Рішення № 76326727, 07.09.2018, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/431/18

Номер провадження 2/162/204/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням

судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря Пилипчук Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт.Любешів Волинської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 14 вересня 2007 року в сумі 22357,51 грн. та 1762,00 грн. судових витрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що відповідно до укладеного 14 вересня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 договору №б/н відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 250,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати кредит, відсотки за його користування, комісію, а також інші витрати згідно договору. Однак у зв'язку з тим, що відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, станом на 30 квітня 2018 року виникла заборгованість на загальну суму 22357,51 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом на суму 1345,55 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом - 15150,02 гривень, заборгованості за пенею - 4321,11 гривень, штрафу (фіксована частина) - 500,00 гривень та штрафу (процентна складова) - 1040,83 гривень. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді від 16 липня 2018 року у справі відкрито провадження та справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. У встановлений ухвалою строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № б/н від 14 вересня 2007 року, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України та п.3.2, п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до матеріалів справи при укладені кредитного договору відповідач був ознайомлений з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку" на що вказує його підпис. Даний факт свідчить, що між ОСОБА_1 та Банком було укладено кредитний договір.

Пунктом 5.5 "Правил користування платіжною карткою" передбачено нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.4.9. Умов та правил надання банківських послуг і п.5.8 Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до п.6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п.6.6 Умов надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.8.6 Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 250,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати кредит, відсотки за його користування, комісію, а також інші витрати згідно договору.

Однак відповідачем не виконуються вищевказані умови кредитного договору та згідно наданого представником позивача розрахунком станом на 30 квітня 2018 року виникла заборгованість на загальну суму 22357,51 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом на суму 1345,55 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом - 15150,02 гривень, заборгованості за пенею - 4321,11 гривень, штрафу (фіксована частина) - 500,00 гривень та штрафу (процентна складова) - 1040,83гривень.

В силу положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів у встановлений кредитним договором термін, надає право позивачу вимагати від нього вчинення цих дій у судовому порядку.

Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та штрафу.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме згідно пункту 8.6 Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

У той самий час, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 14 вересня 2007 року комісія за несвоєчасне погашення заборгованості складала 1% від загальної суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, постанові від 11 жовтня 2017 року №347/1910/15-ц.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" вказує на те, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тому відповідно до зазначеного вище суд вважає, що штраф в розмірі 500,00 грн. та 1040,83 грн. не підлягає до стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" слід стягнути судовий збір у розмірі 1762,00 гривні, сплачений позивачем при поданні позову.

20 липня 2018 року до Любешівського районного суду Волинської області від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшло повідомлення №Е.65.0.0.0./3-365676 від 07 липня 2018 року. В ньому зазначається, що з 21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" у зв'язку з чим просить по всім судовим провадженням, судовий розгляд по яким не завершено, вказувати нову назву банку.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України "Про Акціонерні товариства", зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.

Наведеної теоретичної позиції притримуються судові органи при розгляді судових справ. Так, відповідно до пункту 1.4 пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" звернута увага господарських судів, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є реорганізацією.

Таким чином, у зв'язку з вказаним вище, змінити назву позивача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".

Належна оцінка зібраних у справі доказів вказує на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

А тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору від 14 вересня 2007 року в розмірі 20816 грн. 68 коп., яка складається з наступного: 1345 грн. 55 коп. заборгованість за кредитом; 15150 грн. 02 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 4321 грн. 11 коп. заборгованість за пенею.

В іншій частині задоволення позовних вимог суд вважає слід відмовити.

На підставі ст.ст.509, 526, 527, 530, 534, 549, 551, 599, 616, 1049, 1054 ЦК України, ст.61 Конституції України та керуючись ст.ст.4, 12, 19, 81, 141, 274-279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 14 вересня 2007 року в розмірі 20816 (двадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 68 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом на суму 1345 (одна тисяча триста сорок п'ять) гривень 55 копійок, заборгованості по процентах за користування кредитом - 15150 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень 02 копійки, заборгованості за пенею - 4321 (чотири тисячі триста двадцять одна) гривня 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Головуючий: