Ухвала суду № 76330520, 03.09.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1409/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Журомській І.М.,

за участю представника позивача Бугайова А.О.,

представника відповідача Федорчук І.Ю.,

розглянувши в підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (надалі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (надалі - відповідач 2) про стягнення пені, нарахованої за період з 19.03.2015 року по 22.07.2018 року на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 1 306 717, 00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 року було відкрито провадження та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

20.08.2018 року від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» 2 174 354 грн. пені нарахованої за період з 19.03.2015 року по 14.08.2018 року на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

14.08.2018 року від відповідача 1 до суду надійшла клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку із пропуском позивача строку на звернення до суду.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір роки не буде відшкодовано кошти.

Наведене свідчить про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань , тобто протягом 1095 днів.

Таким чином, оскільки позивач набув права на бюджетне відшкодування 19.03.2015 року, а звернення до суду про стягнення пені відбулось 23.07.2018 року, то позивачем пропущено строк передбачений статтею 102 Податкового кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Від позивача 20.08.2018 року до суду надійшла відповідь на відзив відповідача 1, яка, зокрема, містить заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, які обґрунтовано тим, що наведені відповідачем норми Податкового кодексу України не можуть застосовуватись до спірних правопорушень оскільки ними врегульовано нарахування пені на зобов'язання платника податків, а не пені, яка нараховується на суму невідшкодованого податку на додану вартість, крім того позивач не подавав і не повинен був подавати заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування. Також звертає увагу суду на те, що правопорушення щодо невідшкодування сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість має триваючий характер.

В підготовчому засіданні представник відповідача 1 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримала з підстав у ньому викладених; представник позивача проти задоволення клопотання заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши думку учасників справи та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання, при цьому судом враховано наступне.

Відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропуску строку на звернення до адміністративного суду визначено статтею 123 КАС України, так згідно з частиною третьою цієї норми, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Предметом спірних правопорушень є стягнення пені на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Вказана норма в імперативному порядку встановлює відповідальність держави перед платником податків щодо невиконання обов'язку по відшкодуванню податку на додану вартість. Відповідальність встановлено у формі пені, що нараховується протягом всього періоду невідшкодування включаючи день погашення такої заборгованості.

Відтак на спірні правопорушення не поширюються приписи пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, якими врегульовано строк подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування.

Водночас Податковий кодекс України не містить норм, якими встановлено строк на реалізацію платником податків свого права на отримання сум пені за невиконання державою зобов'язання по відшкодуванню податку на додану вартість.

Також до спірних правовідносин не може бути застосовано положення частини другої статті 122 КАС України, якими встановлено шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду.

Невиконання державою обов'язку щодо відшкодування платнику податків податку на додану вартість у встановлені законом строки є триваючим правопорушенням і за умови, що чиним законодавством не визначено строки притягнення до відповідальності за таке порушення, воно може бути припинено лише фактом повного виконання.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного суду у справі №820/3537/17 від 24.04.2018 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду, а відтак до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 123, 180, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повне судове рішення складено 07.09.2018 року