивачу необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 45 000,00 грн без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Також підлягає стягненню з відповідача судовий збір в доход держави у розмірі 704,80 грн.

На підставі ст.ст. 8, 22, 58 Конституції України, ст.ст. 5, 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.9 Закону України “Про охорону праці” та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 95, 141, 223, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я внаслідок виконання трудових обов’язківзадовольнити частково.

Стягнути Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ: 00190905, вул. Рудна, 47, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров"я внаслідок виконання трудових обов’язків у розмірі 45 000 (сорока п»яти тисяч) гривень 00 копійок без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2018 року.

Суддя О.В. Алексєєв