Ухвала суду № 76325812, 06.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"06" вересня 2018 р. Справа№ 911/1316/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Партнерства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм ЛП"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2017р. (повний текст складено 20.07.2017р.)

у справі №911/1316/17 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Міністерства охорони здоров'я України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм"

про стягнення 2 339 405,56 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Міністерство охорони здоров'я України звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" про стягнення 2 339 405,56 грн. заборгованості, з яких: 1 213 948,36 грн. пені та 1 125 457,20 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.07.2017р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду Київської області від 23.11.2017р., позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" на користь Міністерства охорони здоров'я України 1 212 029,10 грн. пені, 1 125 457,20 грн. штрафу. та 35 062,29 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2018р. у справі №911/1316/17 вказані судові акти залишені без змін.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 10.07.2017р., Партнерство з обмеженою відповідальністю "Гемофарм ЛП" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р. у даній справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2018р. у справі №911/1316/17 відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 06.09.2018р.

29.08.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

04.09.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги та відповідь на відзив.

05.09.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника з'явитись в судове засідання.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи залишено без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Представники скаржника та відповідача до судового засідання, що відбулось 06.09.2018р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Партнерство з обмеженою відповідальністю "Гемофарм ЛП" - особа яка не брала участі в розгляді справи №911/1316/17 звертаючись з апеляційною скаргою вказувала, що єдиним учасником ТОВ "Гемофарм" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Партнерство з обмеженою відповідальністю "Гемофарм ЛП", яке веде діяльність в Україні через дочірню компанію ТОВ "Гемофарм" та оскаржуване рішення впливає на права та інтереси апелянта, оскільки передбачає стягнення з відповідача значної суми коштів, яких у товариства не має. Тож, у випадку ініціювання процедури банкрутства відповідача особа, яка не брала участі у справі не отримає прибутку від діяльності на території України і не зможе забезпечити виконання зобов'язань перед контрагентами товариства, що безпосередньо впливає на права та законні інтереси учасника товариства.

Утім, колегія суддів з такими доводами апелянта погодитись не може, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015р., укладеного між Міністерством охорони здоров'я України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" (постачальник). В свою чергу, саме лише посилання скаржника на те, що він є єдиним учасником ТОВ "Гемофарм" (відповідача) та веде діяльність в Україні через дочірню компанію ТОВ "Гемофарм", не свідчить про порушення оскаржуваним рішенням його прав та обов'язків, оскільки юридична особа самостійно відповідає за своїми договірними зобов'язаннями.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

У відповідності до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України містить перелік суб'єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, які не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (Правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2018р. у справі №910/20190/16).

У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарського процесуального кодексу України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Партнерство з обмеженою відповідальністю "Гемофарм ЛП" не було учасником судового процесу під час розгляду даної справи у суді першої інстанції та при винесенні оскаржуваного рішення не було вирішено питання про його права та обов'язки, тобто скаржник не має процесуального статусу у даній справі та не є стороною договірних правовідносин за договором про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015р., стосовно якого вирішувався спір у даній справі.

Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України випливає, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційне провадження у справі № 911/1316/17 підлягає закриттю, оскільки питання про права і обов'язки Партнерства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм ЛП" судом першої інстанції не вирішувалися.

Судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 234, 235, 254, 264, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного Партнерства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм ЛП" на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2017р. у справі №911/1316/17.

Матеріали справи №911/1316/17 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в силу п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Дідиченко

Л.Г. Смірнова