Постанова № 76325602, 07.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2018 р. Справа№ 910/3610/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Дідиченко М.А.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС ТЕХНО"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018р. (повний текст складено 25.06.2018р.)

у справі №910/3610/18 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Служби зовнішньої розвідки України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС ТЕХНО"

про стягнення 114 972,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Служба зовнішньої розвідки України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС ТЕХНО" про стягнення 114 972,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що відповідач в порушення умов державного контракту №764/16 від 13.12.2016р. своєчасно не здійснив поставку позивачу продукції, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 114 972,00 грн. пені на підставі пункту 27.1 контракту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2018р. у справі №910/3610/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС ТЕХНО" на користь Служби зовнішньої розвідки України 114 972,00 грн. пені та 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БМС ТЕХНО" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

За твердженням апелянта, відповідно до пункту 9.1 контракту днем початку відліку строку поставки товару є день перерахування замовником на рахунок виконавця попередньої оплати, тобто з 22.12.2016р. відповідно до платіжного доручення №8825 від 16.12.2016р., тому вказаний строк, враховуючи 9 повних календарних місяців поставки, спливає у останнє число відповідного календарного місяця строку, тобто 30.09.2017р., тож виконавець здійснив поставку у визначений контрактом строк і нарахування неустойки за прострочку виконання є безпідставним.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. відкрито апеляційне провадження, роз'яснено сторонам, що розгляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

17.08.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 13.12.2016р. між Службою зовнішньої розвідки України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМС ТЕХНО" (виконавець) укладено Державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням №764/16 (далі - контракт), за умовами якого виконавець зобов'язався виготовити і поставити замовникові, з дотриманням вимог законодавства засоби технічного озброєння - код ДК 016-2010: 26.20.1 Машини обчислювальні, частини та приладдя до них - код ДК 021:2015:30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина): Високопродуктивне обладнання для розвитку оперативного контуру здобування інформації з каналів зв'язку (за специфікацією), у кількості 2 комплектів різної технічної наповненості, а саме: апаратуру спеціального призначення, яка використовується для потреб зв'язку спеціального призначення (далі - продукція), зазначену в специфікації продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням, згідно з додатком 1 до контракту, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

Зі змісту пункту 6 контракту випливає, що розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати, яка здійснюється відповідно до пункту 27 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №464 від 27.04.2011р. (зі змінами), на строк 9 (дев'ять) календарних місяців у розмірі 3 832 400,00 грн.

Відповідно до пункту 6.1 контракту замовник перераховує на рахунок виконавця попередню оплату на підставі рахунку у розмірі, що визначений у пункті 6 цього контракту. Після здійснення попередньої оплати протягом 9 (дев'яти) календарних місяців виконавець звітує перед замовником про використання коштів шляхом передачі продукції замовнику згідно з актом приймання передачі продукції (накладної).

Згідно пункту 9.1 контракту днем початку відліку строку поставки продукції є день перерахування замовником на рахунок виконавця попередньої оплати у розмірі, що встановлений у пункті 6 контракту.

22.12.2016р. замовником здійснено перерахування на рахунок виконавця попередню оплату у визначеному контрактом розмірі 3 832 400,00 грн.

Пунктом 11 контракту визначено, що приймання продукції здійснюється комісією з перевірки за кількістю та якістю, яка проводить перевірку відповідності продукції Технічним вимогам, Специфікації та наданого виконавцем замовнику формуляру на продукцію, який готується виконавцем за формою, зазначеною у Технічних вимогах. За підсумками роботи комісії із приймання-передачі продукції складається акт приймання-передачі продукції (накладна) та акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю.

Позивач, посилаючись на прострочення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної поставки продукції звертався до відповідача з претензіями №5/3/917Б від 14.11.2017р., №5/3/15ПБ від 04.01.2018р., №5/3/74/ПБ від 23.01.2018р. та просив у добровільному порядку сплатити 114 972,00 грн. пені, нарахованої відповідно до п. 27.1 контракту за період прострочення поставки продукції з 25.09.2017р. по 27.09.2017р.

Проте, відповідач у відповідь на претензії листом №31-01/2-2018 від 31.01.2018р. проти сплати штрафних санкцій заперечував та вказував, що в розумінні пп. 9.1 та 16 контракту продукція поставлена належним чином та у визначені контрактом строки, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно до частин 1,2 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Колегією суддів встановлено, що контрактом №764/16 від 13.12.2016р. сторонами погоджено умову поставки продукції: протягом 9 календарних місяців після здійснення попередньої оплати, тож строк поставки починає відлік з 22.12.2016р. і спливає 22.09.2017р. у відповідності до частини 3 статті 254 ЦК України, а не в останній день спливу 9-го календарного повного місяця, як стверджував апелянт.

Слід також зазначити, що пунктами 11.2, 17 контракту виконавець за 15 календарних днів до кінцевого терміну поставки продукції письмово повідомляє замовника про остаточну дату поставки продукції. При цьому, сторони мають право коригувати строк поставки і приймання продукції не пізніше ніж за 15 календарних днів до кінцевого строку поставки продукції, визначеного у пункті 16 контракту шляхом внесення змін до контракту.

У матеріалах справи наявний лист виконавця №213-09 від 07.09.2017р. щодо термінів поставки обладнання по контракту №764/16 від 13.12.2016р., в якому відповідач попередньо повідомляє позивача про готовність поставки та дату відвантаження продукції 18-22 вересня 2017 року.

За результатом роботи комісії з приймання продукції у період з 18.09.2017р. по 22.09.2017р. складено акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю (№8/2/1/1/942 від 22.09.2017р.) з висновком про невідповідність технічного стану та комплектації продукції умовам контракту.

В подальшому продукцію, відповідно до акту приймання-передачі продукції за №8/2/1/1/958 від 27.09.2017р., яка за своїм технічним станом та комплектацією відповідала умовам контракту, прийнято замовником 27.09.2017р.

Разом з цим, приймання продукції, виготовленої та поставленої відповідачем здійснюється за умовами контракту комісією з приймання, за результатом роботи якої складаються відповідний акт приймання-передачі продукції так акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю, і у п. 11.5 контракту сторони визначили, що безпосереднє приймання-передача продукції здійснюється у день підписання цих актів, отже шляхом підписання актів комісією, відповідачем здійснено поставку продукції 27.09.2017р., тобто з простроченням встановленого договором строку поставки.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Зі змісту пунктів 27.1, 27.3 контракту випливає, що за порушення строку поставки продукції виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі 1% від ціни контракту за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені за прострочення строку поставки припиняється в день прийняття продукції представником замовника за актом приймання-передачі продукції (накладної) у відповідності до специфікації та технічних вимог.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність вимог позову про стягнення з відповідача пені за порушення строку поставки, нарахованої за період прострочення з 25.09.2017р. по 27.09.2017р. у розмірі 114 972,00 грн.

Доводи апелянта правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС ТЕХНО" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018р. у справі №910/3610/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018р. у справі №910/3610/18 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3610/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 07.09.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

М.А. Дідиченко