Ухвала суду № 76322668, 18.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23933/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.,

при секретарі Винник С.М.,

за участю прокурора Іванькова П.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника Луценка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора міста Києва Говди Романа Михайловича про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,-

В С Т А Н О В И В:

Прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 42018100000000408 від 27.04.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. Вказане провадження виділено з матеріалів досудового розслідування за №42017100000000277.

17.05.2018 виконувач обов'язків прокурора міста Києва Кононенко П.М. звернувя до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі, враховуючи, що підозра необґрунтована, а ризики недоведені.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж 26-31 березня 2015 року, ОСОБА_5, будучи головою правління Банку, головою Кредитного комітету ПАТ "Банк Михайлівський" (надалі Банк), діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (в частині складання та видачі завідомо неправдивих документів), реалізаючи єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення умисних дій всупереч інтересам Банку щодо надання ТОВ "Статус Інк" та ТОВ "Старкепітал" неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів без законних на те підстав шляхом необґрунтованої видачі кредитів ряду суб'єктів господарювання та одночасного їх перерахування ТОВ "Статус Інк" та ТОВ "Старкепітал" для невідкладного погашення існуючих кредитних зобов'язань останніх перед Банком, в порушення вимог статей 43, 44, 48, 49, 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Положення про Кредитний комітет ПАТ «Банк Михайлівський», затвердженого Рішенням Правління ПАТ «Банк Михайлівський» (протокол № 4 від 01.10.2013), Положення про кредитну політику ПАТ "Банк Михайлівський", затвердженого Рішенням Правління ПАТ "Банк Михайлівський" (протокол № 1 від 25.03.2013), зловживаючи у такий спосіб своїми повноваженнями, всупереч інтересам Банку, на підставі завідомо неправдивих офіційних документів - протоколів Засіданнь Кредитного комітету Банку та виписок з ник, уклав між Банком та САТ ЗТ «Фонд Страхових гарантій» (код за ЄДРПОУ 23226356), ТОВ «Автокапітал 2005» (код за ЄДРПОУ 33343062), кредитні договори на загальну суму 202 220 000,00 грн., чим спричинив шкоду Банку в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у вказаному розмірі, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що відповідно до примітки 4 до ст. 364 Кримінального кодексу України вважається тяжкими наслідками.

У ході досудового розслідування 18.04.2018 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянину України, українцю, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, згідно з п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурор в клопотанні вказує, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- звітом за результатами перевірки кредитних договорів, укладених у 2015 році ПАТ "Банк Михайлівський", затверджений від 27.01.2017 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський";

- протоколом тимчасового доступу до оригіналів кредитних справ Страхового акціонерного товариства закритого типу "Фонд страхових гарантій" та ТОВ «Автокапітал 2005», згідно з яким вилучено вказані кредитні справи;

- протоколом тимчасового доступу до оригіналів протоколів засідань Кредитного комітету за кредитними договорами з Страховим акціонерним товариством закритого типу "Фонд страхових гарантій" та ТОВ «Автокапітал 2005», згідно з яким вилучено вказані протоколи засідання Кредитного комітету;

- протоколом огляду матеріалів кредитних справ Страхового акціонерного товариства закритого типу "Фонд страхових гарантій" та ТОВ «Автокапітал 2005»;

- копією виписки по особовим рахункам за 26.03.2015 та 31.03.2015 ТОВ «Автокапітал 2005» та Страхового акціонерного товариства закритого типу "Фонд страхових гарантій" відповідно, вилучених протоколом тимчасового доступу до документів щодо руху коштів по рахункамТОВ «Автокапітал 2005» та Страхового акціонерного товариства закритого типу "Фонд страхових гарантій", відкритим в ПАТ «Банк Михайлівський»;

- протоколами тимчасового доступу до листів, які містяться у корпоративних поштових скриньках членів Кредитного комітету та інших службових осіб;

- висновком судово-економічної експертизи;

- висновком судово-почеркознавчої експертизи;

- показаннями підозрюваної ОСОБА_13;

- показаннями свідка ОСОБА_14;

- показаннями свідка ОСОБА_15;

- показаннями свідка ОСОБА_16;

- показаннями свідка ОСОБА_17 та інших свідків;

іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, а відтак посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри є безпідставними.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, за час перебування у статусі підозрюваного, належним чином виконував свої процесуальні обов'язки, а також те, що прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора та застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме особистого зобов'язання, яке згідно зі ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, зокрема:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Керуючись ст. 177-179, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора міста Києва Говди Романа Михайловича про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,- відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні № 42018100000000408 від 27.04.2018;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії обов'язків до 18 липня 2018 року включно.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42018100000000408 від 27.04.2018 Іванькова Павла Вікторовича.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.О.Матійчук