Ухвала суду № 76325088, 10.09.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

10 вересня 2018 року Справа № 915/558/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали скарги Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва на рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення у справі

за позовом: Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 68),

до відповідача: Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (54018, м. Миколаїв, проспект Богоявленський, буд. 55-Е)

про: стягнення 290,13 грн.,

особа, дії якої оскаржуються: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонов Дмитро Костянтинович (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1),

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2018 року Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва звернувся до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою № 07-1929/2-18 від 07.09.2018 на рішення державного виконавця, в якій просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати повідомлення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Дмитра Костянтиновича від 27.08.2018 про повернення наказу Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/558/17 від 23.10.2017 стягувачу без прийняття до виконання;

2. Зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Дмитра Костянтиновича винести постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/558/17 від 23.10.2017;

3. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Миколаївській області повідомити суд і заявника про виконання ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення скарги № 07-1929/2-18 від 07.09.2018 без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 326, абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Згідно ч. 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, заяви (клопотання) з процесуальних питань подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

При цьому, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені в статті 170 ГПК України.

Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Скаржником в скарзі № 07-1929/2-18 від 07.09.2018 не вказано номеру справи, прізвища та ініціалів судді, а також не додано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала скаргу.

Так, скарга № 07-1929/2-18 від 07.09.2018 підписана Даровською В.Г. як головою комісії з припинення юридичної особи, в.о. директора.

У той же час, з отриманого на запит судді витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.09.2018 за № 1004408345 вбачається, що керівником та головою комісії з припинення юридичної особи - Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва є Рощін Ігор Геннадійович.

Крім того, враховуючи принцип універсальності волі законодавця, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді справи, до відповідних процесуальних заяв, клопотань тощо учасників виконавчого провадження, мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання інших розділів ГПК України, суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо прийняття до розгляду даної скарги, застосувати приписи ст. ст. 162, 164, 174 ГПК України.

Відповідно до положень ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Доказів на підтвердження надіслання на адреси відповідача та державного виконавця копії скарги та доданих до неї документів скаржником суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скаржником при поданні скарги не дотримано вимог ст. ст. 164, 172 ГПК України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України є підставою для залишення скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234, 339 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва № 07-1929/2-18 від 07.09.2018 на рішення державного виконавця у справі № 915/558/17 залишити без руху.

2. Центральному районному центру зайнятості м. Миколаєва усунути встановлені при поданні скарги недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз'яснити Центральному районному центру зайнятості м. Миколаєва, що при невиконанні вимог даної ухвали, скарга у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.Г. Смородінова